Сьогодні – третя річниця від того, як 23 червня 2022 року на саміті у Брюсселі Європейська Рада ухвалила історичне рішення — офіційно надала Україні статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу.
Новини.LIVE нагадали, які завдання були поставлені перед Україною, та що вже вдалось виконати.
Статус кандидата — це не кінцева точка, а початок довгого шляху. Він дає Україні чіткий план реформ, виконання яких є обов’язковою умовою для переходу до наступного етапу — переговорів про вступ.
Для України було визначено сім ключових блоків, серед яких – реформа судової системи (Конституційний Суд, Вища рада правосуддя), посилення боротьби з корупцією, ухвалення законодавства про боротьбу з відмиванням грошей та імплементація антиолігархічного закону.
Крім того, процес складається з 35 переговорних глав (розділів), що охоплюють усі сфери життя країни, від верховенства права до сільського господарства.
Станом на грудень 2023 року, коли Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ, Україна продемонструвала значний прогрес у виконанні “семи кроків”.
Реформа Конституційного Суду: ухвалено закон, що передбачає створення дорадчої групи експертів з міжнародною участю для перевірки кандидатів на доброчесність.
Судова реформа: завершена перевірка на доброчесність членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та перезапущена робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Боротьба з корупцією: були призначені керівники САП та НАБУ. НАБУ отримало більше повноважень, а штат було розширено.
Боротьба з відмиванням грошей: ухвалено законодавство відповідно до стандартів групи FATF.
Антиолігархічний закон: цей крок залишається виконати. Україна ухвалила закон, але отримала зауваження від Венеційської комісії. ЄС очікує системного підходу до проблеми (через посилення антимонопольного законодавства, контролю за державними фінансами та медіа), а не просто ведення реєстру олігархів. Робота над цим блоком триває.
Законодавство про медіа: ухвалено комплексний закон “Про медіа”, що відповідає європейським нормам.
Законодавство про національні меншини: ухвалено новий закон “Про національні меншини (спільноти)”, а згодом до нього були внесені зміни для врахування рекомендацій експертів.
Надання статусу кандидата стало переломним моментом для України та Молдови, формалізувавши їхній євроінтеграційний курс. Водночас це аванс, який вимагає наполегливої роботи над внутрішніми реформами, особливо в умовах війни.
Як повідомляло Інше ТВ, на початку червня Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Латвії та Литви підтримали членство України у Євросоюзі та НАТО.
