Азійські партнери США налякані зближенням Трампа з Путіним – а раптом і з Сі так само?

Азійські партнери США налякані зближенням Трампа з Путіним - а раптом і з Сі так само? 1

Поспіх адміністрації президента США Дональда Трампа в питанні мирних переговорів з Росією щодо війни проти України збентежив деяких чиновників в Азії та викликав занепокоєння щодо відданості Вашингтона безпеці регіону.

Про це повідомляє WSJ, передає Zn.ua.

Публічно офіційні особи Тайваню, Філіппін, Японії та Південної Кореї, які покладаються на Штати у питанні оборони, висловили впевненість, що Вашингтон підтримає їх у разі агресії з боку Китаю чи Північної Кореї. США, зокрема, мають пакти про взаємну оборону з Японією, Філіппінами, Південною Кореєю і, в межах ширшої угоди, з Таїландом. 

Представники союзників Америки в регіоні також вказують на коментарі міністра оборони США Піта Гегсета, який підтвердив відданість Штатів протистоянню з Пекіном та припустив, що зменшення уваги Вашингтона до Європи необхідне для того, аби виділити більше ресурсів на Азію.

Але у приватних розмовах деякі чиновники цих країн висловлювали занепокоєння, що Трамп може піти на певну угоду з китайським лідером Сі Цзіньпіном щодо спірних територій в Азії або дозволити, щоб ядерна програма Північної Кореї залишалася загрозою.

За словами виконавчого директора консалтингової компанії Amador Research Services, який працював в офісі президента Філіппін у 2017 та 2018 роках, Хуліо Амадора, нещодавні кроки Вашингтона щодо України викликали занепокоєння у деяких представників безпекового істеблішменту його країни. 

“У приватному порядку є розмови, які дійсно демонструють занепокоєння”, – зазначив він. 

Амадор додав, що інші країни Південно-Східної Азії, які були обережнішими щодо зближення з США, можливо, переживають зараз момент “а ми ж вам казали”: зміна політики Штатів у Європі сигналізує про те, що країни Азії повинні взяти на себе відповідальність за власну оборону.

Зміна політики США щодо Росії також викликала занепокоєння щодо американського підходу до Північної Кореї. Як і у випадку з Путіним, Трамп неодноразово підкреслював свої тісні особисті стосунки з північнокорейським лідером Кім Чен Ином. Кім і Трамп провели три особисті зустрічі у 2018 і 2019 роках, які призвели до тимчасового припинення масштабних випробувань зброї Пхеньяном, але так і не наблизили КНДР до денуклеаризації.

Кім уже відкинув перспективи відновлення переговорів. Нещодавно Міністерство закордонних справ Північної Кореї пообіцяло, що країна продовжить зміцнювати свої ядерні сили, назвавши наполягання США на роззброєнні “застарілим і абсурдним”. 

Сеул тим часом хоче залишатися залученим до майбутньої дипломатії Трампа і Кіма щодо потенційного роззброєння КНДР, але південнокорейські чиновники визнають, що вони “можуть бути відкинуті на другий план”. 

У Південній Кореї розміщена найбільша закордонна військова база США, яка налічує близько 28 500 військовослужбовців. Будь-яке скорочення кількості американських військ може активізувати заклики всередині країни до створення власної ядерної програми. 

Країни Азії також борються із загрозою підвищення американських тарифів. Науковий співробітник Інституту Брукінгса у Вашингтоні Лінн Куок вважає, що Трамп, можливо, зрештою, хоче економічного врегулювання з Китаєм, і його переорієнтація у питанні війни РФ проти України повинна спонукати союзників Америки в Азії переосмислити свої дії. 

“Якщо Вашингтон готовий укласти угоду з Путіним за рахунок Європи, то Азія може лише поцікавитися, чи зробить він те ж саме з Сі за рахунок Азії”, – додала вона.

Exit mobile version