Жительница Намыва Наталья Сыроватко уже в течение долгих лет пытается отстоять заложенный на Намыве сквер ветеранам Великой Отечественной войны, на который не без помощи депутатов Николаевского горсовета сначала посягал банк «Столица», теперь – ООО «Житло-Буд Південь». Последняя ее надежда – на Президента, к которому она обратилась с просьбой о помощи. Копию своего обращения Наталья Леонидовна предоставила «Інше ТВ».
Президенту України
Порошенку П.О.
Громадянки Сироватко Наталії Леонідівни
Шановний Петре Олексійовичу!
Змушена вдруге звернутися до Вас як до гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, оскільки, на мій погляд, лише Ви спроможні зарадити нашій біді та допомогти подолати той безлад, який панує сьогодні у Миколаївській міській раді, коли поєднання бізнесу та влади не дають змогу деяким депутатам вирішувати питання місцевого значення об’єктивно на користь мешканців міста. Переконана, що Ви не залишаєте напризволяще своїх громадян, а тому дуже сподіваюся на те, що Ви станете на захист моїх попраних і спаплюжених прав – прав громадянина жити в належній правовій державі, користуватися всіма правами громадянина. Більше того, проблема, у якій я прошу Вашої допомоги, торкається не лише мене, а всіх мешканців мікрорайону Намив та мешканців міста Миколаєва. Ви – моя остання надія, оскільки звернення до всіх місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, до органів, які повинні стояти на сторожі прав людини, виявилися марними. Перед тим, як звертатися до Вас, тим більше в такі тяжкі для країни часи, я, звичайно, пройшла всі інстанції нижчих рівнів, щоб мій голос почули та прислухалися, однак, як показала практика, прислухаються лише до Президента, бо тільки у вигляді Ваших вказівок думки та чаяння півмільйона миколаївців мають надію бути почутими.
Я зверталася і до суду, отримала позитивне рішення на свою користь, яким суд захистив наші права, однак Миколаївська міська рада, абсолютно ігноруючи судове рішення, яке вступило в законну силу, намагається знову прийняти нові рішення, які порушують наші права та попирають нашу гідність. З першого погляду, проблемні питання, викладені у даному моєму зверненні, можуть здатися не настільки важливими, щоб турбувати Голову держави, але, зважаючи на те, яке підгрунтя несуть у собі ці проблеми, а також те, що у зв’язку з відстоюванням моїх прав і прав інших мешканців м.Миколаєва почалося пригнічююче мене і нічим неприкрите переслідування мене як особи, яка намагається стати на захист попраних прав своїх та багатьох мешканців м.Миколаєва, ці проблеми набувають серйозної масштабності. Крім того, та проблема, яка посталася на сьогоднішній день, безпосередньо торкається історії українського народу, слави та шани ветеранам Великої Вітизняної Війни, тобто фактично постала проблема моралі та громадянської гідності. Ця проблема отримала найбільшу актуальність на теперішній час, коли країна знаходиться в тяжкій ситуації, коли постала нагальна потреба у воєнно-патріотичному вихованнї молоді та соціальній реабілітації тих воїнів-захисників нашої Батьківщини, які повернулися із зони проведення антитерористичної операції. Ми пропонуємо на базі існуючої недобудови, що знаходиться на спірній земельній ділянці, яка фактично є сквером ветеранам Великої Вітчизняної Війни, створити центр військово-патріотичного виховання та соціальної реабілітації військових. Ви – та людина, яка спроможна захистити національні та патріотичні інтереси своїх громадян, а також не дати певній «соціальній еліті», до якої віднесла себе низка депутатів Миколаївської міської ради, ганьбити честь та гідність українського народу. У зв’язку з чим сподіваюся на ретельний розгляд мого звернення та на те, що Ви дійсно допоможете у ситуації, яка склалася.
Тепер хочу докладно зупинитися на тій ситуації, яка на сьогодні дуже хвилює мешканців міста Миколаєва, зокрема мікрорайону Намив.
Я є мешканкою будинку №35 по вул.Червоних Майовщиків у м.Миколаєві.
Протягом вже тривалого часу грубо порушуються права мешканців даного будинку та прилеглих будинків і чинне законодавство, однак на це всі органи закривають очі і жодним чином не намагаються допомогти.
Почалося все з того, що у 2000 році на Намиві біля будинків №№25,29,35 по вул.Червоних Майовщиків було закладено новий сквер ветеранам Великої Вітчизняної Війни. Безперечно, дані заходи були погоджені з міським головою та всім депутатським корпусом. Таким чином, мешканці всього мікрорайону отримали новий сквер, який був засаджений деревами, мав пішохідні проходи, в якому могли відпочивати всі мешканці та гості міста. Даний сквер закладався як виказ шани ветеранам Великої Вітчизняної Війни, як вияв гордості за наших батьків, дідів та прадідів, які брали участь у Війні та отримали таку нелегку Перемогу. Даний сквер закладався не лише мешканцями міста, а і ветеранами з усієї України та інших країн пострадянського простору – тими, хто виборов для нас з Вами Велику Перемогу. Для цих людей дані дії по закладенню скверу були не просто фізичними навантаженнями та простим озелененням мікрорайону, для них ці дії були проникнуті патріотичними почуттями, гордістю за своїх нащадків, які шанують своїх визволителів. На жаль, більшості цих ветеранів вже сьогодні немає серед нас…
Однак пізніше всі ці благі наміри перетворилися на дещо зухвале, цинічне та незаконне. Так, 11.09.2006 р. Миколаївська міська рада дає згоду на будівництво чергового офісу банку «Столиця» на земельній ділянці площею 1300 кв.м. по вул.Червоних Майовщиків,43 в районі будинків №35-37 по вул.Червоних Майовщиків у м.Миколаєві. Це місце знаходиться на пустирі, між будинками №35 та №37 по вул.Червоних Майовщиків, жодним чином не обмежує законних інтересів мешканців сусідніх будинків. Навпаки нібито покращувалося навколишнє середовище. Жителі мікрорайону не бачили підстав для хвилювання.
31.01.2007 р. Миколаївська міська рада прийняла рішення №10/23, яким, начебто через «помилку» ТОВ КБ «Столиця» в наданих документах, збільшила площу земельної ділянки, відведеної під будівництво, майже в 3,3 рази (!) – з 1300 кв.м. до 4300 кв.м., чим санкціонувала нічим не обґрунтовану передачу комерційній структурі додаткової громадської території у 3000 кв.м. орієнтовною ринковою вартістю на той момент більше 1,5 млн.грн. При цьому проектна площа забудови офісу по вул.Червоних Майовщиків,43 у м.Миколаєві складає лише 1150 кв.м. Виникає ряд логічних питань: а під що виділялася інша частина площі земельної ділянки? Для яких цілей? Як керівництво міста могло допустити таке будівництво без узгодженого проекту та відповідних необхідних для цього документів? Тим більше, що будинки по вул.Червоних Майовщиків, як і всі інші будинки на Намиві, побудовані на намивній території, фактично на піску, а тому виникають обґрунтовані побоювання щодо просадки будинків. Однак на всі ці питання міська рада і міський голова в тому числі, на жаль, відповіді не шукали. Але оскільки, згідно з вищевказаним рішенням міської ради, місце розташування ділянки під будівництво офісу не змінилося і залишилося на пустирі між будинками №35 та №37 по вул.Червоних Майовщиків, то мешканці особливої уваги і на це збільшення площі земельної ділянки не звернули.
05.02.2007 р., як повідомило інформаційне агентство «Причорномор’я», ДП «Миколаївкомундорпроект» почало проектування офісу банку «Столиця». При цьому, як стало відомо мешканцям мікрорайону значно пізніше, розміщення офісу передбачалося саме на території скверу ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави біля будинків №№29,35 по вул.Червоних Майовщиків, про який йшлося на початку звернення, а зовсім не в районі між житловими будинками №35 та №37 по вул.Червоних Майовщиків, як це вказано в п.2 рішення міської ради від 31.01.2007 р. №10/23. Міська влада не могла не знати про цей факт, однак жодних заходів по приведенню проекту у відповідність з рішенням міської ради ніхто не вжив. Більше того, фактично весь депутатський корпус, який надавав згоду на будівництво офісу банку «Столиця», було введено в оману щодо місця розташування даного офісу. Реальне місцезнаходження даного будівництва за документами планувалося на місці, де сьогодні розташований супермаркет «Таврія В», якого на той час ще не було. Оскільки якщо б в рішенні місцем розташування офісу було вказано громадський сквер ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави, то, переконана, даний проект рішення не отримав би необхідну для прийняття рішення кількість голосів депутатів.
04.07.2007 р. Миколаївська міська рада приймає чергове рішення щодо офісу банку «Столиця» по вул.Червоних Майовщиків,43 – рішення №13/70. П.23.1 вказаного рішення за результатами проведення проектно-вишукувальних робіт уточнюється площа земельної ділянки, яка тепер складає 4 493 кв.м. Однак і цим рішенням перенесення земельної ділянки на інше місце, ніж на пустирі між житловими будинками №35 та №37 по вул.Червоних Майовщиків, не передбачалося.
Таким чином, оскільки прес-служба міської ради регулярно офіційно оприлюднювала інформацію, яка не відповідала дійсності (щодо реального розташування земельної ділянки, про яку йшлося в рішеннях), чим вводилися в оману мешканці мікрорайону, це призвело до фактичного недопущення участі мешканців у місцевому самоврядуванні та позбавлення їх можливості реалізувати своє право на участь у розгляді питань місцевого значення, що безпосередньо торкаються умов їхнього проживання та майнових прав, пов’язаних з місцем проживання. В цьому аспекті варто зазначити, що лише два тижні тому (в січні 2015 року) геодезистами визначено точки прив’язки на місцевість вказаної земельної ділянки та існуючого будівництва для внесення його до карти міста. Таким чином, Миколаївська міська рада приймала низку рішень щодо даної земельної ділянки з єдиною метою – віддати її в оренду комерційній структурі для здійснення комерційного будівництва. Хоча, хочу звернути особливу увагу, що в генеральному плані міста не було і немає на вказаній спірній земельній ділянці комерційного будівництва. На даній території згідно з генеральним планом є суспільна забудова з зеленою зоною. Вказану трьоповерхову споруду (на сьогоднішній день недобудований об’єкт) жодним чином не можна віднести до суспільної забудови. Більше того, комерційне будівництво на місці Скверу Бойової Слави в умовах нинішньої суспільно-політичної ситуації у країні є навіть чимось зухвалим та антиморальним.
Коли почалося будівництво офісу банку «Столиця», однак не на тому місці, який було вказано у відповідних рішеннях міської ради, а на місці скверу ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави, мешканці прилеглих будинків почали протестувати та звертатися зі скаргами та з вимогами щодо усунення порушення прав мешканців та чинного законодавства. Так, у 2007 році скаргу проти комерційного будівництва на місці Скверу підписали 578 (!) мешканців житлового масиву прилеглих десяти будинків.
У відповідь на протести мешканців щодо будівництва офісу банку «Столиця» по вул.Червоних Майовщиків,43 Миколаївська міська рада рішенням від 08.11.2007 р. №17/34 надала приватним підприємствам «Мой город и К» та «АСВ» дозвіл на збір матеріалів погодження розташування трьох багатоповерхових житлових будинків на трьох земельних ділянках із загальною орієнтовною площею 14550 кв.м. нібито за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, а насправді за рахунок прибудинкової території (внутрішнього подвір’я) кварталу, обмеженого житловими будинками №№ 25, 27, 29, 33, 35, 37, 39 по вул.Червоних Майовщиків у м.Миколаєві.
Однак завдяки численним скаргам мешканців мікрорайону та їхнім дійовим протестам на сьогоднішній день нам нібито вдалося відстояти сквер ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави. Однак ми і гадки не мали, що це лише наші припущення, хоча і підтверджені відповідним судовим рішенням.
Так, щоб відстояти наші порушені права та відновити сквер ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави, я, відстоюючи не лише свої інтереси, а і інтереси мешканців всього нашого мікрорайону та і взагалі мешканців міста, звернулася до суду з відповідним позовом про визнання нечинними та скасування рішень Миколаївської міської ради, які стосуються передання комерційним структурам земельної ділянки біля наших будинків, у тому числі і земельної ділянки, на якій повинен був бути розташований сквер ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави.
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.12.2012 р. мій позов було задоволено частково та визнано нечинними ті рішення Миколаївської міської ради, які були вказані у моєму позові, чинність яких перешкоджала відновленню скверу ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави.
Однак всупереч вказаному судовому рішенню на розгляд сесій Миколаївської міської ради періодично вносилися проекти рішень щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, на якій повинен розташовуватися сквер, хоча при першому ж внесенні такого проекту на сесію міської ради мешканцями мікрорайону Намив у м.Миколаєві направлявся міському голові та міській раді лист з вимогою не вносити на розгляд сесії міської ради будь-яких рішень, які стосуються земельної ділянки, на якій повинен розташовуватися сквер, тим самим виконати рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.12.2012 р. Під цим листом було зібрано більше 100 (ста) підписів мешканців, що говорить про гостроту даної проблеми та небайдужість до цього городян. При цьому Миколаївська міська рада прикривалася тим, що на рішення суду першої інстанції нею була подана апеляційна скарга.
Далі ситуація набирає ще більших та гостріших обертів. Так, як зазначалося мною вище, Миколаївська міська рада, не погодившись з постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.12.2012 р., яким було визнано нечинним рішення міської ради про надання в оренду спірної земельної ділянки, оскаржила його до апеляційної інстанції.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 р. по вищевказаній справі №2-а-1054/12/1412 апеляційна скарга Миколаївської міської ради була залишення без задоволення, а постанова Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.12.2012 р. – без змін. Таким чином, постанова Заводського районного суду м.Миколаєва вступила в законну силу в момент проголошення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, якою вказана постанова суду першої інстанції була залишена без змін, тобто 25.04.2013 р. В касаційному порядку вказана ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду не оскаржувалася.
Натомість на сьогоднішній день знову почалося наполегливе намагання «протягнути» питання оренди спірної земельної ділянки комерційній структурі. Так, на розгляд чергової сесії Миколаївської міської ради підготовлено проект рішення, який планувалося розглядати на цій сесії, про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі товариству з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд Південь» щодо цієї ж спірної земельної ділянки площею 4493 (!) кв.м. Зрозуміло, дане рішення є першим кроком для подальшого надання в оренду даної земельної ділянки, про що йдеться і в самому проекті рішення, а мета передачі в оренду – це завершення будівництва 3-поверхової офісної будівлі. І це рішення планувалося внести на розгляд чергової сесії попри той факт, що рішенням суду встановлено незаконність надання в оренду комерційній структурі (нехай і іншій) вказаної земельної ділянки. При цьому ігноруються ті факти, що громадяни заперечують проти такої оренди. Внесення такого проекту рішення на чергову сесію – прямо протизаконні і навіть злочинні дії, оскільки всім депутатам міської ради прекрасно відомо про існування рішення суду, в якому чітко вказано про задоволення мого позову про визнання нечинним та скасування, зокрема, рішення про надання в оренду комерційній структурі земельної ділянки, де повинен розташовуватися Сквер Ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави, що встановлено судовими рішеннями двох інстанцій.
Звичайно, я звернулася до міського голови Гранатурова Ю.І., до секретаря міської ради Калашнікова В.М., до низки депутатів міської ради та депутата Верховної Ради України з проханням ініціювати питання про зняття з порядку денного вказаного питання. Саме завдяки тому, що у складі Миколаївської міської ради є депутати, які таки захищають інтереси громади, а не займаються власним збагаченням за рахунок отриманої влади, нам вдалося зняти даний проект рішення з порядку денного сесії, яка відбулася. Однак, як мені стало зрозуміло, на цьому питання відновлення скверу не вирішиться.
Додатково хочу зазначити, що міська рада суперечить сама собі, приймаючи рішення, що вступають в колізію між собою. Так, 27.01.2011 р. Миколаївська міська рада прийняла рішення №3/21, яким надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території рекреаційного призначення, розташованої саме на тій земельній ділянці, яку вона проектами своїх рішень намагалася і намагається передати в оренду комерційній структурі. Дані нелогічні та суперечливі дії пов’язані якраз із численними скаргами мешканців щодо відновлення скверу. Таким чином, навіть вносячи такий проект рішення на сесію, міська рада протирічитиме своєму попередньому рішенню. Більше того, небезпідставно вважаю, що у міської ради немає законних підстав вносити на розгляд сесії проекти рішень щодо розпорядження земельною ділянкою, яка навіть вже не є спірною, а належить мешканцям міста, де повинен розташовуватися Сквер Ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави, що встановлено судовими рішеннями двох інстанцій.
Принагідно зауважу, що Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вже давно прийнято рішення про знесення об’єктів незавершеного будівництва, які є недобудованими понад 3 роки. Недобудований об’єкт на спірній земельній ділянці залишається незавершеним будівництвом (та ще і побудованим з низкою порушень та на земельній ділянці, як встановлено рішеннями судів двох інстанцій, була передана в оренду для будівництва неправомірно) вже більше 7 років, тому підлягає знесенню. На жаль, беручи до уваги безпосередню територію, на якій було збудовано даний об’єкт (намивна територія) та її характеристики, знесення даного об’єкту можливе лише до фундаменту з метою подальшої консервації даного об’єкту, оскільки повне знесення разом з фундаментом призведе до просідання та руйнації житлових будинків, що знаходяться поруч, оскільки їх віднесено до категорії полегшеного будівництва. Навіть на судових засіданнях представник ПАТ «Банк «Столиця» визнав той факт, що знесення даного недобудованого об’єкту разом із фундаментом призведе до повної руйнації прилеглого житлового будинку №35. При будівництві офісу ПАТ «Банк «Столиця» облаштування фундаменту даної споруди було проведено з порушенням всіх будівельних норм та стандартів, оскільки вириття котловану глибиною 6 м для облаштування фундаменту даної споруди призвело до руйнації прилеглих житлових будинків (відбулася просадка фундаментів вказаних житлових будинків, в результаті чого пішли тріщини по стінах, необхідний був ремонт відмостки та даху житлових будинків, що знаходяться поруч. Частковий необхідний ремонт житлових будинків було проведено за рахунок міського бюджету, але жодним чином не за рахунок тих посадових осіб, які були відповідальні за будівництво, проведене з порушеннями всіх існуючих будівельних норм та правил). Тут варто зазначити, що проектування та оцінку вказаного будівництва здійснювало підприємство, очолюване депутатом Миколаївської міської ради Дроботом В.В., що говорить про його явну заінтересованість у наданні земельної ділянки в оренду та проведенні будівництва на ній. Та викликає меншою мірою здивування той факт, що спеціалізована та ліцензована проектна організація під головуванням депутата зробила таку фатальну помилку, яка призвела до фактичної руйнації прилеглих до будівництва житлових будинків. В даному випадку ми бачимо явний конфлікт особистих комерційних інтересів депутата міської ради з тими інтересами, які він повинен відстоювати, займаючи місце народного обранця. І, на жаль, інтереси бізнесу в даній ситуації превалюють та наносять непоправну шкоду як місту безпосередньо в моральному плані, так і його мешканцям – в матеріальному. Хочу зазначити, що це не єдина ситуація, де поєднання бізнесу та влади для деяких депутатів міської ради та для Дробота В.В. зокрема допомагає останнім збагатитися, однак, почуваючи себе безнаказаними, вони дозволяють собі провертати аналогічні й інші схеми особистого збагачення за рахунок міського бюджету та мешканців міста, а також надто зухвало поводити себе у спілкуванні з городянами, зазначаючи при цьому, що вони не заперечують, що вони в першу чергу бізнесмени, а далі – хоч що! Тобто інтереси міста та його мешканців аж ніяк таких депутатів не стосуються, але ж навіщо нам такі народні обранці, які дісталися влади і тепер, поєднуючи владу та свій бізнес, лише розвивають останній, не переймаючись, а часто і напряму діючи всупереч інтересам територіальної громади міста.
Повертаючись до питання ремонту напівзруйнованого будинку, хочу зазначити: щоб добитися ремонту житлового будинку, який постраждав внаслідок непрофесійних висновків проектної організації, яка проектувала дане будівництво, та значних порушень, здійснюваних під час самого будівництва, мешканцям довелося безліч разів звертатися зі скаргами до місцевої влади, що, на жаль, не дало жодних результатів. І тільки після звернення до тодішнього Президента України і за його вказівкою була створена комісія для обстеження реального стану будинку та виділені кошти на його ремонт. Однак ремонт даху, на який було виділено кошти з міського бюджету, було проведено з низкою порушень і всупереч рішенню комісії, яка була створена для визначення аварійності будинку та яка надала чіткі рекомендації щодо здійснення відповідних ремонтних робіт. На ремонт даху по документам були спрямовані всі виділені бюджетом кошти, хоча реально витрачено було в рази менше. Залишається тільки здогадуватися, де поділася інша частина виділених коштів, які реально не були вкладені у ремонт. Тобто після проведення цього ремонту залишилося багато питань, на які нам ніхто відповіді не дає, зокрема, після ремонту даху пройшло незначно часу, а дах знову тече, так куди ж все таки направлялися кошти, які виділялися міським бюджетом для ремонту даху нашого аварійного 10-поверхового будинку?? Дане та аналогічні питання залишаються для нас риторичними, адже ніхто з місцевої влади навіть не думає давати на них відповіді.
Оскільки знесення фундаменту даного недобудованого об’єкту технічно неможливе, мешканці мікрорайону Намив готові розглянути компромісне питання щодо розташування у вказаній недобудові (а саме у приміщеннях 1 поверху) бомбосховища, що є досить необхідним та актуальним в даний час, оскільки у всьому мікрорайоні Намив жодного бомбосховища немає, а також місця для проведення суспільних соціально значущих заходів для військово-патріотичного виховання населення, зокрема, розташування дитячих секцій тощо, а також соціальної реабілітації військових – захисників нашої Вітчизни, які повернулися із зони АТО. Такий об’єкт, існування та діяльність якого будуть спрямовані на військово-патріотичне виховання населення, повністю впишеться і буде складовою частиною закладеного у 2000 році Скверу Бойової Слави. Дане питання стає ще більш нагальнішим на сьогоднішній день, коли вся Україна та місто Миколаїв зокрема готуються до 70 річниці від Дня Перемоги. Було б дуже знаковим зустріти 70-річчя Перемоги відкриттям у місті Миколаєві Центру військово-патріотичного виховання та соціальної реабілітації військовослужбовців, який би надавав послуги з виховання та реабілітації безкоштовно, оскільки комерційні питання не повинні превалювати над моральними принципами, особливо в такий тяжкий для країни час.
Також хочу звернути Вашу увагу на те, що ПАТ «Банк Столиця», який здійснював забудову спірної земельної ділянки, на сьогоднішній день ліквідовано, однак ліквідатор встиг продати недобудований об’єкт офісу банку товариству з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд Південь», якому сьогодні Миколаївська міська рада намагалася передати спірну земельну ділянку в оренду. При цьому даний правочин був здійснений шляхом введення в оману Національного Банку України, оскільки його ніхто не попередив про існування судових рішень на користь городян.
Вищевказаний договір купівлі-продажу було вчинено незаконно, оскільки в момент вчинення даного правочину було винесено судове рішення щодо земельної ділянки, на якій розташовано вказаний об’єкт, що фактично тягне за собою його знесення.
Після вивчення інформації щодо створення, діяльності та керівництва ТОВ «Житло-Буд Південь», стає зрозумілим, що дане товариство було створено спеціально для здійснення купівлі-продажу недобудованого об’єкту на спірній земельній ділянці та в подальшому отримання її в оренду, для того, щоб якимось чином обійти рішення судів двох інстанцій. Зрозуміло, що це крок заінтересованих депутатів (зокрема, Дробота В.В.) для реалізації своїх давно задуманих злочинних намірів, оскільки Дробот В.В., наприклад, – це бізнесмен, який займається проектуванням, проведенням експертизи та будівництвом, а надання вказаної земельної ділянки в оренду дасть йому новий приплив грошових коштів. З неофіційних джерел мені стало відомо, що перед створенням вищевказаного підприємства нібито проводилися громадські слухання, але мешканці прилеглих будинків та всього мікрорайону Намив не знали та не знають про проведення цих слухань, тобто якщо такі і дійсно проводилися, то за участю громадян, які явно не є мешканцями прилеглих будинків, які намагаються відстояти право скверу на існування.
З відповідним листом з детальним описом даної схеми я звернулася до Національного Банку України з проханням ініціювати питання визнання недійсним правочину купівлі-продажу недобудови, на що я отримала відмову Нацбанку.
Як зазначалося мною вище, перед зверненням до Вас, шановний Петре Олексійовичу, я зверталася з листами, зверненнями та скаргами до всіх органів та інстанцій – це і міська рада, і прокуратура міста, і прокуратура області, і депутати різних рівнів, і Національний Банк України, – і всі вони нібито проникаються нашою проблемою, обіцяють допомогти у її вирішенні, однак результату немає вже понад 7 років. А щодо останніх подій у міській раді, коли деякі депутати, прикриваючись колегіальним органом, у якому працюють, намагаються розпорядитися земельною ділянкою, на якій повинен бути сквер, то варто зазначити, що представників громадськості не запрошують на комісії, які розглядають відповідні питання до внесення їх в порядок денний сесії, їм не надають слово на самій сесії, щоб інша частина тверезо мислячих депутатів могла мати реальну картину речей. То стає незрозумілим, чому в кулуарах при приватних розмовах нібито керівництво міста намагається нам допомогти, а на колегіальних зібраннях нас просто ігнорують? Чи не є це намагання влади порозумітися із бізнесом та мати взаємини залежності один від одного?
Наше проблемне питання можна вирішити тільки шляхом скоординованої роботи багатьох відомств. Моє звернення до Вас зумовлено тим, що тільки Президент може поставити перед кожним міністерством і відомством задачу об’єднатися у спільній праці задля досягнення максимально ефективного результату, який би задовольнив інтереси всіх мешканців міста та являв собою створення соціального центру, що міг би стати прикладом для інших міст України.
Переконана, що Ви не залишитеся осторонь наших проблем, і з Вашою допомогою ми з гідністю зможемо відстояти нашу історію та культуру, а також наші попрані права.
На підставі викладеного вище, –
ПРОШУ:
Притаманними Вам методами та із застосуванням наданих Вам державою повноважень ретельно перевірити викладені у моєму листі факти намагання Миколаївської міської ради всупереч судовому рішенню, що вступило в законну силу, розпорядитися земельною ділянкою, на якій повинен розташовуватися сквер ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави, надавши її в оренду комерційній структурі, завадити міській раді у невиконанні рішення суду, що вступило в законну силу, чим захистити права громадян, які намагаються увіковічити пам’ять героям Війни.
Ініціювати перед відповідними підпорядкованими Вам структурами питання відновлення скверу ветеранам Великої Вітчизняної Війни та Бойової Слави для подальшого надання йому статусу скверу та присвоєння йому юридичної адреси згідно з попередньо прийнятим Миколаївською міською радою рішенням від 27.01.2011 р. №3/21.
Ініціювати перед відповідними підпорядкованими Вам структурами питання обладнання на першому поверсі недобудованого об’єкту, що знаходиться на території Скверу, бомбосховища та центру військово-патріотичного виховання населення та соціальної реабілітації військовослужбовців без права зміни цільового призначення даного об’єкту.
Про результати розгляду мого звернення прошу повідомити мене письмово в установлений законом строк.
05 лютого 2015 р.
З повагою та надією на торжество справедливості,
Сироватко Н.Л.
