Крихітну смужку землі між Литвою та Польщею, відому як Сувальський коридор, військові аналітики часто описують як “найвразливіше місце” та “найнебезпечнішу зону” НАТО.
Якщо Росія та Білорусь застосують військову силу для захоплення цього коридору, то це, ймовірно, відріже країни Балтії – Литву, Латвію та Естонію, – від своїх європейських союзників по НАТО, а сама зона перетвориться на критичну “гарячу точку”.
Генеральний інспектор Збройних сил Німеччини, генерал Карстен Броєр переконаний:члени НАТО повинні готуватися до потенційного нападу Росії протягом наступних чотирьох років.
Цей прогноз він озвучив у коментарі ВВС у червні 2025-го.
Що таке Сувальський коридор
Сувальський коридор – це 65-кілометрова смуга землі, яка:
через Литву і Польщу з’єднує країни Балтії з рештою Європи;
відділяє союзника Росії Білорусь від Калінінграда –сильно укріпленого російського напівесклаву (несуверенного регіону, відокремленого від основної території країни та оточеного кількома державами – Ред.).
Сувальський коридор є єдиним сухопутним шляхом для сил НАТО до Литви, Латвії та Естонії – трьох країн, які вважаються “ахіллесовою п’ятою” Альянсу через свій відносно обмежений військовий потенціал у порівнянні з іншими членами НАТО.
“Наразі єдиний шлях, через який Калінінград з’єднаний з Росією напряму, – повітряний, він пролягає через Фінську затоку до Санкт-Петербурга. Тому Сувальський коридор – найближча точка, яка може створити певний сухопутний коридор між Калінінградом та (союзником Росії – Ред.) Білоруссю”, – пояснює Майкі Кей, ведучий програми BBC Security Brief, колишній пілот Британської армії та військовий стратег.
Калінінградську область і Сувальський коридор вважають потенційно небезпечними зонами, адже саме через них Росія може спробувати заблокувати країни Балтії: з одного боку – з моря, а з іншого – суходолом.
Водночас Сувальський коридор – це ліси, пагорби та озера, що ускладнює проведення масштабних військових операцій і може зробити оборону більш успішною, ніж напад.
“Перехрестя стратегічних інтересів НАТО та Росії”
Стратегічне розташування Сувальського коридору робить його надважливим для оборонної позиції НАТО в Центральній та Східній Європі.
Професор Даріуш Кожеравський, член кафедри національної безпеки Ягеллонського університету в Польщі, описує цю зону як “чутливий регіон на перетині стратегічних інтересів НАТО та Росії”
У грудні 2015 року, після анексії Росією Криму, тогочасний командувач армії США у Європі, генерал-лейтенант Бен Ходжес на брифінгу для преси у Пентагоні звернув увагу на вразливість Сувальського коридору. Зокрема він згадав тоді про зростання кількості “раптових навчань Росії”.
У звіті 2018 року під назвою “Безпека Сувальського коридору: стратегія, державне управління, стримування та оборона” генерал Ходжес назвав цю зону “гарячою точкою” та запропонував практичні заходи з укріплення присутності та можливостей НАТО у цьому регіоні.
“Для Польщі Сувальський коридор також є надважливим у політичному, економічному та військовому аспектах”, – додає професор Кожеравський.
Добре розвинена дорожня і залізнична інфраструктура дозволяє вести активну торгівлю, а також має велике значення для військової логістики.
“У мирний час Сувальський коридор дозволяє переміщувати військових, техніку та боєприпаси на території Литви, Латвії та Естонії, підтримувати охорону кордонів, де сили НАТО розміщені на ротаційній основі, а також проводити спільні навчання. У воєнний час Сувальський коридор дозволить надавати ще й гуманітарну підтримку країнам Балтії”, – пояснює професор Кожеравський.
Чи можна зменшити загрозу?
Естонія, Латвія та Литва намагаються зміцнити свою найбільш вразливу з військової точки зору ділянку на східному флангу НАТО. Зокрема, розпочали будівництво протитанкових ровів у рамках спільної ініціативи “Балтійська лінія оборони”.
Схожий проєкт під назвою “Східний щит” реалізує і Польща для зміцнення своїх східних кордонів з Білоруссю та Калінінградом. Йдеться про будівництво бар’єрів, огорож та військових об’єктів, яке, як очікується, завершать до 2028 року.
У квітні 2025-го Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій визнав “Східний щит” та “Балтійську лінію оборони” флагманськими проєктами спільної безпеки.
У 2025 році Польща планує витратити понад 4,7% свого бюджету на оборону, що є найвищою часткою у НАТО. Литва збільшила свої витрати на оборону з 3% до 5% на період з 2026 по 2030 роки.
Водночас професор Кожеравський наголошує, що цього недостатньо: “Для підтримки та розвитку військового потенціалу на східному фланзі НАТО, включаючи регіон Сувальського коридору, необхідно періодично організовувати великі багатонаціональні навчання за участю держав-членів Альянсу та вищого командування НАТО”.
Чи готова та чи може Росія розпочати атаку?
Хоч військові аналітики й погоджуються, що Росія становить загрозу, однак напад на Сувальський коридор наразі розцінюють як малоймовірний.
“Росія має агресивні амбіції щодо північно-східного флангу НАТО, але поки триває війна в Україні, ймовірність нападу Росії на країни Балтії, Польщу, Фінляндію, Швецію та інші європейські країни все ще низька”, – вважає Юстина Готковська, заступниця директора Центру східних досліджень (OSW) та голова Департаменту безпеки та оборони.
“Якщо війна в Україні завершиться на користь Росії, Росія може бути готова кинути виклик і країнам НАТО та розпочати збройний конвенційний напад на країни Балтії, Польщу, Фінляндію та інші країни цього регіону”, – додає Готковська.
За даними ТСН та сайту військової аналітики Tochnyi, супутникові знімки свідчать, що Росія розробляє масштабний об’єкт радіоелектронної розвідки (SIGINT) у своєму Калінінградському анклаві для розширення можливостей електронного спостереження поблизу східного флангу НАТО.
“Росія зможе контролювати тактичні передачі, радіолокаційні мережі та навіть елементи цивільної інфраструктури по всьому Альянсу”, – повідомляв Tochnyi у серпні 2025 року.
Тим часом Білорусь та Росія продовжують готуватись до військових навчань “Захід 2025” поблизу кордону з НАТО.
Ведучий програми BBC Security Brief, колишній пілот Британської армії та військовий стратег Майкі Кей попереджає: ці навчання можуть приховати нарощування військових зусиль Росії, як це було перед анексією Криму у 2014 році та вторгненняv в Україну у 2022-му.
Він також додає, що немає впевненості у тому, що “США підтримають будь-яку відповідь в рамках НАТО на будь-яку агресію з боку Путіна”.
