Про це президент Зеленський сказав у вечірньому зверненні.
-Сьогодні було багато всього протягом дня – і у внутрішній роботі, і в зовнішній.
Візит в Україну міністра закордонних справ Туреччини – ми обговорили з ним дипломатію, обговорили всі можливості, які реально є та які повинні бути. Зараз, якщо чесно, ані ми в Україні, ані Туреччина як сторона, що приймає, не маємо жодної інформації про російський так званий «меморандум». Росіяни чомусь приховують свій цей документ. Абсолютно дивна, якщо чесно, позиція. Жодного розуміння формату. Мабуть, вони в Москві взагалі відвикли від дипломатії. Постійно вони щось роблять таке, щоб довести, що саме вони – найбільш неадекватний суб’єкт у світі. Але саме це й переконує всіх, що новий тиск потрібен – тиск на Росію.
Сьогодні також запланована розмова у мене з Президентом Туреччини Ердоганом. Пробуємо додати реальний зміст у можливу зустріч. Жоден день не має втрачатись, бо кожен день підриву росіянами дипломатії – це втрачені життя людей.
Сьогодні ж була зустріч з американськими сенаторами Гремом і Блюменталем. Хороша зустріч. Я дякую за цю підтримку – підтримку України, – за двопартійну підтримку та підтримку дипломатії і намагання внести моральну ясність у ситуацію. Саме Росія почала цю війну. Саме Росія повинна припинити вбивства та руйнування життя. Дуже важливо, коли це звучить у медіа. Звучить у Конгресі. Звучить в усіх впливових кабінетах світу. Якщо й надалі Росія буде говорити мовою ультиматумів, якщо вони намагатимуться шантажувати – шантажувати продовженням війни, Росія повинна отримати сильну відповідь – відповідь Сполучених Штатів Америки, відповідь Європи, відповідь кожного у світі, хто хоче миру і хто, до речі, заявляв про підтримку для припинення вогню та дипломатії. Дякую всім в Америці, хто працює заради достойного та чесного миру, і миру якнайшвидше.
Сьогодні ж разом із міністром закордонних справ Сибігою та командою Офісу Президента скоординували зустрічі, скоординувати перемовини наступного тижня з нашими партнерами у Європейському Союзі. На всіх напрямках робити максимально активні дії. Це завдання для всіх.
І ще важливе.
Доволі довго – і, на жаль, більше просто за інерцією, ніж щиро, – в Україні 1 червня відзначався День захисту дітей. Хоча щороку все більше й більше громадських організацій, освітніх інституцій приділяли увагу саме Всесвітньому дню дитини, який відзначається восени, 20 листопада. Я підписав указ, який синхронізує українську практику зі світовою. Саме 20 листопада була ухвалена Декларація прав дитини в 1959-му році та Конвенція ООН про права дитини в 1989 році. Але що ми зробимо вже скоро в червні – у перших числах червня, – так це почнемо нагороджувати не тільки дорослих, які проявили себе, але й дітей. Хоробрість українських дітей, стійкість, часто – дорослість наших дітей точно заслуговують на визнання, на вдячність.
В Україні буде спеціальна відзнака – «Майбутнє України», і ми з Оленою будемо вручати її вперше наступного тижня найбільш сміливим нашим хлопчикам і дівчаткам. Тим, хто допоміг порятунку людей. Хто проявив власну надзвичайну стійкість. І ким ми всі можемо тільки пишатись. Наступного тижня особисто подякуємо їм від імені всієї України, і зробимо таку відзнаку, таку подяку нашою новою традицією. Дякую всім, хто з Україною! Дякую всім, хто захищає нашу державу і всіх наших людей.
