Четвертого листопада в київській лікарні померла херсонська активістка і чиновниця місцевої міськради Катерина Гандзюк. З дня нападу, коли її облили сірчаною кислотою, і до моменту смерті минуло 96 днів. За цей час так і не назвали імена замовників вбивства. Під тиском громадськості правоохоронні органи встановили шістьох підозрюваних в причетності до нападу на Гандзюк. П’ятеро з них – добровольці, які воювали на Донбасі. Як в центрі цього злочину опинилися ветерани і чому люди, які пройшли війну, все частіше стають героями кримінальної хроніки? Про це – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Будинок належить Ігорю Павловському. Ще напередодні він був помічником народного депутата від фракції БПП Миколи Паламарчука в Херсоні. Але незабаром після появи в медіа інформації про можливу причетність до вбивства Гандзюк – з посади його звільнили. Сам екс-помічник нардепа свою провину заперечує.
«Я ніколи з Катериною не був знайомий, царство їй небесне, звичайно. Ми з нею ніколи не спілкувалися, не перетиналися ні в робочих, ні в дружніх моментах», – запевняє Павловський.
Але вже через три дні після інциденту Павловського затримали за підозрою в організації вбивства Гандзюк.
До цього також був заарештований Сергій Торбін – який, за версією слідства, платив виконавцям нападу, Віктор Горбунов – купував сірчану кислоту, В’ячеслав Вишневський та Володимир Васянович – чатували жертву біля будинку, а також Микита Грабчук – людина, що безпосередньо облила активістку кислотою.
Всі п’ятеро – бійці, що воювали разом на Донбасі в складі «Української добровольчої армії».
Підозрювані добровольці після затримання не заперечували причетність до нападу:
– До нас в гості приїхав Торбін і при розмові нам було запропоновано провчити активістку Гандзюк за грошову винагороду.
– Яка сума?
– Сума 4000 доларів.
За інформацією членів ініціативи «Хто замовив Катерину Гандзюк?», гроші за напад Торбіну передав саме Ігор Павловський. У Херсоні довго шукати докази зв’язку між колишнім командиром УДА і помічником нардепа від БПП не довелося.
Громадська організація, засновником якої є Сергій Торбін, підозрюваний в організації нападу на Катерину Гандзюк, зареєстрована в цьому херсонському бізнес-центрі. В цьому ж будинку, тільки поверхом нижче, розміщена громадська приймальня народного депутата Миколи Паламарчука.
Організація «Добровольці Божої чоти», якою керував Торбін, повинна була об’єднувати учасників бойових дій на Донбасі. У 2018-му, після повернення з фронту, колишній командир УДА кілька разів опинявся в епіцентрі силових протистоянь в Херсонській області.
Кадри зняті 4 травня цього року: Торбін в оточенні людей у камуфляжі не пропускає в приміщення районної адміністрації міста Олешки членів іншого місцевого об’єднання ветеранів «Кордон». Після нетривалої словесної перепалки зав’язується масова бійка.
6 липня – ще одне протистояння за участю Торбіна. І знову між ветеранськими організаціями. Цього разу – біля входу в Херсонську ОДА. Катерина Гандзюк тоді заявила – конфлікт виник через бажання конкуруючих угруповань займатися незаконною вирубкою лісу в області.
У конфлікті під Херсонською ОДА брав участь ще один відомий волонтер і учасник бойових дій на Донбасі – Віталій Олешко з позивним «Сармат». Через кілька тижнів його вбили пострілом у спину. Це сталося в один день з нападом на Катерину Гандзюк.
То чому в Херсонській області нібито ветеранські організації періодично беруть участь у силових протистояннях?
Зараз Власов – депутат місцевої райради. Він був активістом «Правого сектору» в Херсоні, але пішов з організації ще в 2014 році. Каже, учасників почали використовувати в корисливих цілях.
«Звісно, ми з хлопцями їздили цим займалися. Викликали і поліцію, розкривали ігрові автомати, заходили туди, деякі навіть громили. А на наступний день просто дізнавалися, що наше керівництво «Правого сектору» на той момент в місті Херсоні – їздило і з власниками цих автоматів, тих же наркоточок просто домовлявся про те, що ми не будемо їх чіпати, а вони будуть платити. От і все. На цьому все закінчувалося. Ці ж ігрові автомати починали працювати за 3-4 дні і нам туди більше заборонялося їздити і що-небудь робити», – пригадує Власов.
«Війна йде, «атошники» були в фаворі, їх слухалися, хтось побоювався. Відмінний хід вийшов. «Атошники» – це зараз така категорія людей, які вважають себе обдуреними, плюс ніхто на них не звертає уваги, роботи немає, а гроші десь заробляти треба», – пояснює керівник громадської організації «Біла стріла» Дмитро Марков.
Заманюють ветеранів, пояснює Марков, зокрема, і обіцянками про допомогу в наданні житла або земельної ділянки, які власними силами отримати не вдається.
Сергій Заклепний – фермер з Каланчацького району Херсонської області. З новою реальністю вперше зіткнувся в 2016-му. З тих пір зі зброєю не розлучається ні на день.
Фермерське господарство Сергія Заклепного обробляє кілька тисяч гектарів землі в Херсонській області. Все почалося, пригадує, з тиску з боку контролюючих органів.
Фермер запевняє, вимигав гроші в нього саме Ігор Павловський – підозрюваний в організації нападу на Гандзюк. А після відмови платити – до нього приїхали невідомі зі зброєю і силою зібрали урожай майже з чотирьохсот гектарів полів.
«Їде управляючий і питає: Іванович, а ти вже почав косити пшеницю? Кажу – та де ж почав? Вона ще зеленкувата. Хай постоїть. А він мені – та на твоєму ж полі косять комбайни. Я прилітаю сюди, а тут вся оця дорога – машини, люди з автоматами, вісім комбайнів на полі і «шурують» повним ходом, косять», – розповідає Сергій Заклепний.
Фермер показує папку зі зверненнями. Навіть у Верховній Раді виступав, – розповідав про напад на своє господарство. І хоч суди вже тягнуться не один рік – поки без особливих зрушень. Фермер впевнений – безкарність рейдерам гарантують високі покровителі в правоохоронних органах.
