Два надбагаті бізнесмени із заробленими в Росії капіталами потрапили під британські санкції після початку української війни, обурилися і спробували довести британським судам, що не мають жодного впливу на Володимира Путіна, і тому не можна позбавляти їх можливості користуватися чесно заробленими яхтами та оплачувати освіту дітей у приватних британських школах. Найголовніший суд у країні у вівторок поставив крапку у цій тяжбі, пише ВВС.
Верховний суд Великої Британії вирішив, що не йому, а обраній владі країни видніше, як саме тиснути на Путіна та змушувати його розгорнути війська назад та звільнити захоплені українські території.
Давній друг і бізнес-партнер Романа Абрамовича Євген Швідлер остаточно програв справу, в якій фігурував також дрібніший бізнесмен, чия ледь побудована яхта потрапила під санкції і ось уже три роки томиться під замком у доці серед хмарочосів ділового центру Лондона.
Верховний суд ухвалив, що неписана конституція Британії наділяє уряд верховною владою “реагувати на вторгнення Росії в Україну та стримувати його, зокрема визначати доцільність санкцій”.
Одна лінія оборони впала, але бізнесмени мали і другу – пропорційність санкцій.
Чи мають вони страждати так сильно тільки тому, що Путін вирішив завоювати Україну? Чи не порушені права громадянина Британії, як у випадку зі Швідлером, який мав спільні з Абрамовичем інтереси у нафтовій “Сибнафті” та металургійному “Євразі”? Чи права простого іноземного власника майна, нажитого наполегливою працею, як у випадку з номінальним господарем затриманої в Лондоні яхти Phi, уральським бізнесменом середньої руки Сергієм Науменком?
Але й тут суд однозначно став на бік влади.
Санкції варті того, ухвалили судді, навіть якщо Путін не підходить до телефону, коли йому дзвонять Швідлер чи Науменко з вимогою вивести війська з України. Вони варті того, навіть якщо Путіну все одно, що бізнесменам нічим платити обслуговуючому персоналу спорожнілого англійського особняка або супер’яхти, яка пилиться в лондонському доці.
У разі суспільної значущості достатньо й менш прямого зв’язку між об’єктом санкцій та Володимиром Путіним, ухвалив суд. Ніколи не знаєш, що спрацює.
“І владі, й суду складно повною мірою зрозуміти, які фактори можуть впливати на бажання Путіна продовжувати війну. І так само складно оцінити, які саме санкції мають ефект”, – йдеться у рішенні суду.
Вердикт головного суду Великої Британії фактично вбиває надію оскаржити санкції, запроваджені британським урядом проти бізнесменів, політиків та компаній за агресію Росії проти України.
“Вторгнення Росії в Україну є кричущим порушенням міжнародного права та Статуту ООН. Воно створює одну із найсерйозніших загроз європейській безпеці та міжнародному правопорядку з часів Другої світової війни”, – зазначили судді.
“Реагування на вторгнення – одне з найважливіших завдань уряду Великої Британії в останні роки”, – ухвалили вони і фактично віддали санкційний режим на відкуп уряду.
