Захід має пришвидшити надання допомоги Україні, бо наслідки нестачі боєприпасів та зброї в українців будуть катастрофічними. Моторошний сценарій війни висвітлив Ієн Мартін, шотландець, який пише колонки для британської газети The Times. Він також є колишнім редактором газети The Scotsman і керівником газет The Daily Telegraph та Sunday Telegraph відповідно, передає Zn.ua.
Надворі липень, і російська армія стоїть біля воріт Києва. Президент Зеленський виступає в екстреному ефірі й повторює слова, вперше вимовлені в лютому 2022 року, що він не покине Україну, а натомість йому та українській армії потрібні боєприпаси, щоб битися з російськими військовими. Якби тільки Захід прислухався і зробив більше, коли хоробрі українці благали про допомогу, це могло б змінити ситуацію. Поки союзники сперечалися, а США зрештою виділили ще 60 мільярдів доларів як допомогу, весна перейшла в літо, путінські війська прорвали лінію фронту на півдні й сході.
Українська армія, що відступала, змогла лише сповільнити просування російських солдатів. Російські військові наблизилися до столиці, а нова хвиля біженців покинула Україну в пошуках захисту від безперервних бомбардувань. Саме такий жахливий сценарій зараз розглядають західні політики.
Всупереч поширеній думці, що це вічний “заморожений конфлікт”, у якому жодна зі сторін не може домогтися вирішальної переваги, на лінії фронту точаться запеклі бої, і існує реальний ризик, що українські війська будуть відкинуті назад. Лідери НАТО повинні сподіватися, що їхня зустріч у Вашингтоні на саміті у липні, присвяченому 75-річчю альянсу, не буде охоплена подібною кризою.
Російський наступ, безумовно, був би катастрофічним для українців. Він також поставить Захід перед складними проблемами. Чи направлять союзники війська, щоб захистити Україну? Президент Макрон відчув небезпеку і намагається схилити Захід до більш силового підходу, піднімаючи питання про можливість введення сухопутних військ. Інші країни, наприклад, Німеччина, категорично проти цього.
Коли ж нарешті буде зрозуміло, що мир для населення Європи гарантований тільки за допомогою сили? Коли Україна впаде, а Путін перейде до загрози Прибалтиці, Польщі, Фінляндії, Швеції чи Норвегії?
“Ніхто з тих, хто підтримує українське право на самовизначення проти російського варварства, не хоче, щоб цей кошмарний сценарій став реальністю. Але ставки дуже високі. Ми повинні усвідомлювати страшну ціну поразки”, — пише газета.
Наслідки часткової або повної поразки України будуть катастрофічними, і західне населення почало це розуміти, але все ж на Заході — подалі від лінії фронту — люди мають звичку видавати бажане за дійсне і бути не готовими до неприємних сюрпризів. Дійсно, російське вторгнення в Україну стало несподіванкою для більшості країн.
Уряди США та Великої Британії провели публічну кампанію, щоб застерегти своїх союзників. Мало хто прислухався, окрім Фінляндії, Польщі та країн Балтії, де знають, що означає жити по сусідству з експансіоністською Росією. В інших країнах було модно відкинути це як чергову помилку американців і британців.
Проте втомлене західне суспільство, схоже, схиляється до думки, що, хоча воно допомагає українцям захищати свою батьківщину, вони застрягли в неможливій патовій ситуації перед тим, що, швидше за все, буде якоюсь “мирною” угодою, яка зафіксує нинішню лінію зіткнення. І тоді можна буде думати про щось інше.
“Звісно, можливі й інші сценарії, крім військової поразки. У Росії може статися переворот, або новообраний президент Трамп може спробувати нав’язати припинення вогню і фактичну капітуляцію України. Можливо, Україна встоїть, а Європа візьме себе в руки, використовуючи вплив ВВП, що вдесятеро перевищує ВВП Росії, за умови утричі з половиною разів більшого населення”, — вважає The Times.
Хай там як, світ повинен засвоїти один із найголовніших уроків війни в Україні. Відступ до самозаспокоєння щодо європейської безпеки після холодної війни — не варіант. Потрібно зовсім по-іншому думати наскільки небезпечними є загрози й відповідним чином озброюватися і готуватися до найгіршого.
