У неділю в Молдові відбудуться парламентські вибори, результат яких може визначити курс цієї держави на багато років уперед. Ключові теми кампанії – майбутнє молдовської євроінтеграції і війна, яка нібито може прийти на молдовську землю за того чи іншого результату голосування.
За оцінками ЗМІ й молдовської влади, напередодні виборів Молдова стикнулася з безпрецедентним тиском пов’язаних з Кремлем сил, які організували скупку голосів та заполонили дезінформацією соцмережі, пише ВВС і розповідає про те, чого чекати від виборів, які в Молдові називають доленосними.
Чому це важливо?
28 вересня виборці Молдови оберуть 101 депутата парламенту, які керуватимуть державою протягом наступних чотирьох років. Молдова – це парламентська республіка, і саме цей орган відіграє ключову роль в її управлінні.
Нинішні вибори – це перша велика кампанія в країні після минулорічних виборів президента та референдуму про вступ до ЄС. Вони закінчилися перемогою прихильників євроінтеграції та президентки Маї Санду.
Зараз монобільшістю в парламенті володіє партія Санду “Дія та солідарність” (PAS), і вона має за мету зберегти цей стан речей.
Фаворити недільних виборів – президентська партія PAS і “Патріотичний блок” під керівництвом колишнього президента Ігоря Додона, відомого близькими відносинами з Кремлем.
Нинішня кампанія має історичне значення не лише для Молдови, а й для України та усієї Європи.
Для Молдови – насамперед, тому що вона проходить у критичний момент на шляху цієї держави до Євросоюзу. Здобувши офіційний статус країни-кандидата в члени, вона перебуває на порозі початку формальних переговорів про членство в ЄС. Збереження прозахідної влади у Кишиневі дає високі шанси серйозно просунутися на шляху євроінтеграції вже найближчим часом. Будь-який інший результат виборів здатен якщо не зупинити, то суттєво сповільнити шлях Молдови до Європи.
“Навіть створення коаліції з помірно проросійськими силами означатиме неминуче уповільнення євроінтеграційних реформ. Такий формат влади здатний перетворити поступ на серію компромісів, що розмиватимуть стратегічний курс країни”, – йдеться у доповіді київського центру “Українська призма”. У документі згадується, що подібний розворот протягом останніх років стався в Грузії.
Важливою обставиною є те, що Молдова перебуває в одному “пакеті розширення ЄС” з Україною. Гіпотетична зміна влади в цій країні та уповільнення її євроінтеграції автоматично призвели б до проблем на цьому шляху і для Києва.
Крім того, для України дружня Молдова з проєвропейською владою є надійним логістичним та гуманітарним хабом, гарантом того, що Росія не відкриє новий фронт війни на південному заході країни, використовуючи для цього, наприклад, територію невизнаного Придністров’я.
Цього тижня Санду виступила із заявою, у якій попередила, що у разі перемоги опозиції, яку вона звинувачує у зв’язках з Росією, Молдова не просто втратить можливість вступити до ЄС, а й потенційно перетвориться на військовий плацдарм, який Росія зможе використати для війни проти України.
Президент України Володимир Зеленський підтримав Санду. Виступаючи з трибуни Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, він заявив, що Європа не може дозволити собі “втратити Молдову” так само як колись Білорусь та Грузію.
Схожу думку висловлюють і чимало західних експертів. “На відміну від національних виборів в інших країнах, де йдеться про вибір між різними ідеологічними чи політичними напрямами, нинішні вибори у Молдові – це не просто протистояння правих і лівих, а екзистенційна боротьба з Росією”, – йдеться в аналітичній записці американського Інституту Маккейна.
Нарешті, перемога проєвропейських сил у Молдові може стати обнадійливим сигналом для прихильників єдиної Європи на тлі посилення євроскептиків та ізоляціоністів у низці держав континенту. Або ж, у іншому разі, додати Кишинів до групи столиць, які виступають за діалог із Москвою.
Противники Санду з апокаліптичними прогнозами президентки та її прихильників не погоджуються. Вони звинувачують партію влади у підготовці масових виборчих фальсифікацій, залякуванні громадян та залежність від іноземного – західного – впливу. Політику конфронтації з Росією лідери “Патріотичного блоку” вважають “пострілом у ногу“, який уже спричинив величезні втрати для молдовської економіки.
“Туман рейтингів”
Передбачити результати молдовських виборів за лічені дні до голосування можна хіба що в загальних рисах. Причина цього – своєрідний “туман рейтингів”. Дані соцопитувань, опублікованих протягом останніх тижнів перед виборами, показують настільки різні результати, що сформувати цілісну картину за ними абсолютно неможливо.
Досвід минулорічних президентських виборів та референдуму про євроінтеграцію теж показав, що довіряти передвиборчим соцопитуванням не варто. Причин тому декілька.
По-перше, каже ВВС голова кишинівської експертної спільноти Watchdog Валерій Паша, в Молдові існують “соціологічні компанії з низькою соціальною відповідальністю”, які можуть за порівняно невелику оплату зробити найпопулярнішим політиком у країні будь-кого.
По-друге, що важливіше, більшість опитувань, які проводяться останнім часом, фіксують аномально високу кількість – до третини від загальної – виборців, які досі не визначилися зі своїм вибором. Те, як вони поведуться на виборчих дільницях, може абсолютно змінити картину, яку демонструють соціологи зараз, за кілька днів до виборів.
Не треба забувати і про суто молдовський феномен “спіралі мовчання”, каже ВВС кишинівський політолог, колишній посол Молдови при ООН Анатолій Тулбуре: це коли респондент під час опитування свідомо дає анкетерові неправильну відповідь – чи то вважаючи її соціально прийнятною, чи то побоюючись репресій за “неправильну” відповідь.
Додатковий чинник, який не можуть врахувати навіть найретельніше проведені опитування, але який дуже сильно вплине на результати виборів, – голосування діаспори. За кордоном проживають сотні тисяч громадян 2,5-мільйонної Молдови, і традиційно вважається, що їхні голоси є вагомим активом для партій та політиків прозахідних переконань. Наприклад, у другому турі минулорічних президентських виборів голоси діаспори становили майже 20% від загальної кількості виборців, при цьому 83% із них проголосували за Маю Санду.
Критики чинної влади зауважують, що ці цифри могли б виглядати інакше, якби більше дільниць для голосування відкрили в Росії, де теж проживає чимало молдован. Проте офіційний Кишинів залишається непохитним: на цих виборах, як і під час минулорічної президентської кампанії, в Росії відкриють лише дві виборчі дільниці – “з міркувань безпеки”. Для порівняння, у Великій Британії їх буде 24, у Німеччині – 36, а в Італії – 75.
Проте, кажуть співрозмовники ВВС, під час цієї кампанії за голоси молдован діаспори розгорнулася серйозна боротьба. З одного боку, їх традиційно “активно обробляли” депутати та міністри від партії влади, зустрічі із співвітчизниками під час міжнародних візитів проводила Мая Санду.
З іншого боку, каже ВВС Анатолій Тулбуре, у ході нинішньої кампанії діаспорою активно зайнялися й інші гравці – як опозиційні партії, так і російські спецслужби: “шукають людей, фінансують, розмовляють, мотивують і демотивують”.
Хто досяг більшого успіху на цій ниві, покажуть лише результати голосування на закордонних дільницях.
Два фаворити
З усіма цими застереженнями можна досить впевнено передбачити, що перші два місця за підсумками виборів займуть президентська партія PAS та найбільша опозиційна сила країни – “Патріотичний блок”.
Найімовірніше, PAS займе перше місце, проте є й опитування, які віддають лідерство “патріотам” — одні дослідження дають їм трохи більше 20% голосів, інші – добре за 30. Але відповідей на ключові питання – чи вистачить переможцям результату для формування одноосібної більшості і яким буде розрив між партіями-лідерами, – молдовська соціологія дати не може.
Правляча PAS побудувала свою кампанію на двох основних стовпах. По-перше, йдеться у програмі партії, її перемога гарантує вступ Молдови до Євросоюзу ще до закінчення президентського терміну Маї Санду — тобто до 2029 року. У разі перемоги опозиції, попереджає PAS, про прискорену євроінтеграцію можна буде забути.
Другу ключову тезу кампанії PAS можна сформулювати так – “якщо не ми, то Путін і війна”. Президентська партія звинувачує своїх конкурентів у явній чи латентній проросійськості, а Мая Санду в екстреному зверненні, записаному менше ніж за тиждень до виборів заявила, що успіх “кремлівського плану” може призвести до того, що Молдова стане “плацдармом для проникнення в Одеську область”.
Набагато менше PAS говорить про свої успіхи протягом чотирьох років у владі – наприклад, про те, що країна досі традиційно перебуває на одному з останніх місць у Європі за рівнем ВВП на душу населення.
Другий лідер виборів – “Патріотичний блок” на чолі з колишнім президентом Молдови Ігорем Додоном. З урахуванням теплих слів Додона на адресу Володимира Путіна (наприклад, у 2021 році він називав його “миротворцем”) та його регулярних візитів до Росії, багато спостерігачів сприймають цю силу як проросійську. У блоці з цим не погоджуються – його керівництво стверджує, що виступає за взаємовигідні відносини Кишинева і з Європою, і з Москвою. Щоправда, як досягти гармонійного співіснування і з тими, і з іншими, тим більше в нинішніх умовах, в блоці не пояснюють.
У “Патріотичному блоці” звинувачують PAS у тому, що своєю концентрацією на геополітичних питаннях партія влади відволікає увагу виборця від провальної економічної та соціальної політики, відсутності успіхів у боротьбі з корупцією та реформуванні правоохоронної системи.
У кампанії “Патріотичного блоку” нинішні вибори – це референдум про довіру нинішній владі та її політиці. Лідери блоку обіцяють, що у разі перемоги забезпечать громадянам дешевий газ та мирне небо. Успіх Санду, за їхніми прогнозами, загрожує подальшою стагнацією та війною.
“Якщо в них залишиться більшість, їх змусять допомогти Україні їхні партнери, соросята з Брюсселя та Парижа. Як вони можуть допомогти Україні? Тільки атакувавши Придністров’я разом із Зеленським”, – заявив днями в інтерв’ю Ігор Додон.
За словами кількох співрозмовників ВВС у Кишиневі, спочатку Додон хотів йти на вибори не у складі блоку, а самостійно – на чолі своєї найбільшої в країні опозиційної Партії соціалістів (ПСРМ). Але в Москві нібито наполягли на тому, щоб він взяв на борт ще три партії, які вважаються пов’язаними з олігархом-втікачем Іланом Шором. У команді Додона такі чутки називають брехнею.
“Кожна з партій-партнерів має два-три-чотири відсотки голосів, це відсотки, які можуть виявитися вирішальними. По-друге, одна із проблем нашої країни – це кадровий людський дефіцит, нам потрібно консолідувати кадри”, – каже ВВС член виконкому ПСРМ, віцеспікер молдовського парламенту Влад Батринча.
У четвер Апеляційна палата Кишинева призупинила діяльність однієї з партій, що входять до “Патріотичного блоку” у зв’язку з розслідуванням справи про підкуп виборців та незаконне фінансування партій. Однак які саме наслідки це може мати для всього блоку, наразі незрозуміло.
Два андердоги
Високі шанси на проходження до парламенту, на думку соціологів, мають “Наша партія” та блок “Альтернатива”. Різні опитування дають цим силам від чотирьох до десяти відсотків голосів. Для проходження до парламенту партіям потрібно набрати щонайменше 5%, блокам – 7%.
“Альтернатива” – опозиційний блок з двома головними “зірками”: популярним мером Кишинева Іоном Чебаном та колишнім генпрокурором Александром Стояногло, який на минулорічних президентських виборах у другому турі програв Маї Санду.
Цей блок позиціонувався як проєвропейська сила, яка визнає територіальну цілісність України, проте виступає за збереження прагматичних зв’язків Молдови з Росією.
“Альтернатива” намагалася “підібрати” прозахідних виборців, розчарованих численними промахами партії влади, та “проросійський-лайт” електорат, якому, з одного боку, не подобається беззастережна орієнтація Кишинева на Захід, але, з іншого, який не може змусити себе проголосувати за того ж Додона.
Спочатку справи у блока йшли непогано, але в липні цього року МЗС Румунії заборонило в’їзд на територію країни Іону Чебану – “з міркувань національної безпеки”. “Альтернатива” відразу звинуватила у цьому молдовську владу, а сам Чебан подав апеляцію на це рішення. Але шкода команді вже була: складно називати себе проєвропейською силою, якщо одному з твоїх лідерів заборонений в’їзд до найближчої для Молдови європейської країни.
Серед інших причин падіння популярності “Альтернативи” співрозмовники ВВС називали нестачу фінансових ресурсів для ведення кампанії і те, що саме цей блок найчастіше виявлявся об’єктом критики з боку PAS, які навіть передали йому “привіт” у тексті своєї виборчої програми: “Ми не маємо права перед нашими дітьми залишити Молдову в руках путінських альтернативників, які хочуть захопити країну і передам її своїм господарям”.
“Наша партія” – лідерський проєкт ексцентричного бізнесмена-популіста Ренато Усатого, який заробив статки на підрядах російської залізниці – РЖД, а потім у 2023 році просив Володимира Путіна позбавити його російського громадянства.
“Якщо класифікувати Усатого в термінах нормальної європейської політики, то він популіст, ультрапопуліст, але не екстреміст. Можливо, це навіть якесь таке необхідне зло. Такий популіст, який приваблює людей тим, що він грубіянить, матюкається, організовує концерти та тусовки, – це краще, ніж якісь божевільні, які б радикалізували молодь і тягли людей на барикади”, – каже Валерій Паша.
На користь Усатого грає те, що своєю програмою з положеннями на кшталт обов’язкового психіатричного огляду кандидатів у депутати, прем’єри та президенти чи тезами на кшталт “замість членства в ЄС давайте сконцентруємося на членстві в Шенгенській зоні”, він намагається достукатися до аполітичного, протестного, молодіжного електорату.
Але такий виборець – нестабільний і непередбачуваний, тому результати Усатого на виборах вже неодноразово виявлялися несподіваними і для соціологів, і для нього самого, і в позитивний бік, і в негативний.
Видання “Європейська правда” припускає, що саме “Нашу партію” бачить своїм потенційним партнером за коаліцією PAS у разі, якщо партії влади не вдасться отримати більшість самотужки. По-перше, президентська сила практично не критикує “Нашу партію”, а по-друге, у рамках нинішньої кампанії Усатий привозив до Кишинева російських зірок шоубізнесу, а зробити це без “добра” від влади було б просто неможливо.
“Я впевнений, що деякі люди у владних колах вважають, що з Усатим можна буде домовитись. Я не кажу, що це абсолютно неможливо, але така коаліція точно триватиме недовго, йому просто стане нудно. З іншого боку, якщо він укладе коаліцію з проросійськими партіями, це також триватиме недовго. Будь-яка влада (за участю Усатого) валитиметься і сипатиметься на всі боки”, – каже ВВС Валерій Паша.
Нарешті, “чорний лебідь” цих виборів – це “сітка Шора”, масштабна мережа скуповування голосів виборців, про яку багато говорили під час минулорічної виборчої кампанії.
Олігарх Ілан Шор вважається “рукою Кремля” у молдовській політиці. У спробі залучити виборців на бік проросійських сил його звинувачували ще минулого року у зв’язку з виборами президента та референдумом про вступ до ЄС. Шор перебуває під санкціями ЄС, Британії та США за “участь у шкідливих операціях впливу, організованих Кремлем”.
У 2019 році Шор втік через заведену на нього кримінальну справу про виведення мільярда доларів з банківської системи Молдови в 2014-му. Нині він живе у Росії.
“Сітку Шора” періодично проріджують, арештовують людей, конфіскують гроші, але нейтралізувати її повністю так і не вдалося. Вона працює, гроші надходять”, – каже ВВС Анатолій Тулбуре.
Спостерігачі розходяться в думках про те, скільки голосів виборців може контролювати таким чином Ілан Шор – деякі оцінки говорять навіть про 15% тих, хто має намір проголосувати. Згідно з уже обкатаною схемою, про те, за кого вони мають віддати голос, ці виборці дізнаються лише напередодні голосування, а то й у день походу на дільницю. Залучення “сітки” у повному масштабі може сильно вплинути на результати виборів, причому в абсолютно непередбачуваний бік.
Російський вплив
Останні тижні перед виборами проходили в Молдові в нервовій обстановці – насамперед у зв’язку зі звинуваченнями у спробах вплинути на результат голосування, замовником яких влада країни вважає Кремль.
Менше ніж за тиждень до виборів Bloomberg опублікував розслідування, з якого випливає, що ще навесні російська влада розробила багаторівневу стратегію втручання в парламентські вибори. Цього висновку агенція дійшла, вивчивши документи політичного блоку Кремля.
Головна мета російської влади, пише агенція – ослаблення PAS і, зрештою, усунення Санду від влади. Три ключові напрями плану – це вербування виборців за фінансову винагороду, масова дезінформація в TikTok, Telegram і Facebook та організація протестів у разі поразки опозиції.
Розслідування ЗМІ, аналіз спостерігачів та заяви молдовських силовиків свідчать про те, що намічені плани вже втілюються в життя. Справи про виборчий підкуп влада Молдови масово розслідує ще з літа.
Цього тижня масштабне розслідування про кампанію з дезінформації у молдовських соцмережах випустила ВВС. Воно показало, що в країні діє мережа фабрик тролів, пов’язаних з Шором.
У екстреному зверненні до громадян менше ніж за тиждень до виборів Санду заявила, що “Кремль витрачає сотні мільйонів євро, аби купити сотні тисяч голосів на обох берегах Дністра, а також за межами країни”.
Водночас по всій території країні пройшли масові рейди за підозрами у спробах дестабілізувати вибори – 22 вересня поліція оголосила про проведення 250 обшуків у понад ста людей. Про їхню політичну приналежність силовики не повідомили, але лідер “Патріотичного блоку” Ігор Додон відреагував на те, що сталося, звинуваченнями владу у спробах залякати його прихильників.
Як стверджує молдовська поліція, понад 70 людей затримали у зв’язку з підготовкою масових заворушень у координації з російськими спецслужбами.
Ще одна потенційна ознака російського втручання – масова реєстрація на вибори спостерігачів, які раніше не цікавилися молдовською політикою, натомість активно їздили до Росії та приїжджали на кампанії до окупованих регіонів України. Багатьом із них, як і спостерігачам із російської Громадської палати, ЦВК Молдови відмовила у реєстрації. “Патріотичний блок” розцінив це як спробу приховати підготовку до фальсифікацій.
Російська влада заперечує, що вона намагається вплинути на результат виборів у Молдові – наприклад, заяви Санду про те, що у разі перемоги опозиція дозволить Москві використати країну як плацдарм для нападу на Україну, в МЗС Росії назвали “параноєю”.
При цьому менше, ніж за тиждень до виборів про ситуацію в Молдові, несподівано висловилася російська Служба зовнішньої розвідки. Вона спрогнозувала, що “брюссельські чиновники” після парламентських виборів можуть “фактично окупувати” Молдову.
При цьому співрозмовники ВВС в Кишиневі кажуть, що метою Москви на цих виборах навряд чи можна назвати “просто” прихід до влади якихось проросійських сил, які одразу ж поставлять хрест на євроінтеграції та оголосять про відновлення стратегічних та добросусідських відносин з Росією. Як мінімум, каже Валерій Паша, такий розвиток подій не влаштує пасіонарну проєвропейську частину молдовського суспільства.
“Але це ми виходимо з того, що Москва діятиме раціонально. Але ж є і варіант, коли їм просто захочеться показати якусь символічну перемогу – внутрішній публіці, міжнародній публіці, Володимиру Володимировичу прозвітувати”, – продовжує він.
Імовірніше, однак, що цілі Росії на цих виборах є значно більш комплексними. Керівник кишинівського Інституту стратегічних ініціатив Вадим Пістринчук каже, що цілком прийнятними наслідками цієї кампанії для Москви стане підрив довіри до демократичних інституцій і, зокрема, до інституту виборів, дефрагментація суспільства, відволікання ресурсів держави на пошук та спростування величезних обсягів дезінформації, що поширюється зовнішніми акторами. Зрештою, додає він, на Молдові Москва може тестувати технології, які потім застосовуватиме на інших виборах в інших країнах світу.
При цьому, за словами колишнього прем’єра та глави МЗС Молдови Юрія Лянке, всупереч зусиллям Москви, зараз Кишинів значно менше залежить від російського впливу, ніж 10-15 років тому.
“У 2009, 2014 році в Росії було більше офіційних важелів для дестабілізації та покарання Молдови – насамперед, за допомогою енергії та торгівлі”, – говорив Лянке на брифінгу для журналістів у британо-американському аналітичному центрі NEST.
За його словами, раніше Молдова на 100% залежала від постачання російського газу та торгівлі з Росією. Тепер же більшість газу надходить до країни з Румунії, а найбільшим торговим партнером Молдови є ЄС, тоді як доля Росії в загальному об’ємі становить близько 3% від обороту.
Фактор Плахотнюка
Тема російського втручання – не єдиний чинник нервозності перед виборами. За три дні до голосування з Греції до Молдови екстрадували колишнього керівника Демократичної партії Володимира Плахотнюка, всемогутнього колись бізнесмена та політика, якого свого часу називали фактичним “власником” Молдови.
У наративі молдовських політиків прізвище Плахотнюка давно стало синонімом абсолютного зла, відповідального за жалюгідний стан тутешніх економіки та правосуддя та винного у “пограбуванні століття” – виведенні з молдовських держбанків мільярда доларів, однієї восьмої частини ВВП країни. Його повернення на батьківщину в кайданках цілком може записати у свій актив партія Маї Санду, погоджуються всі співрозмовники ВВС в Кишиневі.
Утім, опоненти президента ставляться до цієї новини радше скептично.
“Це політичне шоу. Виборці, які голосували за Санду, орієнтувалися на її обіцянки справедливості, юстиції, повернення грошей (вкраденого мільярда). Гроші не повернулися. Електорат Санду ставить питання: де результат? І от вона дає результат: немає хліба, є видовища. Щодо видовищ Санду це дуже щедра людина”, – каже Влад Батринча з “Патріотичного блоку”.
Іншою гучною новиною останніх днів стало оголошення, що влада країни у період виборів збирається розпочати ремонт мостів через Дністер, які відокремлюють підконтрольну Кишиневу територію Молдови від невизнаного Придністров’я.
Спостерігачі відразу побачили в цьому політичне підґрунтя. Жителі Придністров’я мають молдовські паспорти і здебільшого голосують за проросійські партії. Зовсім заборонити їм проголосувати не можна, а от утруднити процес голосування – цілком.
Саме так багато хто сприймає скорочення кількості дільниць для голосування придністровців удвічі та перекриття мостів, якими вони могли б до цих дільниць дістатися.
Проте в адміністрації Санду ці звинувачення заперечують, називаючи ремонти мостів плановими.
Що далі?
Інтрига нинішньої кампанії полягає навіть просто в отриманні підсумків – передбачити, коли саме влада зможе оголосити фінальний результат, зараз не береться ніхто.
Екзитполи в Молдові цього разу проводити не будуть. 23 вересня ЦВК відмовила компанії, яка подала запит на проведення опитування виборців на виході з дільниць, пояснивши своє рішення “обґрунтованими сумнівами” щодо джерел її фінансування та “мотивації” її керівництва. Слідкувати за ходом підрахунку потрібно буде на сайті молдовської ЦВК, враховуючи при цьому, що поліція заздалегідь попередила про можливі атаки хакерів на сайт Центрвиборчкому.
Голоси, віддані у самій Молдові, порахують досить швидко. Але з урахуванням різниці в часових поясах навіть після того, як дільниці всередині країни закриються, триватиме голосування молдован діаспори – воно точно позначиться на підсумковому результаті.
Співрозмовники ВВС описали кілька базових сценаріїв, за якими після виборів може формуватися політичний ландшафт Молдови.
Перший такий сценарій – якщо за підсумками виборів PAS отримає монобільшість у наступному парламенті (тобто мінімум 51 голос). Після цього ситуація може розвиватися у двох напрямках. Якщо тріумф партії Санду буде переконливим, її опоненти, ймовірно, протокольно висловляться про порушення під час виборчого процесу, але цим і обмежаться.
Якщо PAS переможе з мінімальною перевагою, опоненти Санду, напевно, не просто звинуватить президентську партію в масштабних порушеннях, а й оскаржать їх у суді.
Але оскільки опозиція заявляє про недовіру судовій системі, “приватизованій” владою, не можна виключати і іншого варіанту – вуличних протестів. Принаймні на мітингу біля будинку уряду Молдови 25 вересня лідер “Патріотичного блоку” Ігор Додон закликав своїх прихильників бути готовими “захистити результати виборів” на центральній площі наступного дня після голосування.
З одного боку, співрозмовники ВВС у Кишиневі скептично ставляться до перспектив масових опозиційних акцій. З іншого – з урахуванням заяв російської Служби зовнішньої розвідки про можливі протести та масові арешти напередодні виборів влада Молдови явно готується до такого розвитку подій.
Другий сценарій – якщо партія Санду за підсумками виборів переконливо посяде перше місце, однак її результат не дозволить їй сформувати одноосібну більшість. У такому разі PAS доведеться шукати коаліційного партнера.
Керівництво партії під час кампанії говорило, що вважає благом для Молдови лише своє одноосібне правління. Але, за словами Анатолія Тулбуре, передвиборча риторика може сильно відрізнятись від дій за підсумками голосування.
“Якщо в парламент проходять чотири сили, я допускаю коаліцію PAS з будь-яким із цих гравців. Зрештою, на місцевому рівні PAS чудово працює в коаліції з соціалістами у 12 із 32 районів Молдови”, – каже він.
Інший варіант – про нього пише “Європейська правда” – “висмикування” окремих депутатів з інших політичних сил у провладну більшість. І “Патріотичний блок”, і “Альтернатива” вже зараз не здаються супермонолітними конструкціями, вважає видання, тож можна припустити, що хтось із їхніх новоспечених парламентарів “зробить вибір” на користь конструктивної співпраці з проєвропейською владою.
Третій сценарій – слабкий результат PAS, який дасть змогу опозиції сформувати свою парламентську більшість. Лідером цього процесу у такому разі, ймовірно, стане “Патріотичний блок”. Його представник Влад Батринча заявив ВВС, що ця сила розглядає як можливих партнерів за коаліцією всі сили, які потраплять до парламенту, окрім PAS.
З іншого боку, кажуть співрозмовники ВВС в Кишиневі, стосунки між потенційними учасниками коаліції історично настільки складні, що уявити їхню злагоджену роботу в будь-якій конфігурації досить важко. Так чи інакше, цей розвиток подій відкрив би абсолютно новий розділ у політичній історії Молдови.
Втім, опоненти Санду підозрюють, що у разі поразки PAS вони не отримають можливості сформувати уряд, оскільки влада в такому разі може вдатися до скасування виборів взагалі – наприклад, пояснивши це масштабними фальсифікаціями. За схожим сценарієм розвивалася ситуація на минулорічних президентських виборах у Румунії – тоді це спричинило критику окремих західних політиків, але серйозно на позиції країни на міжнародній арені це не вплинуло.
“Сценарій скасування виборів не є виключеним. Якщо його реалізовуватимуть, ми будемо озвучувати наші дії по мірі розвитку ситуації, я не хочу і не можу зараз говорити про це, це недоречно. Зараз важливо, щоб виборці масово прийшли на вибори”, – каже ВВС Влад Батринча з “Патріотичного блоку”.
Нарешті, четвертий сценарій – це провал всіх коаліційних переговорів і оголошення дострокових парламентських виборів. Співрозмовники ВВС в Кишиневі кажуть, що, з одного боку, цей сценарій невигідний для Маї Санду та PAS: вважається, що під час повторної кампанії партія влади набере менше, ніж цього разу. Плюс Молдова в такому разі стане частиною “поясу політичної турбулентності”, який зараз формується в регіоні на тлі політичних криз в Болгарії та Румунії, і це явно гратиме на руку Москві.
З іншого боку, навіть у такому кризовому сценарії протягом кількох місяців важелі влади будуть сконцентровані в руках у Маї Санду – а як вона скористається цим шансом, залежатиме лише від неї самої.
