Росія розгортає військові частини на кордоні з НАТО, надаючи їм бойовий досвід в Україні, і може використовувати їх як центри в конфлікті з НАТО після війни, повідомила литовська розвідка в п’ятницю у своїй щорічній оцінці загроз безпеці.
Якщо санкції будуть зняті, Росія буде готова до «широкомасштабного військового конфлікту» з НАТО через шість років, йдеться в оцінці розвідки, повідомляє Reuters.
«Росія, ймовірно, створить не лише на 30-50 відсотків більшу армію, ніж вона мала до війни, але й відносно сучасну. Стратегічні резерви зброї та боєприпасів будуть повністю відновлені. Росія буде готова до звичайного військового конфлікту з НАТО», – йдеться у звіті литовської розвідки.
Зміна балансу сил у Європі на свою користь, а також повне підкорення України залишаються головними цілями Росії, йдеться у звіті.
Російська військова промисловість була розширена за допомогою Китаю, що дозволило Москві зменшити свою залежність від західних технологій. Після війни її надлишок озброєння призведе до «наслідків для глобальної безпеки», йдеться у звіті.
Литва, член НАТО та ЄС, межуючи як з Росією, так і з її близьким союзником Білоруссю, є одним із провідних прихильників України та критиків Росії.
У звіті згадуються вибухи посилок у 2024 році, в яких литовські чиновники звинуватили російську військову розвідку та заявили, що їх можна було посилити, щоб загинути люди.
Однак у ньому зазначається, що серія перебоїв у роботі газопроводів, силових кабелів та телекомунікацій у Балтійському морі з 2023 року, хоча й спричинена суднами, що пливуть з російських портів, не була навмисною. У ньому не уточнюється, як було зроблено такий висновок.
Країни Балтійського моря перебувають у стані підвищеної готовності після підводних перебоїв з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Військовий альянс НАТО заявив, що посилить свою присутність у регіоні.
У 2023 році Фінляндія вилучила якір, який, за її словами, належав китайському контейнеровозу, підозрюваному у пошкодженні газопроводу між Естонією та Фінляндією, а також кількох оптоволоконних ліній зв’язку. Розслідування справи триває, і фінська влада не повідомила, чи вважає вона інцидент навмисним, чи випадковим.
На запитання про пошкодження трубопроводу та кабелів Міндаугас Мазонас, керівник військової розвідки Литви, сказав журналістам:
«Розслідування проводилося не нашою розвідкою… але у нас є відповідь, що це був ненавмисний інцидент».
