Кремль вже давно веде так звану гібридну війну проти європейських країн, включаючи дезінформаційні кампанії, хакерські атаки, кібератаки й втручання у вибори, щоб дестабілізувати європейські суспільства і, в останні кілька років, підштовхнути їх до зменшення військової підтримки України. Минулого тижня Німеччина заявила, що два підводних телекомунікаційних кабелі були обірвані в Балтійському морі в результаті диверсії.
“Ми спостерігаємо агресивні дії російських спецслужб вже протягом певного часу. Росія використовує весь інструментарій — від впливу на політичні дискусії до кібератак на об’єкти критичної інфраструктури та саботажу у значних масштабах”, — сказав Томас Хальденванг, який нещодавно пішов у відставку з посади президента Федеральної служби внутрішньої розвідки Німеччини.
Дії Росії також переросли у відверте насильство. Російські танки, можливо, не в’їжджають до Польщі чи Естонії, але агресію Москви стає все важче ігнорувати, повідомляють кореспонденти Politico, передає Zn.ua.
Західні чиновники підозрюють, що Москва стоїть за підпалами в Польщі, Великій Британії, Чехії, Німеччині, Литві та Латвії. А німецькі та американські офіційні особи заявляють, що зірвали російську змову з метою вбивства Арміна Паппергера, виконавчого директора Rheinmetall, німецького виробника зброї та основного постачальника артилерійських снарядів для української армії.
Хоча деякі уряди — особливо в країнах Північної Європи й Балтії — намагалися бити на сполох, колективна реакція з боку ЄС і НАТО на диверсії Росії поки що була помітно стриманою.
“Ми просто занадто ввічливі”, — сказала прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен в кулуарах саміту НАТО в липні.
Частково причиною пасивності Європи можна пояснити побоюваннями західних столиць бути втягнутими в конфлікт, до якого вони не готові, вважає Деніель Байман, експерт з питань тероризму і нетрадиційної війни в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень, вашингтонському аналітичному центрі.
Навіть слова, які використовуються для обговорення диверсій з боку Росії, відображають боязкість Європи, сказав Габріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви, який йде у відставку.
Кореспонденти зазначають, що у Литві Москва використовує дезінформацію, щоб підірвати заплановане розгортання бригади німецьких збройних сил, що є частиною зусиль НАТО зі зміцнення свого східного флангу.
“Однак навіть у найнебезпечніші моменти російська кампанія з дестабілізації, схоже, ретельно продумана, щоб не викликати колективної відповіді з боку НАТО відповідно до положення про взаємну оборону західного військового Альянсу, відомого під назвою “Стаття 5″”, — пишуть кореспонденти.
“Великою проблемою” із застосуванням Статті 5 в нинішній ситуації є те, що “серед членів Альянсу немає чіткого визначення того, що таке гібридна війна”, вважає Марек Кохв, колишній чиновник з питань оборони й розвідки. Ще однією перешкодою є членство в НАТО таких країн, як Угорщина і Туреччина, “які виявляють симпатію до Росії”, каже Даніель Байман із Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Нагадаємо, що Єврокомісія щодо посилення цивільного і військового забезпечення опублікувала доповідь, в якій містяться поради для населення. Усі жителі ЄС мають забезпечити себе запасами найнеобхіднішого на 72 години на випадок кризових ситуацій, як-от кібератаки та диверсії, а також на випадок хімічних, біологічних або ядерних інцидентів.
Нагадаємо: РФ готувала замах на гендиректора Rheinmetall – США і Німеччина його зупинили
