Попри те, що в Україні продовжується загальна мобілізація, призивають не всіх охочих. Одна з причин — вік. Як відомо, чоловіки віком від 60 років мобілізації не підлягають, попри наявність у них бойового досвіду (Афганістан, АТО, ООС, миротворчі операції) та вдале проходження медкомісії.
Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин у блозі на «НВ» розповів, що він уже подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонується підвищити граничний вік для військовослужбовців.
У запропонованому законопроєкті нардеп пропонує підвищити граничний вік лише для тих, хто хоче захищати країну після досягнення 60-річного віку. Важливо, щоб ці люди самостійно зверталися до центрів комплектування та виявляли бажання йти воювати.
Кого стосуватиметься підвищення граничного віку?
Тільки охочих. Тільки тих, хто добровільно прийшов до свого територіального центру комплектування та виявив бажання стати на захист країни. Власне той боєць, якого я згадував на початку, ідеально би підійшов під мою ініціативу.
Крім того, навіть з урахуванням ініціативи, виключно волевиявлення старшого воїна для мобілізації все ще буде замало. Своє бажання захищати Україну потрібно ще підкріпити наявністю бойового досвіду (Афганістан, АТО, ООС, миротворчі операції тощо) та вдалим проходженням медкомісії. Тільки за таких умов військкомат може запропонувати людині повернутися на облік, підписати контракт із ЗСУ та почати виконувати бойові задачі.
Ціль — дати центрам комплектування найкращих солдатів, майорів, підполковників і полковників із досвідом та якісних солдатів, сержантів і не тільки, які об’єктивно можуть бути корисними. Мобілізовувати неспроможних за станом здоров’я або тих, у кого немає досвіду, ніхто не буде. Повірте, що військові підрозділи зацікавлені тільки в якісних кадрах. Особливо, якщо йдеться про осіб, що вже перетнули граничний вік призову.
Окремі з них уже себе проявили. Розкажу про найяскравіші кейси.
«Дід» б’ється за полеглого внука-кіборга
З перших днів повномасштабного наступу російських військ на Україну боєць із позивним «Дід» став до лав територіальної оборони в Сумах. Саме через вік його взяли не з першого разу. Навіть у ТрО.
Людину старшого віку з військовою спеціальністю «розвідник» мотивує іти воювати особиста історія. Адже його внук Сергій Табала «Сєвєр» ще в 2014-у захищав Донецький аеропорт від російських загарбників і був наймолодшим з-поміж кіборгів. У віці 18 років став героєм України. Та, на жаль, посмертно.
«Дід» у складі ТрО ще в березні захоплювався молоддю довкола нього: «Здебільшого залишилися люди молоді, яких я бачу, які навіть без зброї допомагають, приходять на блокпости, копають траншеї. Облаштовують блокпости, носять мішки з піском. Відверто, я вражений, вони заслуговують, щоб ними пишатися». Чи варто говорити про недостатню мотивацію у розвідника, чий онук загинув за Україну? Не думаю. Головне, аби дозволяло здоров’я.
«Дід Павук» очолив підрозділ тероборони
Іще одна показова історія з Сумщини, де боєць із позивним «Дід Павук» у 62 роки очолив один із підрозділів тероборони. Зважаючи на посаду керівника саме такого військового формування та відсутність погонів під час спілкування з журналістами, можна припустити, що боєць щонайменше не є офіцером вищого складу. Але у віці, що перевищує граничний, все одно став до зброї за власним покликанням.
Цікаво, що цей герой у більш мирний час працював вчителем історії, тому, з його слів, чудово розуміє контекст російсько-української війни та глибинність загарбницьких бажань росіян. Як ви розумієте, тут робота щодо морально-психологічного забезпечення навряд потрібна. Воїн і сам може дати лекцію по цій темі:
«Їм не потрібна наша земля, як бачимо, їм не потрібна наша інфраструктура, бо вони її руйнують, їм не потрібна наша держава, їм не потрібні навіть наші люди. Вони нас хочуть винищити фізично. Нас вчили Голодомори, ГУЛАГи, коли мільйонами гинули. Ні, в нас до цього часу вистачало „вати“: „русскіє — братья“, вони слов’яни, в нас одна православна віра. Ну отримайте!»
«Дід Павук» став у пригоді навіть у 62 саме тому, що він — боєць із досвідом. Адже воював на сході України ще з 2014-го року. І до цього етапу російської агресії боєць був готовим, адже заздалегідь придбав собі автоматичну гвинтівку М16 китайського виробництва, з якою і воює. Вочевидь, «Дід Павук» знає, що з нею робити та вчить поводженню зі зброєю підлеглих.
Батько відомої співачки — військовий медик
Окрема тема війни — це медицина. Якщо є охота — людину можна навчити за напрямом піхотинця сапера або навіть парамедика у короткі терміни, то врятувати життя бійцю в критичний момент, провести операцію в польових умовах тут і зараз можуть лиш справжні профі. Їх — обмаль.
Один із таких — батько відомої української співачки Злати Огнєвіч Леонід Бордюг. Який відправився на харківський напрямок працювати за своєю спеціальністю. Про що повідомила сама Злата: «Він вирішив поїхати допомагати. Це його обов’язок, як чоловіка перед країною. Я ним дуже пишаюся. Ми з ним зідзвонюємося щодня. І я тепер завжди беру слухавку від тата».
67-річний Леонід Бордюг — за фахом військовий лікар і свого часу очолював Центр первинної медико-санітарної допомоги Судакської міської ради. У минулому також був хірургом Військово-Морських Сил України, а останні роки завідував міською поліклінікою.
Цінність такої людини у складі військового формування переоцінити неможливо. Я часто чув від військових, що досвідчений медик — це неймовірно потрібна людина в підрозділі. Тому, навіть у 67 за умов бажання чоловіків їх точно варто офіційно залучати до лав ЗСУ.
Чому підвищення граничного віку настільки потрібне?
Треба розуміти, що ми маємо пласт солдатів, котрим за 60, а також офіцерів вищого складу, старших за 65, які реально готові допомагати своїми силами або вчити на власному досвіді. Це ті, хто ще кілька років тому був біля ДАПу чи Волновахи та вже знає, як це — гризти землю під ногами та завдавати вправний вогонь по окупантах. Із черговими надходженнями західного озброєння їхня точкова присутність на фронті може нам допомогти. Цих людей не треба перевчати та вдаватися до особливого психологічного забезпечення. Адже про високу вмотивованість цих воїнів передусім говорить їхнє власне бажання бути корисними ЗСУ.
Крім того, важливий і соціальний аспект. За нинішніх юридичних норм таких воїнів можна залучити хіба до виконання бойових задач у складі добровольчих формувань. Ніяких соціальних гарантій чи відшкодувань, ніякого забезпечення та ніякої зарплатні. Якщо ж легалізувати право такої групи осіб на повноцінну мобілізацію — вони підпишуть контракт і будуть законно отримувати кошти за свою роботу.
Думаю, що не варто гаяти з цим питанням. Ця тема зараз на часі як ніколи. Військкомати мають бути добре забезпеченими кадрово. Ініціатива підвищення граничного віку (акцентую: лише для тих, хто йде на це добровільно) вигідна з обох боків. Охочі захищати Україну отримають офіційну роботу та можливість бути корисним армії, а центри комплектування у свою чергу матимуть додаткові кадри. Якісні та мотивовані.
