Витік внутрішніх документів викрив діяльність російського державного фонду правового захисту, який, на думку європейських спецслужб та аналітиків, насправді є операцією впливу Кремля, що діє у 48 країнах Європи та світу.
Про це пише The Guardian.
Внутрішні документи Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном, свідчать про те, що фонд фінансує пропагандистські веб-сайти, орієнтовані на європейців, допомагав оплачувати юридичний захист засудженого торговця зброєю Віктора Бута і вбивці Вадима Красікова, а також призначив низку колишніх співробітників спецслужб керівниками своїх операцій в європейських країнах.
Документи свідчать, що група витратила мільйони євро на фінансування пропагандистських і юридичних кампаній. Відкриті дані також показують, що місцеві партнери «Правфонду» отримали мільйонні державні субсидії від низки європейських держав, де працюють місцеві відділення фонду, що викликає питання про використання державних коштів і проблеми національної безпеки всього за кілька днів до виборів до Європейського парламенту.
Понад 40 документів «Правфонду», отриманих данським громадським мовником DR від джерела в європейських спецслужбах і переданих консорціуму європейських журналістів, включаючи Guardian, свідчать про те, що серед керівництва організації є кілька задокументованих колишніх агентів розвідки. Серед них – Володимир Поздоровкін, якого європейські розвідувальні джерела називають агентом СЗР, російської служби зовнішньої розвідки, а у відкритих джерелах – куратором діяльності «Правфонду» в країнах Північної Європи та Балтії; і Анатолій Сорокін, який, як свідчать документи, є членом СЗР і куратором відділу «Правфонду» з питань Близького Сходу, Молдови та Придністров’я.
Керівником Інституту російської діаспори, який в офіційних документах вказаний як «виконавець проекту» «Правфонду», є Сергій Пантелєєв, який потрапив під санкції в країнах ЄС як член підрозділу російської військової розвідки, що спеціалізується на психологічних операціях.
Андрій Солдатов, експерт з питань російських спецслужб і співавтор книги «Співвітчизники», заявив, що «Правфонд» є «класичним прикладом “м’якої сили”, а зв’язки між розвідкою та організаціями співвітчизників “добре задокументовані”. Він зазначив, що Андрій Мілютін, заступник начальника департаменту оперативної інформації п’ятої служби російської служби безпеки ФСБ, був членом урядового комітету у справах «співвітчизників, які проживають за кордоном», що вказує на зв’язок між розвідувальною діяльністю та роботою з російською діаспорою.
У звіті про національну безпеку за 2020 рік служби безпеки Естонії назвали «Правфонд» «псевдоправовою системою захисту», яка «насправді є фондом операцій впливу», і заявили, що ФСБ використовує групи для вербування колабораціоністів за кордоном, зокрема серед прихильників анексії Криму 2014 року, багато з яких мали зв’язки з групою.
«Правфонд» був заснований у 2012 році указом президента Росії за підтримки Міністерства закордонних справ Росії та федерального агентства «Россотрудничество», яке адмініструє іноземну допомогу, і був описаний головою «Правфонду» Олександром Удальцовим як «унікальний елемент російської “м’якої сили”». Удальцов перебуває під санкціями Європейського Союзу з 2023 року за «підтримку і здійснення дій і політики, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України».
Документи свідчать, що «Правфонд» спонсорував юридичний захист Красікова, ймовірного агента ФСБ, який був засуджений до довічного ув’язнення за вбивство колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі в берлінському Тіргартені в 2019 році. Документи свідчать, що адвокат Роберт Унгер отримав 60 000 євро гонорару з бюджету «Правфонду» у 2021 році за погодженням з Удальцовим. Джерело європейської розвідки заявило, що має документи, які свідчать про те, що Унгер отримав більшу суму за представництво інтересів Красикова на попередніх засіданнях, але не змогло надати документацію.
Відповідаючи на запитання про платежі, Унгер підтвердив, що отримав запит від журналістського консорціуму, але сказав, що його мандат на представництво Красикова закінчився в 2021 році після довічного ув’язнення, і що оскільки він «все ще зобов’язаний дотримуватися адвокатської таємниці навіть після закінчення мандата і не був звільнений від неї, я, на жаль, не можу відповісти на ваші запитання».
Бюджетний документ «Правфонду» за 2014 рік також свідчить про те, що організація виділила значні суми на юридичний захист Бута і засудженого наркоторговця Костянтина Ярошенка, які згодом повернулися до Росії в рамках обміну ув’язненими, проведеного між Москвою і Вашингтоном.
Документи також вказують на те, що «Правфонд» витратив сотні тисяч євро на підтримку кількох веб-сайтів, які мали на меті боротися з «русофобією» і сприяти «захисту російської мови» в Європі. Він також спрямовував гроші на низку маргінальних видань по всій Європі.
Документи, отримані консорціумом, показали, що «Правфонд» фінансував діяльність golos.eu, інтернет-порталу, який працює з поштової скриньки в Брюсселі і в основному надає можливість коментаторам висловлювати критику на адресу українського уряду, зокрема президента Володимира Зеленського, його головних помічників і військових радників.
Заступник редактора «Голосу» Юрій Андрійченко, до якого звернулася «Гардіан» за коментарем, заперечив, що сайт отримував гроші від «Правфонду» або мав якісь зв’язки з російською державою. Він припустив, що хтось інший подав заявку на грантове фінансування, використовуючи ім’я сайту, написавши: «Нас не дивує, що хтось в Росії намагається заробити на нашому імені, адже це набагато простіше, ніж створити власний проект».
Згідно з внутрішніми документами, «Правфонд» також фінансує діяльність Euromore, ще одного інтернет-порталу, який значною мірою зосереджується на передбачуваних загрозах для росіян у Європі. Euromore був «розроблений з урахуванням закриття міжнародних платформ», таких як RT і Sputnik, владою ЄС, і «створити власну вагому альтернативу», йдеться в документах. Ці сайти потрапили до чорного списку на Заході після повномасштабного вторгнення Кремля в Україну в 2022 році.
