Співробітники Слідчого комітету заявили матері Олексія Навального, що причина його смерті, як і раніше, “не встановлена”. Тіло близьким обіцяють видати тільки після завершення “хімічної експертизи” – через два тижні. Соратники політика побоюються, що за цей час влада зможе замести сліди – і встановити всіх відповідальних за вбивство Навального буде складніше. Чотири роки тому Навального намагалися отруїти співробітники ФСБ. Тоді їх зміг знайти журналіст-розслідувач Христо Грозєв.
Спецкор “Медузи” поговорила з ним про те, що він збирається робити тепер.
Як ти дізнався про загибель Олексія Навального?
-За кілька хвилин після пресрелізу ФСВП – коли мені його одночасно переслали, супроводивши купою знаків питання і оклику, десяток журналістів. Мене тоді охопило дивне, страшне дежавю: коли Навального всього два місяці тому переводили в Харп – у віддалену ізольовану колонію [№ 3], – його соратники з ФБК мені говорили, що це найнебезпечніший момент. І найзручніший, щоб спробувати вбити Олексія прямо на етапі – де немає ні зв’язку, ні альтернативної [крім державної] медичної допомоги. Вбити, пославшись на “нещасний випадок”.
Мені це тоді здавалося неможливим: буде ж очевидно, хто це зробив! Але його сім’я і команда так не думали. Пам’ятаю, як ще напередодні повернення Олексія в Росію я запитав у Юлії [Навальної], чи розуміє вона, що його там точно заарештують. Вона у відповідь просто посміхнулася і сказала: “Христо, ти такий наївний. Не просто заарештують, а й роками будуть утримувати в катівнях. А може, і вб’ють”.
Чи зв’язувався ти в останні чотири дні з командою ФБК?
-Ми всі того дня були на Мюнхенській конференції з безпеки. Я відразу зателефонував Маші [Пєвчих, соратниці Навального] – запитав, чим можу допомогти. І раптом почув у відповідь: “Почекай, спочатку Юлія хоче виступити”. Юлія вийшла – і пообіцяла [вбивцям] відплату, а світ закликала в союзники. Я тоді зрозумів, що в Росії є шанс не зануритися у відчай – так швидко було підхоплено справу Олексія.
У перші години після новин [про загибель Навального] поруч зі мною на конференції було багато бізнесменів, які давно працюють з Росією, і всі вони стали отримувати від своїх російських знайомих – олігархів середньої руки – повідомлення в дусі, що “нам не можна більше залишатися пасивними”. А деякі великі російські підприємці навіть записували відеозвернення до сім’ї Олексія – і через друзів намагалися передати їх Юлії. У цих роликах вони називають режим такими словами, які використовували б ми з тобою (“Медузі” нічого не відомо про ці відео, – прим. редакції).
Коли вже ввечері я побачив Машу та Юлію, мене вразив їхній настрій. Незважаючи на горе, вони вже думали про майбутнє. Так, плакали – але й обговорювали, кому і як помститися, щоб у системі щось реально змінилося. Мабуть, вони так давно були на “ти” із самою ймовірністю його загибелі, що змогли відразу знайти в собі ці сили. Навіть на розмови про те, які нові санкції потрібно вводити.
Як ви взагалі познайомилися з Навальним?
-Ми роками слідкували одне за одним у твіттері (коли він погодився на теледебати з Ігорем Стрєлковим, я, наприклад, посперечався з ним, чи варто в такий спосіб легітимізувати воєнного злочинця), але зустрілися тільки після отруєння.
Я просто в тому ж твіттері написав йому: “Олексію, я, ймовірно, знайшов людей, які намагалися вас убити”. І через два дні ми [з командою документалістів, які знімали фільм про Грозєва] вже приїхали до нього в Німеччину, де він тоді відновлювався після отруєння. Я навіть не очікував, яким харизматичним він виявиться наживо: настільки він був готовий вчитися, вбирати, змінюватися. Він виявляв інтерес до всього і ставив по-справжньому глибокі запитання.
Я привіз із собою режисера-канадця, і, коли той мигцем згадав про суто канадську проблему квот на вилов риби, Олексій не просто докладно його розпитав, а й зумів пов’язати розмову з російськими реаліями.
А ще Навальний завжди готовий був відстоювати і пояснювати свою позицію до кінця. З будь-яким співрозмовником. Він ні під кого не підлаштовувався.
Як ти тоді уявляв собі його майбутнє?
-Мені здається, що після війни він зміг би повернутися в російську політику на білому коні. Дружина одного мого джерела, системного силовика, подивилася документальний фільм “Навальний” і заявила чоловікові: “Я навіть не знала, що він такий! Якщо висуватиметься в президенти, я за нього проголосую”.
Думаю, він міг би повернутися за сценарієм Нельсона Мандели, [який очолив ПАР після 27 років в’язниці]. Я так собі це уявляв. Думав, що Навальний переживе падіння режиму.
У 2020-му ти знайшов людей, які намагалися отруїти Навального. Що, по-твоєму, могло статися зараз?
-Від моїх джерел уже надійшли попередження, що може початися ціла хвиля репресій і вбивств – що в Путіна “особливі плани” на російських опозиційних лідерів. Якщо це правда, особливо вразливими виявляться [Ілля] Яшин і [Володимир] Кара-Мурза, які перебувають в ув’язненні.
Повністю я поки відкидаю тільки один сценарій – що для російської влади загибель Навального стала несподіванкою, тим більше несподіванкою неприємною. Ну не вірю я, що його просто “недолікували” або “з необережності” довели до такого стану. Виключено. Тому що у ФСБ розуміли цінність Навального для майбутньої Росії, якою б вона не виявилася. Олексій став би капіталом для майбутніх переговорів, для обміну. І просто “упустити” його вони не могли.
Чи будеш ти розслідувати його загибель? І як це робити, коли людина помирає всередині системи ФСВП?
-Так, буду. Мінуси тут очевидні – ти їх назвала сама. А плюси в тому, що в такому невеликому і віддаленому місці, як Харп, будь-які залишені можливими вбивцями сліди будуть помітні набагато краще. І йдеться не тільки про білінги або дані про перельоти – є ж і просто свідки. Одна справа – шукати їх у великому місті, і зовсім інша – коли машина ФСБ проїжджає через маленьке село. Її побачать із кожного вікна.
Чи будете ви перевіряти начальника медичної служби ВК-3 Олексія Лисюка, який нібито надавав першу допомогу Навальному, маючи за спиною тільки досвід гігієніста в санітарно-епідеміологічній службі?
-Так, вивчимо. Але якщо все це було спланованою операцією, то Лисюку в ній, найімовірніше, було доручено просто нічого не робити. А він і не міг, бо нічого не вміє. Навряд чи людину з таким бекграундом допустили б до планування вбивства – хіба що підключили на останньому етапі. Як і співробітників транспортної поліції, яких в останню хвилину залучили [до отруєння Навального 2020 року].
За відомостями наших колег із “Нової газети Європа”, на тілі Навального виявили “ушкодження”, які “з’являються від судом” – коли “людина б’ється в конвульсіях”, а її “намагаються утримати”.
-Судоми – це типовий симптом високої дози органофосфатів. Через це іноді доводиться [фізично] утримувати людей, які зазнали атаки хімзброєю.
Хоч би як дивно це звучало, наказ про ліквідацію Олексія в колонії могли віддати і колишній команді [співробітників ФСБ, які здобули підготовку в галузі військової медицини та отруйних речовин]. І ми в розслідуванні, можливо, вийдемо не на нових виконавців, а на тих, хто вже труїв Навального 2020-го. Їм цілком могли сказати: “Пора, хлопці, довести ту справу до кінця”. До того ж вони всі вже розсекречені – навіщо ризикувати новими людьми?
Чим останнім часом займалася та група ефесбешників?
-Вони були покарані: посаджені за нудну роботу. І досить добре заховані: їм і всім їхнім близьким поміняли телефони. Ці люди навіть перестали згадуватися у звичайному документообігу, який часто стає предметом зливів. Але їхні пересування в останні місяці ми ще не пробивали.
Якщо це дійсно вони, чи вийде цього разу довести їхню причетність? Напевно вони врахували свої помилки.
-Так, могли врахувати – такі апгрейди в них відбуваються після кожного нашого розслідування. Але й у нас теж відбуваються апгрейди. А негативний відбір, який спостерігається серед російських силовиків, все-таки важко подолати.
Про що може свідчити зникнення тіла Навального? Матір політика відмовляються пускати в морг, де воно, ймовірно, перебуває.
-Це поки що найпідозріліше. Можливо, на тілі залишилися сліди, які вказують на вбивць, – і зараз вони на консиліумі вирішують, що з цим робити. Яке з “невинних” пояснень загибелі Олексія запропонувати публіці.
Що, якщо тіло не видаватимуть місяць або навіть довше?
-Як би не проходив розтин, ми зможемо дізнатися, чи брали в ньому участь люди з НДІ-2 ФСБ. Якщо під час розтину з’являться співробітники цього НДІ, ми це побачимо; ми опублікували тільки кілька імен – а знаємо їх усіх. І якщо вони будуть курирувати процедуру, стане очевидним, що на життя Навального знову робили замах саме вони. А зараз намагаються зробити так, щоб на тілі нічого не можна було виявити.
У своєму зверненні 19 лютого Юлія Навальна пообіцяла розповісти, “через що конкретно Путін убив Олексія”. Ти щось про це знаєш?
-Так, але я, звичайно, залишу їй можливість розповісти про це самій.
На одній зі зроблених у фіналі вашого розслідування фотографій ви разом з Олексієм і Юлією позуєте на тлі знімків з обличчями його отруйників. Навальні там щасливо посміхаються.
Цей момент був справжньою перемогою. Відтоді я багато разів дивився на цю світлину: її зробили лише за два тижні після того, як Олексій вийшов із коми – а вони з Юлею вже мали такий щасливий вигляд і такий готовий до боротьби. Юлія зараз робить те саме.
