Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі претендує на посаду генерального секретаря ООН, якого обиратимуть в 2026 році з тим, щоб він заступив на посаду 1 січня 2027 року, і має балансувати між виконанням своїх нинішніх обов’язків і умовами, за яких США та РФ проголосують за нього, вважає перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.
“Це вже давно “секрет Полішинеля” – кажуть, гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі хоче стати наступним генсекретарем ООН. Без згоди 4 постійних членів Ради Безпеки – Великої Британії, КНР, США, Франції, а також РФ, якій ці чотири країни продовжують дозволяти користатися правами постійного члена на рівні із собою, Гроссі не зможе стати генсеком”, – написав Кислиця в мережі Х.
За його словами, у зв’язку з цим Гроссі має балансувати виконання своїх нинішніх обовʼязків і умови, за яких “Вашингтон і Москва дали б свою згоду на його призначення генсеком”, якщо його кандидатуру висуне один з урядів країн ООН.
Кислиця зазначив, що гендиректору МАГАТЕ відома ситуація з генсеком ООН Тригве Лі (Trygve Lie) з Норвегії, якому довелося достроково піти у відставку в листопаді 1952 року після двох років на посаді (і це єдиний приклад в історії ООН), через його несприйняття СРСР, а тоді й США.
“До кінця 1952 року СРСР продовжував відмовлятися визнавати Лі генсеком, а прихильність Вашингтона змінилась на невдоволення, оскільки Джозеф Маккарті звинуватив його у наймі “нелояльних” американців в Секретаріат ООН”, – написав Кислиця, вказавши, що, на думку певних осіб, нинішнього главу ООН Антоніу Гутерріша також хочуть достроково відправити у відставку.
“Звісно, все це знає Гроссі і враховує, розмірковуючи про перспективи отримання посади найвищого чиновника ООН. Так само як він знає, що вперше на девʼятому десятку існування ООН генсеком мала б стати жінка, відповідно до критичних очікувань на це”, – вказав перший заступник міністра закордонних справ.
При цьому Кислиця звернув увагу на нещодавнє інтерв’ю Гроссі аргентинському виданню La Nacion, в якому він багато говорить про необхідність дипломатії та уникає коментарів діяльності президента США Дональда Трампа, а також будь-яких звинувачень на адресу президента Росії Володимира Путіна.
“Я думаю, що ми завжди повинні бути прийнятним співрозмовником. Наприклад, коли я зустрівся з Путіним, це було важко через численні критики, які я отримав. І я запитував багатьох лідерів: якщо я не розмовлятиму з Путіним, то з ким я розмовлятиму? І те саме із Зеленським. Я думаю, що моя роль не в тому, щоб говорити, чи є ця людина воєнним злочинцем, чи щось інше, що спадає на думку, бо це зводить нанівець всю мою ефективність. Я прагну досягти мінімального спільного знаменника, щоб уникнути катастрофи”, – зазначив Гроссі в інтерв’ю, пише Інтерфакс-Україна.
На думку видання, Гроссі знає, що його робота останніх років створила йому всі можливості для змагання за посаду генсека ООН. Воно звертає увагу, що у разі обрання він стане першим аргентинцем на цій посаді та другим у Латинській Америці після перебування на цій посаді перуанця Хав’єра Переса де Куельяра у 1980-х роках.
“Він каже, що впевнений, що його кампанія відобразить те, чого він досяг на чолі МАГАТЕ за ці роки”, – резюмує La Nacion.
