В Інституті вивчення війни (ISW) виділили шість основних географічних угруповань російських військ та інших підконтрольних Росії сил – ПВК та “ЛДНР”, пише Кореспондент.
Зазначається, що на північному сході Харківської області воюють “щонайменше частково” війська Західного військового округу. Військ для великого наступу тут недостатньо.
На лінії Ізюм-Слов’янськ зосереджено переважно “добровольчі” батальйони (збиті вже після початку повномасштабного вторгнення), а також деякі частини Східного військового округу. Як вважають військові аналітики, оскільки “добровольчі” батальйони слабо навчені і в основному не дотягують до штатної чисельності, цей напрямок для російського командування не є пріоритетним.
На ділянці Сіверськ-Лисичанськ воюють частини Центрального військового округу, доповнені деякими частинами самопроголошених “республік”. Командувачем цього об’єднання ISW називає командувача військ ЦВО генерал-полковника Олександра Лапіна. На цій ділянці оголошена російським командуванням “оперативна пауза” закінчилася, війська відновили спроби наступу.
У районі Бахмута зосереджені “ПВК Вагнера”, а також окремі частини Західного військового округу та “ЛНР”. Бійці “Вагнера” брали участь у більшості недавніх захоплень на цій ділянці, зокрема у взятті Вуглегірської ТЕС. Штаб “Вагнера” розміщується в Попасній за 40 км на північний схід від Бахмута, саме цей об’єкт зазнав обстрілів з HIMARS у неділю.
На напрямку Авдіївка-Донецьк воюють частини “ДНР”.
Що стосується півдня, то тут найбільш неоднорідне угруповання.
Зазначається, що основу російських військ у Запорізькій та Херсонській областях спочатку складали частини Південного та військового округу. Але в очікуванні українського контрнаступу сюди перекинули частини Східного військового округу, повітрянодесантних військ та Росгвардії.
Читайте: Европейские санкции ударили по экономике России, но это пока держат в секрете
