На виборах парламенту у Гренландії перемагає правоцентристська опозиційна партія, яка виступає за незалежність цього арктичного острова від Данії. Вибори у Гренландії проходили на тлі заяв президента США Дональда Трампа про бажання отримати контроль над островом.
За даними виборчої комісії, після підрахунку понад 90% бюлетенів партія “Демокраатит” (“Демократи”), яка виступає за поступове здобуття незалежності, набирає майже 30% голосів. Тепер ця партія почне перемовини з іншими про коаліцію, пише ВВС.
Ще одна опозиційна партія “Налерак”, яка хоче негайно розпочати процес відокремлення від Данії та встановити тісніші зв’язки зі США, посідає друге місце з результатом близько 25%.
Партія “Інуїт Атакватигііт” (“Народна спільнота”), яку очолює прем’єр-міністр Муте Егеде і яка також виступає за незалежність, посідає третє місце з більш ніж 21% голосів.
Гренландія – найбільший острів у світі, розташований між Північним Льодовитим і Атлантичним океанами, – вже близько 300 років перебуває під контролем Данії, розташованої на відстані майже 3000 км від неї.
Гренландія самостійно керує своїми внутрішніми справами, але рішення щодо зовнішньої та оборонної політики ухвалюють у Копенгагені.
Близько 44 000 осіб із 57-тисячного населення Гренландії мали право проголосувати за обрання 31 депутата парламенту та місцевого уряду. Загалом у виборчому бюлетені значилися шість партій.
Голосування проходило на 72 виборчих дільницях, розкиданих по всьому острову.
Партія “Сіумут” (“Вперед”), партнер Егеде у чинній лівій коаліції, посідає четверте місце, отримавши близько 15% голосів виборців. Дві інші партії значно відстають: “Атассут” набирає 7%, а “Куллек” – трохи більше 1%.
Як зазначав Bloomberg, обидві партії чинної керівної коаліції також виступають за незалежність, але найбільша “Інуїт Атакватигііт” не поспішала з проведенням референдуму, а “Сіумут” обіцяла провести його у найближчі чотири роки.
Заяви Трампа
Увагу Трампа привертають стратегічне розташування Гренландії та її запаси мінеральних ресурсів. Вперше він висловив ідею про покупку острова під час свого першого президентського терміну у 2019 році.
Після вступу на посаду у січні 2025-го Трамп знову заявив про свій намір придбати цю територію. “Гренландія потрібна нам для забезпечення національної безпеки. Так чи інакше, ми досягнемо свого”, – заявляв він під час виступу в Конгресі США.
Через Гренландію пролягає найкоротший шлях з Європи в Північну Америку, у її берегів достоту риби, а надра багаті корисними копалинами, нехай і важкодоступними.
Лідери Гренландії та Данії неодноразово відкидали його вимоги. Егеде перед виборами заявив, що Гренландія не продається і заслуговує на “ставлення з повагою”.
Стара залежність краща за нові дві
Гренландці підтримують незалежність від Данії, оскільки їм неприємно бути фактично колонією, хай і автономною.
Владу над внутрішніми справами Данія давно віддала Гренландії, але продовжує оплачувати безкоштовну освіту та охорону здоров’я. Оборона та зовнішня політика залишаються у відомстві Копенгагена.
Данія щорічно перераховує майже 600 млн євро, і тим самим покриває добру половину витрат гренландської скарбниці. Згідно з останніми опитуваннями, за незалежність виступають понад 80% жителів острова, проте на розлучення без утримання готові менше половини.
“Ніхто не точить ножі та не кричить “незалежність! незалежність!” – описує ситуацію перед виборами всесвітньо відомий гренландський геолог Мінік Росінг. – Люди обговорюють охорону здоров’я, школи, який мотор на човен поставити, скільки коштує дизель сьогодні – звичайні справи”.
У парламенті більшість у сепаратистів. І нинішня влада обіцяє свого часу провести референдум про незалежність від Данії. Проте потрапляти у залежність від США, і тим більше за Дональда Трампа, гренландці не хочуть.
“Гренландія належить гренландцям, і це потрібно донести до американців, – сказав перед виборами прем’єр-міністр Муте Егеде. – Ми заслуговуємо на повагу, але я не впевнений, що американський президент її показує”.
“Мені здається, що в світлі поведінки американського президента в останній час бажання зближуватися з США у людей поменшало”, – сказав він в інтерв’ю данському громадському радіо DR.
Гренландці готові отримати вигоду з несподіваної уваги з боку багатих залицяльників і захисників, проте побоюються, що їх візьмуть обманом.
Влада стурбована дезінформацією в соцмережах та загрозою підкупу виборців. У лютому парламент законом заборонив політикам приймати пожертвування від іноземців та анонімних спонсорів.
Трамп не виключив застосування сили для контролю над Гренландією. З огляду на його ставлення до вторгнення Росії в Україну, такий варіант розвитку подій насторожує данців.
“Заяви Трампа про готовність захопити Гренландію силою дуже нагадують риторику президента Володимира Путіна щодо України, – сказав BBC Андерс Фог Расмуссен, який обіймав посаду й прем’єр-міністра Данії, і генсека НАТО. – Але я хотів би наголосити, що мені особисто здається, що американці не підуть на силове захоплення Гренландії”.
