У Румунії завершилося голосування на виборах президента: за даними перших екзитполів, лідирує чинний мер Бухареста, центрист Нікушор Дан.
Про це пише ВВС.
Це вже друга спроба обрання президента: Конституційний суд анулював результати попередніх виборів, на яких у першому турі лідирував ультранаціоналіст Келін Джорджеску — його запідозрили у зв’язках із Москвою.
55-річний Нікушор-Даніель Дан має проєвропейські, проукраїнські погляди, його кандидатуру публічно підтримувала президентка Молдови Майя Санду.
Його суперник – 39-річний Джордже Сіміон має націоналістичні погляди, симпатизує Дональду Трампу і є прихильником об’єднання Румунії та Молдови, за що офіційний Кишинів кілька разів забороняв йому в’їзд до країни.
Він заперечував проросійські погляди, але водночас виступав проти постачання зброї Україні.
Служба безпеки підтверджувала ВВС Україна, що спецслужби раніше забороняли Джордже Сіміону в’їзд в Україну через антиукраїнську діяльність.
Доктор наук і прагматик
Мер Бухареста Нікушор Дан математик за освітою, став відомим завдяки боротьбі з корупцією у сфері міської забудови. Ще у 2006 році він заснував громадянську асоціацію “Врятуємо Бухарест”, яка через суди домагалася скасування незаконних девелоперських проєктів.
Пізніше Дан став одним із засновників партії “Союз порятунку Румунії” (USR), а 2020 року був обраний мером столиці як незалежний кандидат. На публіці Дан поводиться стримано, в дискусіях уникає популізму — і це підкреслює контраст між ним і Сіміоном.
Політична програма Дана кардинально відрізняється від ідей опонента: він виступає за економічні реформи, скорочення дефіциту бюджету та зміцнення зв’язків Румунії з Євросоюзом.
На відміну від опонента, Дан дистанціюється від націоналістичної риторики і намагається уникати різких заяв. Будучи доктором математичних наук, він звик говорити мовою цифр, а не лозунгів і вуличної мобілізації.
Таку риторику добре сприймає університетська аудиторія, але вона погано працює в умовах політичної поляризації. Навіть прихильники Дана зізнаються, що його основна слабкість — брак харизми та невміння “запалювати” натовп.
Його основний електорат — жителі великих міст, представники освічених верств суспільства і ті, хто пов’язує майбутнє Румунії з європейською інтеграцією.
Попри майже два десятиліття інтеграції до ЄС, економіка Румунії залишається вразливою.
За підсумками 2024 року дефіцит державного бюджету становив 8,65% ВВП — це найвищий показник у Євросоюзі. Серед основних причин – слабка податкова база, масштабна тіньова економіка та перевантаженість соціальними зобов’язаннями.
У Румунії одне з найнижчих податкових навантажень у Європейському союзі — у 2023 році податкові надходження становили близько 27% ВВП країни, що значно нижче за середній показник по ЄС, що дорівнює 40%.
На початку 2025 року уряд підвищив податки, скоротив податкові пільги та відклав перегляд пенсій, аби скоротити дефіцит бюджету.
Союз із проросійським Джорджеску
У грудні минулого року Конституційний суд скасував результати першого туру президентськиз виборів, у яких перемагав проросійський кандидат Келін Джорджеску. У тих вибрах брав участь також і Джордже Сіміон.
Влада країни запідозрила Келіна Джорджеску у накручуванні голосів у TikTok, а також у тому, що за його успіхом може стояти Росія.
Джорджеску та Сіміон за своїми поглядами багато в чому схожі, передусім критикою на адресу ЄС і НАТО та негативним ставленням до військової допомоги Україні.
Сіміон був одним із тих, хто очолював протести на підтримку Джорджеску після заборони брати участь у виборах.
Після першого туру голосування Джордже Сіміон заявив, що у разі перемоги знайде у владі місце для Келіна Джорджеску.
Політичні оглядачі зазначали ще після першого туру голосування, що багато виборців, які підтримали Джорджеску на осінніх виборах, перейшли на бік Сіміона і вивели його на перше місце.
Румунія та Україна під час війни
Згідно з Конституцією Румунії, президент країни, який обирається на п’ять років, має великі повноваження у питаннях міжнародної політики та національної безпеки.
“Забудьте про будь-яку допомогу Україні, якщо президентом стане Сіміон, – попереджав напередодні експерт з безпеки з Центру нової стратегії в Бухаресті Джордж Скутару. – Як голова Ради національної безпеки, президент може ветувати будь-яке рішення і має сильний вплив на політику безпеки”.
А допомога Україні за чинної поки що влади Румунії є дуже суттєвою. Румунія є важливим транзитним маршрутом для постачання зброї та боєприпасів в Україну. Тут розташовані американські системи ПРО, а також три великі авіабази, з яких літаки НАТО вилітають на патрулювання повітряного простору до кордону України і Молдови та над Чорним морем.
Україна експортує 70% свого зерна через румунські територіальні води до Стамбула. Румунський флот розміновує ці води.
Окрім того, румунські ВПС навчають українських пілотів літати на F-16.
За тиждень до другого туру виборів Джордже Сіміон заявив, що Україна має компенсувати Румунії отримання у вересні минулого року зенітно-ракетного комплексу Patriot, а сам факт передачі цієї системи він називав “зродою національних інтересів”.
Однією з головних тем вибочої кампанії Сіміона було невдоволення в суспільстві фінансовою підтримкою Румунії українських біженців.
Водночас він неодноразово заперечував, що має проросійські погляди.
