Росія, яка нещодавно оголосила про прогрес у переговорах з Пекіном щодо нового газопроводу, потребуватиме щонайменше десяти років, щоб значно збільшити експорт природного газу до Китаю в результаті цієї угоди, повідомили Reuters джерела в галузі.
Олексій Міллер, генеральний директор російської газової корпорації «Газпром», заявив, що під час візиту президента Володимира Путіна до Китаю минулого місяця було підписано «юридично зобов’язуючий меморандум» про будівництво газопроводу «Сила Сибіру 2».
Розвиток подій підкреслює зусилля Москви перенаправити свої величезні газові запаси до Азії після краху енергетичної торгівлі з Європою — колись найбільшим ринком — через західні санкції, введені після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Терміни реалізації газопроводу раніше не повідомлялися.
КЛЮЧОВІ УМОВИ УГОДИ ЩЕ НЕ ПОГОДЖЕНО
Запропонований газопровід, який проходитиме через Монголію, має постачати до 50 мільярдів кубічних метрів (млрд куб. м) газу щорічно з арктичного регіону Ямал — це порівнянно з пошкодженим газопроводом «Північний потік» до Німеччини. Однак ключові елементи угоди — зокрема ціна, умови інвестицій та терміни початку постачання — залишаються невирішеними після років переговорів.
Два джерела в галузі повідомили, що навіть якщо угода буде завершена наступного року, на будівництво газопроводу та початок постачання знадобиться близько п’яти років, а ще п’ять — для нарощування обсягів.
Одна особа, знайома з ситуацією, зазначила, що «Газпром» не очікує, що газопровід «Сила Сибіру 2» досягне половини своєї потужності раніше 2034–2035 років, якщо постачання почнуться після 2031 року.
Аналітики Оксфордського інституту енергетичних досліджень також вважають цей сценарій ймовірним. «Фінальна угода до кінця 2026 року може реально призвести до перших поставок наприкінці 2030 або 2031 року, а значна частина нарощування буде досягнута до 1 січня 2035 року», — зазначили вони у звіті минулого місяця.
Росія почала постачати газ із східного Сибіру до Китаю наприкінці 2019 року через газопровід «Сила Сибіру 1», який цього року має досягти планової потужності 38 млрд куб. м. Під час нещодавнього візиту Путіна минулого місяця було домовлено про додаткові 6 млрд куб. м через цей маршрут.
Окремо Китай погодився імпортувати з Росії додатково 2 млрд куб. м щорічно через Далекосхідний маршрут із тихоокеанського острова Сахалін, при цьому експорт має розпочатися у 2027 році та досягти 12 млрд куб. м на рік після цього.
Китай має численні джерела газу, включно зі скрапленим природним газом, що доставляється морем, а також трубопровідними поставками з Туркменістану, при цьому Росія наразі покриває близько 22% імпорту газу Китаю у 2024 році.
