«Я маю велике повагу до президента Сі», — заявив Дональд Трамп останніми днями. — «Він, гадаю, дуже мене любить і поважає». Лідер Америки робить ставку на чарівність і харизму, сподіваючись здобути успіх, коли зустрінеться зі своїм китайським колегою 30 жовтня в Південній Кореї. Це буде найважливіша політична зустріч року; чоловіки не сиділи за одним столом із 2019-го. Ринки очікують позитиву: індекс провідних американських компаній S&P 500 закрився 27 жовтня на рекордно високому рівні. Ціна золота впала нижче $4 000 за тройську унцію. Але будь-яка угода, яку оголосять, дуже ймовірно буде перемир’ям, а не мирним договором, пише The Economist.
Минулого місяця для наддержав ситуація була напруженою. 9 жовтня Китай запровадив нові масштабні обмеження на експорт рідкоземельних елементів — критично важливих матеріалів для виробництва всього: від споживчої електроніки до військової техніки. У відповідь пан Трамп пригрозив запровадити додаткове 100-відсоткове мито на китайський імпорт із 1 листопада (поверх уже чинних значних тарифів). Додайте до цього корпоративні «чорні списки», портові збори й суперечку щодо соєвих бобів. Сам факт, що зустріч усе ж відбудеться, є свідченням напруженої роботи на вихідних міністра фінансів США Скотта Бессента та віцепрем’єра Китаю Хе Ліфена в Малайзії.
У переговорах буде три рівні складності.Почнімо з найпростішого.
Мита — очевидна сфера для прогресу
Вони стримують торгівлю між двома країнами (експорт Китаю до США у вересні впав на 27% у річному вимірі). Загроза додаткового 100-відсоткового мита «фактично» вже знята з порядку денного, за словами пана Бессента. Інша партія тарифів, що мала набути чинності 10 листопада, ймовірно, буде відкладена. А ще одне 20-відсоткове мито на китайські товари, запроваджене як покарання за участь китайських компаній у торгівлі фентанілом, можливо, взагалі скасують (у липні Трамп заявив, що Китай робить «великі кроки» для контролю над потоком цього наркотику). Навіть із цими послабленнями ефективна ставка мита на китайські товари все одно залишатиметься на рівні 20–30%, за підрахунками Чжаопена Сіна з австралійського банку ANZ.
В обмін на деяке послаблення тарифів Китай, ймовірно, зобов’яжеться закупити великі обсяги американських соєвих бобів (адже останніми роками країна переорієнтувалася на постачання з Бразилії). Торік соєві боби були найбільшим американським експортом до Китаю — на суму близько 12,6 мільярда доларів, що принесло прибуток фермерам Середнього Заходу, які переважно підтримують Трампа. Вони використовуються для підвищення вмісту білка в кормах для тварин. Але цього року Китай уникав закупівель американських бобів. Згода купувати їх зараз буде недорогим жестом для пана Сі; наприкінці року Китай однаково потребуватиме американських соєвих бобів, коли запаси з інших країн вичерпаються.
Іншою вигідною сферою можуть стати портові збори. Країни можуть домовитися про скасування додаткових зборів, які вони нещодавно наклали на судна одна одної. Китай також може схвалити плавну передачу американської версії TikTok — контрольованої Китаєм платформи коротких відео — в руки американських власників. Обидва ці кроки були б для пана Сі легкими поступками, які забезпечать йому політичні очки вдома.
Другий, значно складніший рівень переговорів
Він може стосуватися контролю та обмежень двосторонніх потоків товарів, інтелектуальної власності та капіталу.
Рідкоземельні елементи — приклад цієї проблеми. За словами Бессента, Китай нібито відкладе запровадження режиму експортного контролю на рідкоземельні метали на рік, «поки переглядатиме його». Китайські чиновники поки що не коментували. Але, маючи майже монополію на ринок рідкоземельних елементів, вони навряд чи повністю відмовляться від цього режиму. В обмін на відтермінування Китай, ймовірно, очікуватиме, що США послаблять свої власні експортні обмеження, каже Чень Лун із аналітичної компанії Plenum. Америка вже давно блокує продаж передових напівпровідників Китаю. Але будь-яка угода, яка фактично обмінює доступ до рідкоземельних металів на доступ до найсучасніших мікрочипів, стане перемогою для Сі.
Третій і найважчий рівень переговорів — геополітичний
Трамп хоче, щоб Росія завершила війну в Україні, і можливо, Китай міг би в цьому допомогти. Сі ж, зі свого боку, хоче підштовхнути Трампа до зміни позиції щодо Тайваню, можливо, щоб він заявив, що «виступає проти незалежності» самоврядного острова (наразі офіційна позиція США — лише «не підтримувати» незалежність). Принаймні поки що Сі не давав ознак, що хоче, аби Владімір Путін шукав миру. Команда Трампа заявляє, що Америка не змінить свою позицію щодо Тайваню заради торгової угоди. Це навряд чи заспокоїть союзників США в Азії, зважаючи на непередбачуваність президента.
Якщо угода охопить найпростіші сфери для домовленостей, це може відкрити шлях для візиту Трампа до Китаю на початку наступного року. Тоді, можливо, візьмуться й за складніші питання. Тимчасова пауза у ворожнечі може бути вигідною для обох сторін: вона дасть Китаю час підготувати кадри для управління новим режимом контролю над рідкоземельними металами, а Америці — розробити інші способи тиску на Китай, наприклад, обмежити постачання деталей для літаків або програмного забезпечення для розробки мікрочипів.
Досвід підказує, що будь-яка угода між двома взаємно підозрілими наддержавами навряд чи буде довговічною. Різні перемир’я вже неодноразово розпадалися цього року. А остання велика угода, яку ці лідери укладали разом, була торговою угодою першої фази у 2020 році. Останніми днями Офіс торгового представника США оголосив розслідування щодо «очевидного невиконання» Китаєм її умов. Це не віщує нічого доброго для пакту, який охоплює найскладніші питання у відносинах між Америкою та Китаєм.
