Президент США Дональд Трамп, за повідомленнями американських ЗМІ, нібито відхилив план Ізраїлю щодо вбивства Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї під час нинішнього конфлікту, назвавши це “не найкращою ідеєю”.
Окрім заявленої мети Ізраїлю — знищити ядерну загрозу з боку Ірану, прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу сказав, що ізраїльські атаки можуть призвести до зміни влади в Ірані. Раніше він звертався до іранського народу і закликав його повстати проти своїх лідерів.
Розгляньмо, ким є Верховний лідер Ірану, яку владу він має в країні та яку роль відіграє його родина в іранській політиці.
Аятола Алі Хаменеї — лише другий Верховний лідер країни з часів Ісламської революції 1979 року й обіймає цю посаду з 1989 року. Молоді іранці ніколи не жили в країні без його правління.
Він перебуває в центрі складної системи конкуруючих центрів влади — може накласти вето на будь-яке державне рішення й особисто обирає кандидатів на державні посади.
Як глава держави та головнокомандувач збройних сил, включаючи Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), він має практично необмежену владу.
Він народився у Мешхеді, другому за величиною місті Ірану, у 1939 році.
Був другою дитиною з восьми в релігійній родині. Його батько був священнослужителем середнього рангу з шиїтської гілки ісламу, яка є домінуючою в Ірані.
Його освіта була зосереджена на вивченні Корану, і вже у 11 років він став священнослужителем.
Проте, як і багато інших релігійних лідерів того часу, він займався не лише духовною, а й політичною діяльністю.
Хаменеї був талановитим промовцем і приєднався до критиків шаха Ірану — монарха, якого згодом скинула Ісламська революція.
Багато років він жив у підпіллі або перебував у в’язниці. Його шість разів заарештовувала таємна поліція шаха — він зазнавав тортур і внутрішнього заслання.
Через рік після Ісламської революції 1979 року аятола Рухолла Хомейні призначив його імамом п’ятничної молитви в столиці — Тегерані.
У 1981 році Хаменеї був обраний президентом, а в 1989 році, після смерті Хомейні у віці 86 років, його обрали наступником релігійні старійшини.
Наскільки могутній його син Моджтаба?
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї рідко виїжджає за кордон і, за повідомленнями, живе скромно в резиденції в центрі Тегерана разом із дружиною.
Кажуть, що він любить садівництво та поезію; відомо, що в молодості він курив, що є незвичним для релігійної постаті в Ірані. Він втратив здатність користуватися правою рукою після замаху на своє життя в 1980-х роках.
У нього і його дружини, Мансуре Ходжастех Багерзаде, шестеро дітей — чотири сини і дві доньки.
Сім’я Хаменеї рідко з’являється на публіці або в медіа, а офіційна та перевірена інформація про приватне життя його дітей є обмеженою.
З його чотирьох синів найвідоміший Моджтаба — другий за старшинством. Він має важливу роль в колі найближчих радників батька.
Моджтаба навчався в школі “Алаві” в Тегерані — навчальному закладі, де традиційно здобувають освіту діти високопосадовців Ісламської Республіки.
Він одружений з донькою Голам-Алі Хаддад-Аделя, впливового консервативного діяча, на той час, коли сам Моджтаба ще не був священнослужителем і лише планував розпочати навчання в семінарії в Кумі.
Формальну релігійну освіту він розпочав у віці 30 років у семінарії міста Кум — найвідомішому шиїтському духовному навчальному закладі в Ірані.
У середині 2000-х років вплив Моджтаби на політичну сферу став більш помітним, хоча це рідко визнається в медіа.
Він опинився в центрі уваги після суперечливих президентських виборів 2004 року, коли один із провідних кандидатів, Мехді Каррубі, у відкритому листі до аятоли Хаменеї публічно звинуватив Моджтабу у втручанні за лаштунками на користь Махмуда Ахмадінежада.
З 2010-х років його часто вважають однією з найвпливовіших фігур в Ісламській Республіці. Є непідтверджені свідчення, що саме він є фаворитом Хаменеї на роль наступника. Однак деякі офіційні джерела це заперечують.
Хоча Алі Хаменеї не є монархом і не може формально передати владу синові, Моджтаба має значний вплив у колах жорсткої лінії, зокрема в Офісі Верховного лідера, який часто має більшу вагу, ніж офіційні конституційні інститути.
Мустафа Хаменеї — найстарший син у родині. Його дружина — донька Азізолли Хошвегта, рішуче консервативного традиційного священнослужителя.
І Мустафа, і Моджтаба воювали на передовій під час Ірано-Іракської війни у 1980-х роках.
Третій син Алі Хаменеї — Масуд, народився у 1972 році. Він одружений із Сусан Харазі, донькою Мохсена Харазі — відомого священнослужителя, пов’язаного з консервативною Асоціацією викладачів семінарії в Кумі, та сестрою Мохаммада Садега Харазі — колишнього дипломата з реформістськими поглядами.
Масуд Хаменеї тримається осторонь політичного життя, і про нього майже нічого не відомо публічно.
Раніше він очолював офіс, що займається збереженням і популяризацією праць його батька і виконує роль головного пропагандистського інструменту аятоли Хаменеї. Також він відповідав за підготовку біографії та мемуарів батька.
Наймолодший син, Мейсам, народився у 1977 році. Як і троє його старших братів, він також священнослужитель.
Його дружина — ім’я якої не згадується в ЗМІ — донька Махмуда Лолачіяна, багатого та впливового торговця, який фінансово підтримував революційних духовних осіб до революції 1979 року.
Мейсам працював разом зі своїм братом Масудом в Офісі зі збереження та публікації праць їхнього батька.
Дві дочки
Про доньок Хаменеї відомо мало.
Бушра та Хода — наймолодші члени родини, обидві народилися після революції 1979 року.
Бушра народилася у 1980 році і заміжня за Мохаммадом-Джавідом Мохаммаді Голпайегані, сином Голамхоссейна (Мохаммада) Мохаммаді Голпайегані, який є керівником апарату офісу Хаменеї.
Хода, наймолодша дитина іранського лідера, народилася у 1981 році. Вона заміжня за Месбахом аль-Ходою Багері Кані, який вивчав маркетинг і викладав в університеті Імама Садіка.
