В інтерв’ю кореспондентці BBC Сарі Сміт головний редактор журналу The Atlantic Джеффрі Голдберг розповів, як потрапив у груповий чат посадовців у Signal, і пояснив, чому його журнал вирішив опублікувати листування повністю.
У чат, де американські топполітики і силовики обговорювали плани атаки на хуситів у Ємені, Голдберга помилково додав радник президента США з національної безпеки Майк Волтц.
“Знаєте, мені би хотілося, щоб це було щось у дусі Ле Карре, – каже Голдберг, маючи на увазі британського автора шпигунських романів Джона Ле Карре. – Але все сталося так: він [Волтц] запросив мене [в чат] поспілкуватися. Я погодився. І ось я вже в цьому дуже дивному груповому чаті з керівництвом служб національної безпеки Сполучених Штатів”.
Волтц визнав, що саме він додав Голдберга до групового чату в Signal, але заявив, що з журналістом не знайомий.
“Я б його не впізнав, навіть якби випадково зустрівся з ним або якби поліція попросила мене його впізнати”, – сказав радник Трампа.
Однак Голдберг стверджує, що вони зустрічалися з Волтцом кілька разів. Журналіст відмовився розкривати деталі їхніх взаємин.
“Він, звісно, може говорити все, що захоче, але я не буду коментувати наші стосунки чи їхню відсутність, – каже Голдберг. – Як журналісту мені некомфортно публічно говорити про взаємини, які у мене можуть бути або не бути з людьми, що опиняються в заголовках новин”.
Так чи інакше, Волтц мав номер телефону Голдберга, інакше він не зміг би додати журналіста в чат у Signal.
Радник Трампа з безпеки заявив, що попросив Ілона Маска, соратника американського президента та технологічного мільярдера, з’ясувати, як у нього опинився контакт Голдберга.
“Серйозно, ви збираєтеся відправити Ілона Маска розбиратися, як чийсь номер опинився у когось у телефоні? Знаєте, більшість восьмирічних дітей могли б із цим впоратися”, — прокоментував Голдберг ідею Волтца.
У першій публікації The Atlantic було наведено не всі цитати з переписки в Signal, а деякі деталі та подробиці навмисно вилучили.
Але після того, як адміністрація президента почала применшувати значення інформації з чату й звинуватила Голдберга у брехні, журнал вирішив оприлюднити скріншоти всієї переписки.
Чи було це складним рішенням?
“Коли Дональд Трамп сказав, що там [у чаті] немає нічого особливого, а [глава Національної розвідки] Тулсі Габбард і [директор ЦРУ] Джон Реткліфф заявили, що там не було чутливої інформації, не було секретних даних і так далі, ми подумали — ну ні, ми з цим не погоджуємося, — пояснює Голдберг рішення The Atlantic опублікувати весь зміст чату. — Вони кажуть, [що там нічого немає], а у нас є вся ця переписка, тож, мабуть, люди мають її побачити”.
На публікацію скріншотів Білий дім і Пентагон відповіли, що це не “військові плани”, тож нічого секретного в детальному описі того, коли винищувачі F-18, дрони та “томагавки” мають атакувати цілі в Ємені, немає.
“Коли Піт Гегсет, міністр оборони, повідомляє мені, що ось-ось буде завдано удару по Ємену, пише, яка саме авіація буде залучена, яка зброя використовуватиметься і що бомби мають вразити цілі через дві години — мені це здається чутливою інформацією, інформацією, пов’язаною з плануванням військових дій”, — каже Голдберг.
Є й інший важливий момент.
“Чи повинні ви, керівники служб національної безпеки, обговорювати це в Signal на своєму телефоні?” — питання звучить риторично.
Головний редактор The Atlantic також зазнав особистих нападок. Президент Трамп назвав його “невдахою” та “мерзотником”, а Волтц, який сам додав журналіста в чат, — “брехуном” і “підлим типом”.
“Це їхній звичний стиль поведінки: ніколи не захищайся, тільки атакуй, — коментує Голдберг. — Тобто я сидів, займався своїми справами, вони самі запросили мене в цей чат у Signal, а тепер нападають на мене і називають мерзотником. Чогось я тут не розумію”.
Трамп захищає свою команду і, схоже, не збирається нікого звільняти, називаючи скандал “полюванням на відьом”, яке нібито влаштувала преса.
Але, за словами Голдберга, у Білому домі багато хто вважає, що Волтц зробив серйозну помилку, і серйозно стурбовані тим, як влада відреагувала на ситуацію.
“Припустімо, ти військовий, льотчик, працюєш із ЦРУ та Держдепартаментом і неналежним чином поводишся з чутливою інформацією, так само, як це зробили ці люди — що з тобою буде? Тебе звільнять, тебе віддадуть під суд”, — міркує Голдберг.
Водночас Голдберг відповів на запитання журналістки щодо реакції на ситуації всередині Білого дому:
“У Білому домі панує поширене відчуття, що Майк Волтц – ідіот. Саме так його називають, і багато людей в системі, в системі національної безпеки, не можуть повірити, що він, я не знаю, назвемо це поганою телефонною гігієною, зробив це”.
За словами Голдберга, у політичних елітах пішли розмови про те, що до людей з адміністрації Трампа застосовуються особливі, вибіркові стандарти відповідальності.
Присутність у чаті сторонньої людини ніхто з 17 його учасників так і не помітив. Голдберг сам покинув чат незабаром після того, як зрозумів, що це не жарт, а розмова справжніх американських силовиків. [Він зробив це після того, як удар по позиціях хуситів відбувся у зазначений у переписці час].
Головний редактор The Atlantic вважає, що так він проявив відповідальність. Однак деякі журналісти засумнівалися в тому, що він вийшов із чату добровільно.
“Якась частина мене дуже хотіла б дізнатися, що було далі. Але тут виникає багато питань, пов’язаних із законом, етикою та іншими нюансами, в які я не можу заглиблюватися, — пояснює Голдберг. — Повірте, я ухвалив це рішення, порадившись із різними людьми”.
Нагадаємо також: Свіжий “секретний” скандал в США – персональні дані соратників Трампа знайшлись у мережі
