Переговори 11 березня у Саудівській Аравії стали значним поворотом у подіях останніх тижнів після суперечки в Овальному кабінеті та призупинення військової допомоги США.
Тепер, після того як Україна погодилася на 30-денне перемирʼя, а США відновили військову допомогу, “м’яч на боці Росії”: чи прийме вона пропозицію про припинення вогню?
Росія поки що не коментує пропозиції щодо перемирʼя, заявивши, що очікує від США більше деталей про зустріч у Джидді.
Що результати переговорів між Україною і Сполученими Штатами означають для основних гравців – України, Росії, Європи і Дональда Трампа, аналізують видання The Conversation і Politico, пише ВВС.
Трампу потрібна перемога
Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп обіцяв покласти край війні за 24 години. Після того, як він виграв другий термін, Трамп іноді виявляв незацікавленість і навіть ворожість щодо Росії.
Але негаразди у внутрішній політиці, здається, змусили його прагнути перемоги в міжнародних справах, пише видання.
Зацикленість Трампа на Україні випливає з кількох аспектів його світогляду.
По-перше, хоча теорії про те, що Трамп є російським агентом, вочевидь, перебільшення, він справді здається зацикленим на президенті Росії Володимирі Путіні, вважають автори статті.
“Ця фіксація, ймовірно, походить від того факту, що Путін, як і Трамп, дивиться на світ транзакційно. Путін – це той, з ким Трамп, який видає себе за ділка, може домовитися”, пише The Conversation.
По-друге, російсько-українська війна узгоджується з уявленням Трампа про те, що США дають занадто багато, а решта світу, насамперед Європа, надто мало для забезпечення міжнародної стабільності.
По-третє, Трамп переконаний, що Україна може допомогти американській промисловості та обороні, але не військовим шляхом. Рідкісноземельні мінерали, якими володіє Україна, мають значні економічні та військові наслідки, а на ринку домінує держава, яку Трамп і багато інших вважають головним суперником Америки – Китай.
По-четверте, Трамп вважає, що США мають важелі впливу на Україну. Американська військова допомога значною мірою дозволила Україні вести тривалу війну проти набагато більшого ворога.
Хоча деградація російської армії та економіки йде на користь США, зосередження Трампа на короткострокових цілях здебільшого ігнорує цей момент.
Чи переграв Зеленський Трампа
Трамп, однак, не врахував силу характеру Зеленського, вважають автори матеріалу.
Тоді як Трамп прагне використати Україну для власної вигоди, Зеленський залишається зосередженим на інтересах України, а не США. Конфлікт особистостей, який виник між ними, зробив хаотичну зустріч в Овальному кабінеті майже неминучою.
Враховуючи риторику Трампа щодо Зеленського напередодні тієї зустрічі, цікаво, що український лідер взагалі погодився зустрітися. Але американська підтримка України стрімко зникала, Україна не отримала жодної нової допомоги від США відтоді, як Трамп став президентом.
Зеленський пішов на ризик під час конфлікту. І його спроба посилити підтримку України серед її неамериканських союзників після суперечливої зустрічі в Білому домі може бути прикладом такого типу розрахунків, пише The Conversation.
Водночас президент США чітко дав зрозуміти, що він не збирається гарантувати “дуже багато” щодо майбутньої безпеки України, бо вважає це завданням Європи, а не Америки, звертає увагу Politico.
Жоден пункт спільної заяви у Джидді не свідчить про те, що Сполучені Штати змінили свою позицію.
У переговорах 11 березня, схоже, також не піднімалася й тема територіальних поступок України. Хоча напередодні зустрічі Рубіо попередив Київ, що йому доведеться піти на поступки, в тому числі територіальні.
Однак це питання, безперечно, піднімуть, якщо почнуться предметні переговори щодо остаточного врегулювання.
Досягнуту у вівторок угоду складно назвати проривом, але вона є помітною зміною курсу, пише кореспондент BBC з питань США Ентоні Зуркер.
Той факт, що американські та українські дипломати змогли покращити відносини та намітити шлях просування вперед, є ще однією ілюстрацією того, що Трамп, попри свою браваду та схильність сипати образами, здається, завжди відкритий для подальших переговорів.
Для нього демонстративна самовпевненість і тиск часто є невід’ємною частиною переговорного процесу.
Але стратегія, яка включає чергування публічних загроз і поступок, не позбавлена ризиків. В останні тижні це стало болісно очевидно для більш ніж 60% американців, які інвестують у фондовий ринок США.
Тим часом, попри згоду України на тимчасове перемир’я, як і раніше, немає жодних ознак досягнення угоди про видобуток корисних копалин, яка б приносила доходи США. Трамп ясно дав зрозуміти, як сильно він цього хоче, і це може стати каменем спотикання у майбутньому.
Також немає жодних ознак, які говорять про готовність Росії прийняти пропозицію щодо 30-денного припинення вогню. На що піде команда Трампа, щоб переконати Володимира Путіна погодитися на це, поки що теж неясно.
Чи знову спрацює той же сценарій? Чи доведеться Трампу шукати інший інструмент у своєму арсеналі для ведення переговорів?
Європа гуртується навколо України
Після провальної зустрічі у Вашингтоні між Трампом і Зеленським міжнародне співтовариство згуртувалося навколо України. Однак найважливішою була реакція Європи.
Попри всі проблеми підходу Трампа, він має рацію в тому, що відповідь Європи на вторгнення Росії залишає бажати кращого, пише The Conversation.
Хоча Європа надала Україні більше фінансової допомоги, ніж США, в основному це відбувалося ривками і лише після американського лідерства в цьому питанні.
Франція та Сполучене Королівство найбільше серед єпропейських країн підтримали Київ. Однак Україна потребує, щоб ця підтримка на словах перетворилася на дії.
Утім, саме відновлення підтримки з боку ЄС і Великої Британії може дозволити Україні продовжувати боротьбу.
“Можливо, США є тією країною, яка наполягає на припиненні вогню в Україні, але саме Європа відіграватиме найважливішу роль у здатності України виграти війну, якщо вона триватиме”, – підсумовує The Conversation.
Чи погодиться Путін
Якщо Росія погодиться на 30-денне перемирʼя, бойові дії можуть припинитися негайно.
Але перша відповідь Москви не демонструє ентузіазму, пише Politico. Кремль зайняв позицію вичікування, заявивши, що спочатку очікує деталей переговорів безпосередньо від США.
Кілька високопоставлених російських джерел повідомили Reuters, що Путіну буде складно погодитися на ідею припинення вогню без обговорення умов та отримання будь-яких гарантій.
“Путіну важко погодитися на це в нинішній формі, – сказало джерело, яке побажало залишитися анонімним через чутливість ситуації. – У Путіна сильні позиції, бо Росія просувається”.
Ще одне джерело видання сказало, що з точки зору Москви пропозиція про припинення вогню виглядає пасткою, тому що Путіну буде важко зупинити війну без конкретних гарантій або зобов’язань.
Західні чиновники вже давно скептично ставляться до того, чи дійсно Путін зацікавлений у довгостроковому мирі, навіть якщо він погодиться на 30-денне припинення вогню.
Путін також висунув вимоги щодо тривалої угоди, які, здається, неможливі для України, включаючи заборону європейських миротворців і міжнародне визнання територій, окупованих Росією, нагадує Politico.
Але чи піде він на компроміс із цими умовами лише тому, що того хоче Трамп, поки що невідомо.
