Світ має визнати, що 80-річне панування США як супердержави закінчилося. Точніше, воно зруйноване Трампом, і всім нам треба визначитися, що далі.
Про це пише The Wall Street Journal, передає Zn.ua.
ЧАСТИНА 1.
80-річне панування Америки як найсильнішої держави світу, відносно доброзичливого гегемона, який приваблював до себе партнерів і союзників, ґрунтується на двох великих американських ініціативах, започаткованих у відповідь на потрясіння Другої світової війни.
Однією з них було скликання Бреттон-Вудської конференції 1944 року, яка закріпила ідею вільної торгівлі та низьких мит, що призвело до безпрецедентного процвітання Заходу. Інша, п’ять років по тому, — очолити створення НАТО, альянсу, який виграв холодну війну і забезпечив мир в Європі.
Щоб створити цю систему з хаосу і руїн світової війни, писав Дін Ачесон, ключовий радник Рузвельта і Трумена в цей період, Америка повинна була докласти «творчих зусиль, унікальних в історії і навіть більших, ніж ті, що були зроблені в попередній період бойових дій».
Обидві ці спадщини президент Трамп руйнує з приголомшливою швидкістю. Його друга адміністрація націлилася на найближчих союзників Америки за допомогою каральних мит, наказала різко припинити військову допомогу Україні, заморозила іноземну допомогу — і піднімає перспективу геополітичної переорієнтації на авторитарну росію.
Його дії змусили решту світу шукати відповідь, що призвело до глибокої зміни міжнародного порядку, в якому колишні союзники Америки починають розглядати США не лише як ненадійного партнера, але й, можливо, як відверту загрозу їхній власній безпеці.
«США перейшли з боку демократій, таких як Канада, Франція, Японія, і тепер стоять на боці диктаторів, таких як путін. Люди у вільних країнах по всьому світу повинні бути дуже стурбовані», — заявив канадський законодавець Іван Бейкер, поділяючи думку, яка також швидко стає європейським консенсусом.
Трамп вже дав ляпаса Канаді, з якою він вів переговори про угоду про вільну торгівлю за часів своєї першої адміністрації, запровадивши 25% тарифи, хоча незабаром він призупинив дію більшості з них на деякий час. Він каже, що хоче, щоб країна перестала бути незалежною державою і приєдналася до США як 51-й штат.
«Трамп ставить під сумнів наш суверенітет і намагається зруйнувати нашу економіку — це прямо за сценарієм путіна», — сказав Бейкер.
Президент Франції Емманюель Макрон у своєму драматичному зверненні до нації в середу, заявив, що Європа не може дозволити, щоб її майбутнє вирішували Вашингтон і Москва, і що тепер вона повинна готуватися до Америки, яка більше не на її боці.
Подібна зневіра серед союзників була і за першої адміністрації Трампа, але до кінця його терміну альянс НАТО став сильнішим, а росія — слабшою, сказав Метью Креніг, старший директор Центру Скоукрофта при Atlantic Council, який на той час працював старшим радником Пентагону.
Цього тижня адміністрація Трампа прийняла рішення про припинення військової допомоги Україні та надання життєво важливих розвідувальних даних, а в п’ятницю президент пригрозив запровадити нові санкції і мита проти росії, якщо вона не сяде за стіл переговорів.
Нинішня торгівля росії зі США є незначною.
Під час свого першого президентства Трамп відкрито ставив під сумнів цінність альянсів і вільної торгівлі, висловлюючи при цьому захоплення авторитарними лідерами і презирство до колег-демократів, особливо в Європі. Але сьогодні, за практично повної відсутності опозиції в Конгресі і в адміністрації, ці імпульси реалізуються з нестримною і незрівнянною енергією. З’явився також новий, набагато більш дестабілізуючий компонент: загарбницькі претензії на чужі землі, такі як Канада, Гренландія, Панамський канал і навіть сектор Ґази.
Хоча Трамп заявляє, що прагне до глобального миру, радикально змінюючи усталений поколіннями американський консенсус, вибухонебезпечне поєднання його неомеркантилізму та імперського мислення 19-го століття може насправді підштовхнути світ до нової пожежі, попередила Евелін Фаркас, виконавчий директор Інституту Маккейна, яка працювала заступником помічника міністра оборони США за часів Обами.
ЧАСТИНА 2.
Різкий поворот Трампа не має підґрунтя в американській громадській думці. Нещодавнє опитування CBS-Yougov показало, що 52% американців підтримують Україну, тоді як росію підтримують лише 4%. Більшість американців, у тому числі 59% республіканців, вважають росію або недружньою державою, або відвертим ворогом, згідно з опитуванням.
Звичайно, за останні вісім десятиліть США не завжди були доброзичливою світовою державою. Вони підтримували перевороти і репресивні диктатури в Латинській Америці, Африці та Азії, а також вторглися і окупували Ірак у 2003 році. Але протягом більш ніж століття вона не намагалася назавжди захопити територію інших країн. І в глобальному змаганні з авторитарними суперниками вони виступали як захисник прав людини і демократичних цінностей, які вкоренилися в усьому світі під американською опікою, особливо в країнах, які вона перемогла в 1945 році.
Торговельні війни Трампа, його приниження Володимира Зеленського, погрози Канаді, Панамі та Данії, а також відсторонення європейських союзників розмили цю спадщину в усьому світі, в тому числі в Азії.
“Імідж Америки в Азії змінився від визволителя до великого руйнівника і орендодавця, який шукає орендну плату”, — сказав міністр оборони Сінгапуру Нг Енг Хен, одного з найближчих азійських партнерів Вашингтона.
Головне питання, яке ставлять собі ці азійські союзники, полягає в тому, чи після того, як адміністрація Трампа, здавалося б, визнала право росії на сферу впливу в Європі, вона також шукатиме подібного над їхніми головами, щоб поділити світ із Сі Цзіньпіном.
Обраний Трампом на посаду заступника міністра оборони з питань політики Елбрідж Колбі під час нещодавніх слухань у Сенаті заявив, що Тайвань, хоча і є дуже важливим для Сполучених Штатів, не є «екзистенціальним інтересом». Трамп погрожував поширити мита і на Тайвань, як частину своїх економічних кроків проти найближчих торговельних партнерів Америки.
«Китай завжди вважав, що найбільшою асиметричною перевагою Америки є її союзницька система, і тепер, коли США відчужують своїх союзників, Китай із задоволенням спостерігає за напруженістю у відносинах між США, Європою і Канадою. І очевидно, що США, які відступають у Західну півкулю, будуть переграні Китаєм, який стає по-справжньому глобальним», — сказав Раш Доші, науковий співробітник Ради з міжнародних відносин і Джорджтаунського університету, який працював заступником старшого директора з питань Китаю і Тайваню в Раді національної безпеки при Байдені.
На тлі цих глобальних змін у світі Китай вже намагається — і не без успіху — зобразити себе як силу, що забезпечує глобальну стабільність, вільну торгівлю і процвітання. Спеціальний посланник Китаю у європейських справах Лу Шей заявив у середу, що те, як Трамп поводиться з Європою, викликає жах, і погодився з європейськими лідерами, що майбутнє України не повинно вирішуватися лише Вашингтоном і Москвою.
Європейські уряди — добре знаючи, що росія змогла витримати три роки війни значною мірою завдяки китайській економічній і політичній підтримці — навряд чи сприймуть ці пропозиції за чисту монету. Але в новому світі, де США перетворюються зі стратегічного союзника на хижака, певна зміна балансу здається неминучою.
ЧАСТИНА 3.
Європейські країни разом є найбільшим торговельним партнером Америки і найбільшим джерелом іноземних інвестицій у США. Досі вони плекали надію на те, що трансатлантичний зв’язок, який існував вісім десятиліть, якось виживе.
Відкрита підтримка Трампом російської позиції щодо України протягом останніх тижнів зруйнувала цю ілюзію. Згідно з нещодавнім опитуванням громадської думки, проведеним французьким телеканалом BFMTV, 73% французьких респондентів заявили, що більше не вважають США своїм союзником, а 67% підтримали відправку французьких військ в Україну для контролю за дотриманням режиму припинення вогню.
Ніде зміна настроїв не є такою різкою, як у Східній і Центральній Європі, яка протягом десятиліть була однією з найбільш проамериканських частин світу. У той час як французьке стратегічне мислення, підкріплене повністю незалежними ядерними силами, формується під впливом того, що Париж і Лондон вважали американською зрадою під час Суецької кризи 1956 року, такі країни, як Польща чи Чехія, вже давно завдячують Америці Рональда Рейгана за свою свободу.
Колишній президент Польщі Лех Валенса поставив Трампа і віцепрезидента Джей Ді Венса в зовсім іншу категорію. Сцена приниження Зеленського в Овальному кабінеті нагадала йому «допити в руках Служби безпеки і зали засідань комуністичних трибуналів», написав Валенса в листі, підписаному 39 колишніми дисидентами, додавши, що комуністичні судді і прокурори в той час «також говорили нам, що у них є всі козирі, а у нас немає жодного».
За словами Рими Момтаз, паризького аналітика з Фонду Карнегі, 500 мільйонів європейців, більшість з яких ще не готові до таких витрат, як підвищення податків і скорочення соціального забезпечення, які будуть потрібні для того, щоб переозброїтися для нової суворої реальності, в найближчому майбутньому постануть перед екзистенційним вибором.
«Це ставить європейців перед новим, життєво важливим вибором для багатьох поколінь: Що їм робити? Чи здатні вони стати четвертим полюсом, щоб не потрапити до сфер впливу росії, США чи якимось чином Китаю? Або вони визнають, що не можуть, і тоді відбудеться поділ Європи» — запитує вона.
Маршал авіації у відставці Едвард Стрінгер, колишній керівник оперативного відділу британського оборонного відомства, сказав, що якийсь «східноатлантичний альянс» — можливо, за участю Канади — може замінити НАТО в найближчі роки.
Найбільша економіка Європи, Німеччина, безумовно, робить драматичні кроки. Новий канцлер Фрідріх Мерц наступного тижня проштовхує кардинальні зміни в політиці безпеки країни за допомогою конституційних поправок, які скоригують ліміти на державний борг і дозволять Берліну витрачати сотні мільярдів євро на військові закупівлі. Близько двох третин європейських військових витрат досі йшли на американські оборонні компанії, які є важливою сполучною ланкою в альянсі.
Але раптове припинення Трампом військової допомоги Україні, ймовірно, спонукатиме європейські країни надавати пріоритет у майбутньому тим системам озброєнь, які не можуть бути обмежені або виведені з ладу Вашингтоном.
«Ми завжди дотримувалися принципу сподіватися на краще, але зараз ми нарешті починаємо готуватися до найгіршого — до того, що США стануть відкрито ворожою державою, яка об’єднається з росією. Чи не занадто пізно? Побачимо, але, безумовно, вже пізно», — сказав Торстен Беннер, директор Інституту глобальної публічної політики в Берліні.
Хоча розрив альянсів між США і іншими демократичними країнами, безумовно, грає на користь Китаю, найбільшим переможцем зрештою може стати Європа, вважає адмірал ВМС США у відставці Джеймс Ставрідіс, який служив на посаді верховного головнокомандувача НАТО.
«Події, в яких США відстороняться, можуть змусити Європу об’єднатися з волею і єдністю і зробити її набагато важливішою силою в міжнародних відносинах», — вважає він.
