Європа вже кілька тижнів страждає від посухи, а постійна спека призводить до евакуації та смертей.
Річки й озера пересохли, і це спричинило серйозні проблеми для судноплавства.
Водночас спад рівня води виявив деякі приховані скарби, повідомляє ВВС.
Найбільш зловісними з них є так звані “камені голоду” – на них викарбували написи під час попередніх посух як попередження майбутнім поколінням про те, що коли камені опиняються над водою, попереду чекають труднощі.
Більшість таких каменів знову опинилися на поверхні на берегах річки Ельба, яка тече з Чехії через Німеччину.
Один камінь, напис на якому вперше зробили ще в 15 столітті, також сплив на поверхню в 1616 році, коли місцеві жителі викарбували на ньому слова “якщо побачиш мене, плач”.
Низький рівень води в Дунаї в Сербії виявив затонулі рештки кораблів часів Другої світової війни, досі начинені вибухівкою.
Кораблі, знайдені поблизу міста Прахово, були частиною нацистського флоту, затопленого в 1944 році. Очікують, що їх буде ще більше, оскільки посуха триває.
Нерозірвані боєприпаси також знайшли в річці По в Італії.
З села поблизу міста Мантуя в липні евакуювали близько 3 000 людей, щоб експерти змогли вилучити та безпечно підірвати раніше затоплену бомбу часів Другої світової війни.
У річці По також виринула на поверхню німецька баржа, яка затонула в 1943 році.
Місцеві жителі побачили баржу Zibello кілька місяців тому, коли впав рівень води, і відтоді вона відкривається дедалі більше, оскільки посуха триває.
Низький рівень води у річці Тибр у Римі виявив руїни стародавнього мосту, який, можливо, побудував імператор Нерон приблизно в 50 році нашої ери.
Невелику частину руїн при низькому рівні води можна було побачити й раніше, але тепер споруда оголилася значно сильніше.
Міст був розташований на місці сучасного мосту Вітторіо Емануеле II.
В Іспанії у водосховищі Вальдеканас у центральній провінції Касерес з’явився “іспанський Стоунхендж”.
Вважають, що коло каменів, що має назву Дольмен Гвадалперала, датується 5000 роком до нашої ери.
Їх виявили археологи у 1926 році, але ця територія була затоплена в рамках проєкту сільської забудови в 1963 році.
Відтоді їх можна було побачити лише чотири рази.
У Галісії, на кордоні з Португалією, на початку року з’явилося “село-привид” – після того, як посуха різко знизила рівень води у водосховищі.
Асередо затопили у 1992 році, щоб звільнити місце для водосховища. Деякі з його колишніх мешканців повернулися, щоб оглянути нині зруйновані будівлі.
У Великій Британії також виявили втрачені скарби.
У селі Дервент у графстві Дербішир з’явилися руїни – імовірно, церкви.
Село затопили в 1940-х роках, щоб звільнити місце для водосховища Ледібауер.
На водоймі Колліфорд Лейк у Корнуоллі виявили залишки старих дерев.
Територія Бодмін-Мор була затоплена у 1980-х роках.
Сліди садів 17-го століття також з’явилися в парку Лідіард у Свіндоні, на південному заході Англії – через спекотну погоду вигоріла трава й оголила відбитки на землі під нею.
Подібні “сади-привиди” також з’явилися у сусідньому Лонгліті.
