Збройні сили Латвії протягом найближчих чотирьох років витратять 6,5 млрд євро на зміцнення оборони країни. Завдання – встигнути зробити це до того моменту, коли Росія відновить військовий потенціал на кордоні.
Про це пише Delfi з посиланням на публікацію журналу Ir, передає Інше ТВ.
23 липня уряд Латвії затвердив План розвитку національних збройних сил (НЗС) до 2036 року. Він був розроблений на основі прогнозів, що Росія продовжить інтенсивно розвивати свій військово-промисловий комплекс і відновить військову присутність біля кордонів Латвії протягом п’яти років. Тому в плані чітко окреслені завдання, які необхідно вирішити вже зараз – упродовж наступних чотирьох років. Пріоритетами на цей період називаються розвиток протиповітряної оборони, механізованих бригад, ракетної артилерії та протикорабельних засобів.
Міністерство оборони ділить фінансування, що виділяється НЗС, на три великі категорії: розвиток потенціалу, персонал та технічне обслуговування, або повсякденні витрати. Приблизно третина суми піде на кожну із категорій, каже директор департаменту оборонного планування та аналізу Міністерства оборони Валдіс Отзуліс. Крім того, окремо вирізняється інфраструктура. Загалом на розвиток НВС на найближчі чотири роки заплановано 6,5 млрд євро, а на 12-річний період – майже 22 млрд євро.
Протягом найближчих чотирьох років у розвиток бойових можливостей НЗС буде інвестовано 2,7 мільярда. 500 мільйонів виділено на посилення сил безпеки: на закупівлю продовольства, індивідуального та колективного спорядження, транспортних засобів та боєприпасів, а також нарощування їх запасів.
Ще 300 мільйонів підуть на можливості непрямої вогневої підтримки. “Це великий “капелюх”, під яким заховані як ракетна система великої дальності HIMARS, так і закупівля нових, модернізованих систем гаубиць”, – пояснює Отзуліс. Постачання шести систем HIMARS, про які Латвія уклала торік договір із США на 180 мільйонів, розпочнеться у 2027 році.
Але найбільшу суму – 650 мільйонів – буде вкладено в розвиток ешелонованої ППО. Нещодавні атаки Росії на Україну з використанням КАБів, доводять, що неможливо захистити громадян і критично важливу інфраструктуру без сильної протиповітряної оборони. У випадку з Латвією “наші союзники готові забезпечити протиповітряну оборону та усунути ці погрози”, каже командувач Калніньш. Союзники НАТО вже забезпечують ППО далекої дії, а власними силами потрібно забезпечити захист середньої дії. Восени минулого року з німецькою компанією Diehl Defence було укладено договір на закупівлю систем IRIS-T приблизно на 600 мільйонів євро, а самі поставки розпочнуться у 2026 році. З іншого боку, ППО ближнього бою забезпечуватиметься за рахунок модернізації системи, яка вже є у латвійських НЗС.
Протягом найближчих трьох років заплановано й постачання протикорабельних ракетних комплексів. Загальна сума договору – трохи більше ніж 100 мільйонів євро. Системи закуплені в США та частково фінансуються партнерами. Метою НЗС є придбання протягом наступних 12 років своїх систем дальньої дії IRIS-T SLX.
Крім того, як пріоритет позначено розвиток безпілотних і протидронних систем. У найближчі чотири роки НЗС інвестують 80 мільйонів євро у впровадження різноманітних безпілотних систем.
Для посилення механізованої сухопутної бригади вже оголошено конкурс на закупівлю бойових машин вартістю 250 мільйонів євро.
Чи планується найближчими роками оновити і застарілий автопарк НЗС? Колишній держсекретар Міноборони Яніс Гарісонс описав проблему, яка турбує його вже багато років: “Наш найновіший вантажний транспорт – 90-х років, а найстаріший – Volvo Viking 1952 року випуску, який досі їздить і споживає 100 літрів палива на 100 км”. І це не єдиний подібний приклад. Отзуліс визнає, що “є велика потреба в оновленні автопарку, і робота над цим ведеться”.
Зміцнення східного кордону визначено окремим пріоритетом. Крім того, латвійський уряд виділив 303 мільйони євро, у тому числі на закупівлю різних перешкод, мін та систем спостереження.
“Якщо ми купуємо “залізо”, нам потрібний персонал, який вміє ним звертатися”, – каже Отзуліс. Тому одним із головних завдань на найближчі чотири роки є підготовка та озброєння особового складу, а також будівництво необхідної інфраструктури.
Концепція державної оборони передбачає, що особовий склад у воєнний час має досягати 61 тис. — 31 тис. особового складу мирного часу та 30 тис. резервів загальної готовності.
План розвитку НЗС передбачає, що до 2029 року буде досягнуто чисельності особового складу мирного часу в 31 тисячу осіб. Сюди увійдуть військовослужбовці Служби державної оборони та професійної служби, а також земессарги та солдати резерву високої готовності, які регулярно проходитимуть навчання щороку протягом п’яти років після закінчення Служби держоборони. Крім того, починаючи з 2030 року, планується створити резерв загальної готовності в кількості 30 тисяч військовослужбовців, які завершили дійсну службу п’ять і більше років тому.
За словами Калніньша, на політичному рівні встановлено мету набирати до Служби державної оборони 4000 молодих людей на рік із 2028 року. “Судячи з чисельного складу нашого населення та різних інтересів, особливо серед молоді, це важко досяжна цифра”, – визнає він.
“Ми вже думаємо про підвищення винагороди солдатам Служби держборони, щоби мотивувати молодь добровільно йти на службу”, – каже Отзуліс. Що це за підвищення і коли воно очікується, він поки не розкриває, але при плануванні враховуються зарплати в інших галузях економіки.
Враховуючи чисельний склад латвійських НЗС, присутність союзників є важливою. Тим більше, що загроза безпеці Латвії може бути викликана раптовим військовим нападом Росії з метою захоплення будь-якої території, за якою може бути загроза застосування ядерної зброї в спробі не допустити залучення додаткових сил НАТО. Про такий ризик раптового військового нападу йдеться у Концепції державної оборони.
Це був би найгірший сценарій, який, швидше за все, і збудеться, якщо ми дійдемо до війни, каже колишній держсекретар Яніс Гарісонс, який пішов з посади півроку тому невдовзі після вступу на посаду нового міністра. “Росія спробує застати нас зненацька. Це не той випадок, коли вони готуватимуться місяцями і тільки потім нападатимуть, коли НАТО буде готова”, – попереджає Гарісонс. Тому в гіршому випадку нам доведеться розраховувати на ті сили, які будуть у Латвії.
Крім того, Гарісонс звертає увагу на поточну політичну ситуацію у США. “Я був би дуже обережним, якби Трамп стане президентом. Я думаю, що він не зважиться на введення сил на самому початку. Я впевнений як мінімум на 80%, що так і буде”.
Про схожий сценарій брутального російського вторгнення, метою якого стане політична дестабілізація, публічно говорить і командувач естонських збройних сил Мартін Херем. “Немає сумнівів у перемозі НАТО, але бій буде огидним”, – заявив генерал у травневому інтерв’ю. Іншими словами, російській армії не обов’язково окупувати Таллінн, вона може на місяць вторгнутися в якесь естонське місто, “перетворити його на Бучу, а потім відступити”, створивши величезний хаос у суспільстві та послабивши НАТО. “Створення нестабільності – це мета, заради якої ворогові доведеться пожертвувати тисячами життів. Їхня культура та стандарти дуже відрізняються від наших”, – сказав генерал Херем.
Калніньш вважає, що майбутнього фінансування буде достатньо, щоб латвійські НЗС побудували сильну систему оборони та могли сказати всьому латвійському суспільству, що люди можуть мирно розвивати свій економічний добробут та жити тут безпечно. “Це найголовніше, – каже командувач. – Ми будуємо систему оборони Латвії незалежно від політичних настроїв у Росії, ми маємо бути готові захистити Латвію будь-якої миті”.
Як повідомляло Інше ТВ, Хорватія оновить озброєння своєї армії
