Член наглядової ради НАЕК “Енергоатом” та ексміністр економіки Тимофій Милованов складає повноваження члена Наглядової ради “Енергоатому” після викриття корупційних схем.
Про це Тимофій Милованов написав у Фейсбуцi.
“Я складаю свої повноваження члена Наглядової ради “Енергоатому”.
Сьогодні, 11 листопада, я подав офіційне звернення про скликання позачергового засідання Наглядової ради. Моєю метою було забезпечити адекватну реакцію на ситуацію, що склалася довкола компанії. Я пропонував ухвалити 2 конкретні рішення.
1. Тимчасово відсторонити всіх посадових осіб, чиї імена фігурують у матеріалах розслідування, щоб гарантувати об’єктивність процесу.
2. Створити незалежний Комітет з етики та комплаєнсу, який мав би провести повну перевірку процедур закупівель, фінансових операцій і системи контролю, із залученням міжнародних експертів та проведенням forensic-аудиту.
Я вважав і вважаю, що заяви НАБУ, матеріали журналістських розслідувань та суспільна увага — це достатній привід для таких кроків. Саме для цього й існує наглядова рада: щоб діяти тоді, коли потрібна відповідальність і здоровий глузд.
Рішення є, але формальне. Все стало бюрократичним. Слухали команду, де “все гаразд”. Нас годинами переконували, що загроз немає. Це глибока неспроможність.
Ті, хто знають мене, знають, що я звик діяти. Тут була саме така потреба — діяти. Нарешті створити нормальний прозорий комплаєнс “Енергоатому”. Але замість цього ми обговорюємо тендери, процедури, ще якісь уточнення на місяць і помираємо у бюрократії.
Я відчуваю, що нас просто заговорюють. І не бачу ні в кого рішучості, яку відчуваю в собі. Усі ці місяці я намагався спонукати Наглядову раду запустити комітети, почати працювати, а не боротися за призначення ще одного радника чи жалітися на протокольні речі.
Я вимагав результатів, а не пояснень процесів. Мені казали, що я токсичний, упереджений і “вимагаю неможливого”.
Ситуація з НАБУ мала стати пробудженням для правління і Наглядової ради “Енергоатому”. Пробудження не відбулося. Натомість — дрімота й сподівання, що якось воно обійдеться. Особливо мене дратують люди, які публічно говорять про боротьбу з корупцією, а на засіданнях хіхікають і кажуть, що “немає даних, щоб довести корупцію”.”
