Відносини Дональда Трампа і Володимира Путіна давно набули репутації заплутаних і загадкових/
Про це пише Financial Times і ВВС.
Їхня перша офіційна зустріч у Німеччині 2017 року запам’яталася тим, що Трамп конфіскував у свого перекладача записи зустрічі, щоб приховати подробиці переговорів.
В’єтнамський саміт того ж року став сценою, де Трамп повірив словам Путіна про те, що Росія не втручалася у вибори 2016 року.
А в Гельсінкі 2018-го американський президент публічно поставив під сумнів висновки власних спецслужб, зазначивши: “Президент Путін каже, що це не Росія. Я не бачу жодної причини, чому це має бути не так”, нагадує видання.
Нова зустріч – старі побоювання
Саміт на Алясці стане першою особистою зустріччю лідерів після повернення Трампа в Білий дім. Судячи з минулих зустрічей, багато хто побоюється, що верх візьме Путін, в минулому досвідчений спецслужбіст, вказує FT.
“Не можна за тиждень перетворити відсутність прогресу на завершення війни, – зауважує політолог Самуель Чарап. – Але Трамп не перестає вірити у свою харизму і здатність переконувати співрозмовників у своїй правоті”.
Експрезидент Франції Франсуа Олланд, який у 2015 році разом з Ангелою Меркель вів мирні переговори з Путіним щодо України, попереджає президента США: “Улюблений прийом Путіна – професійна брехня”.
“Трампу варто показати, що він досконально розуміє ситуацію на місцях”, – сказав Олланд Financial Times.
За лаштунками переговорів
Видання нагадує: коли Трамп і Путін вперше зустрілися в липні 2017 року, над американським лідером тяжіло розслідування імовірного втручання Росії у вибори.
Президенти зустрілися на полях саміту “Великої двадцятки” в Гамбурзі в компанії міністра закордонних справ Росії, тодішнього держсекретаря Трампа і двох перекладачів. Пізніше Трамп вилучив записи свого перекладача і наказав не розголошувати зміст зустрічі.
Того ж вечора Трамп провів із Путіним бесіду віч-на-віч у присутності лише російського перекладача і без офіційних осіб США.
На зустрічі у В’єтнамі в листопаді 2017-го Трамп повторив слова Путіна про невтручання у вибори.
А в Гельсінкі у 2018 році, відповідаючи на запитання, кому він вірить – своїй розвідці чи російському президенту, – заявив: “Я довіряю обом, але Путін каже, що це не Росія, і я не бачу причин йому не вірити”.

Того ж року вони зустрілися ще раз, у неформальній обстановці, на полях саміту G20 у Буенос-Айресі, де Трамп знову не взяв із собою ні перекладача, ні секретаря.
“Гра на час” і “нескінченні розмови”
Олланд згадує, що Путін ніколи не квапиться: “Він знає, що залишиться при владі ще на роки, а Трамп поспішає, обіцяючи розв’язати всі світові конфлікти й домогтися результатів”.
Путін часто починає зустрічі з довгих історій, які можуть тривати годинами, якщо їх не переривати. “Це російська методика переговорів: багато говорити, але мало вирішувати”, – зазначає Олланд.
Зрештою, російський лідер завжди пропонує якусь “можливість” – посередництво, нову зустріч, робочу групу – щоб складалося враження, що він пішов назустріч.
Брехня і маніпуляції як інструменти політики
“Один з прийомів Путіна – відверта брехня”, – каже Олланд, який у лютому 2015 року провів 17 годин у столиці Білорусі, щоб укласти угоду з “врегулювання конфлікту на Донбасі” “Мінськ-2”.
Наприклад, попри очевидну підтримку і фінансування проросійських сепаратистів на сході України, Путін заперечував будь-які контакти з ними.
“Це була настільки велика брехня, що просто вражала”, – згадує колишній французький лідер.
Дипломат, який брав участь у мінських переговорах, назвав Путіна “одним з наймайстерніших перемовників”. “Він чудово знає деталі, юридичні тонкощі, але завжди маніпулює фактами. Щоб з ним працювати, треба розбиратися в темі не гірше за нього”.
Але фактологія – не сильна сторона Трампа, пише FT. За словами дипломата, 2017 року після телефонної розмови Меркель і Трампа, у якій канцлерка вказувала на порушення Путіним Мінських угод, Трамп просто сказав “дякую” і поклав слухавку.
Американські радники пізніше визнали, що Трамп був роздратований тим, що його “повчали”. “Він не любить факти і має упередження – і Путін це знає”, – додав дипломат.

“Путін діє в рамках вивіреної і ретельно продуманої стратегії недобросовісної поведінки”, – зазначив колишній радник з переговорної групи Франсуа Олланда.
Він наводить приклад: російський лідер відмовлявся від міжнародного контролю на кордоні з Україною, стверджуючи, ніби “жодних порушень не було”. “Хоча насправді – просто тому, що російські війська перетинали його, коли їм заманеться”, – додав він.
Про переговори на Алясці радник зазначив: “Росіяни не збираються укладати жодних угод. Путіну просто потрібно, щоб Трамп припинив підтримувати Україну. А Трамп, по суті, і так до цього схиляється”.
Гра без обмежень
Соціолог Кирило Рогов каже, що зараз Путін може бути більше зацікавлений у переговорах, ніж раніше, бо літній наступ російських військ в Україні пройшов гірше, ніж минулого року.
Крім того, якщо Трамп налякає Індію митами, вона може не купувати російську нафту – і це створить додаткові проблеми для Путіна.
На думку фахівців, під час першого терміну Трампу заважали діяти вільно: Конгрес був активний, а його посадовці намагалися контролювати його стосунки з Путіним. Зараз таких обмежень майже немає.
“Його ніхто не стримує”, – сказав FT американський посадовець на умовах анонімності.
За словами віцепрезидента фонду Карнегі Ендрю Вайсса, Трамп і його спецпредставник Стів Віткофф фактично ведуть процес удвох, “як два клерки за столом”.
“Тепер у нас є Трамп без обмежень з боку своєї адміністрації, і навпроти нього – Путін, який уже давно діє один і не слухає нікого навколо”, – резюмує Вайсс.
