Міграційна політика ЄС: що зміниться цього року


14:4801.01.2024

Перед виборами до Європарламенту Німеччина, Франція та Італія посилюють міграційне законодавство. Тема міграції та реформування системи надання притулку стане основною у передвиборчій кампанії.

Про це йдеться в матеріалі Delfi, передає Інше ТВ.

У червні 2024 року у 27 країнах-членах Європейського Союзу відбудуться вибори до Європарламенту. Згідно з результатами соцопитувань, кількість мігрантів і біженців у ЄС і надання їм притулку є основними темами передвиборної кампанії. Не дивно, що у трьох найбільших країнах Європи, які є основною метою мігрантів — Німеччини, Франції та Італії, у 2023 році посилили національне міграційне законодавство, щоб зменшити міграційний потік та прискорити процес депортації тих, кому було відмовлено у праві на притулок.

У питанні міграції три найбільші економіки ЄС політично рухаються в одному напрямку. Але на національному рівні умови перебування мігрантів та надання їм притулку у цих країнах сильно відрізняються один від одного. У Німеччині при владі перебуває урядова коаліція із соціал-демократів, “зелених” та лібералів. У Франції — ліберальний уряд меншості, в Італії — правопопулістська коаліція із ультраправих та християнських демократів.

Міграційне законодавство у Німеччині

У Федеральному відомстві у справах міграції та біженців (BAMF) виходили з того, що у 2023 році 350 тис. із більше одного мільйона претендентів на притулок до ЄС подадуть клопотання про надання статусу біженця в Німеччині. Крім тих, хто шукає притулку, які в основному прибули з Сирії, Афганістану та Туреччини, в країну приїхало понад мільйон українських біженців, які рятуються від війни. Правляча коаліція відреагувала на ситуацію з мігрантами та біженцями ухваленням цілої низки законів.

Один із них — закон, який полегшує умови для мігрантів, які живуть у країні понад п’ять років. Тепер у них з’являється більше шансів на легальну роботу до ФРН та інтеграцію. Інший ухвалений закон, навпаки, регламентує висилку нелегальних мігрантів на батьківщину (Rückführungsverbesserungsgesetz) і дозволяє прискорити процес депортації до країн походження або до третіх країн тих, кому було відмовлено у наданні притулку в Німеччині. Відповідно до цього закону, у їхньому житлі тепер може проводитися обшук, термін від повідомлення про депортацію до фактичної депортації скорочується. А ось термін допустимого тримання під вартою людини, яка має бути депортована, продовжується. Однак зараз здійснити ці нововведення практично складно. З 50 тис. осіб, які мають бути депортовані з Німеччини, за даними міністерства внутрішніх справ ФРН, вдалося депортувати у першій половині 2023 року лише 7900 осіб.

Ще один законопроект передбачає полегшення права набуття громадянства в Німеччині. У разі його прийняття у ФРН буде дозволено мати два громадянства. А термін очікування для набуття громадянства скоротиться з восьми до п’яти років. Якщо той, хто претендує на громадянство ФРН, дотримується антисемітських чи расистських поглядів, це може стати причиною відмови у наданні громадянства.

Франція посилює міграційні закони

Французькі Національні збори незадовго до Різдва завдяки голосам правопопулістської партії “Національне об’єднання” ухвалили спірний міграційний закон. Голова партії Марін Ле Пен заявила про ідеологічну перемогу свого політичного курсу, що проводиться під гаслом “Франція понад усе”. Підтримка ліберального президента Еммануеля Макрона в парламенті не залежала від голосів правих популістів, але від консервативних республіканців, які проголосували за посилення міграційних правил.

Тепер Макрон має намір подати закон на розгляд Конституційної ради. Новий документ передбачає прискорену депортацію нелегальних мігрантів, ускладнює їм доступ до соціальних виплат та обмежує можливість для в’їзду у країну членів їхніх сімей. Іноземні студенти, які хочуть навчатися у Франції, тепер, згідно із законом, мають надавати заставу до того, як приїхати на навчання. 70 відсотків французів, за даними соцопитувань, підтримали посилення міграційного законодавства.

Італія проти напливу нелегалів

Правопопулістська коаліція під керівництвом Джорджі Мелоні, яка виграла вибори у 2022 році, окрім іншого, завдяки обіцянкам знизити кількість мігрантів, які прибувають до Італії, зараз хоче продемонструвати результати.

Так, було досягнуто домовленості з ЄС та урядом Тунісу про можливість депортації нелегалів, яка, втім, не була реалізована. З Албанією прем’єр-міністр Італії також підписала угоду про те, що на територію Албанії буде перенесено з Італії два центри для біженців на 3000 осіб. Албанія визнана безпечною третьою країною для прохачів притулку та веде переговори щодо вступу до ЄС. Наразі Верховний суд Албанії перевіряє, наскільки законною є угода з Італією. Крім того, Мелоні дала вказівку армії побудувати табори для депортованих у не густонаселених регіонах країни. Там мігранти, яких мають депортувати, можуть перебувати замість 12 місяців 18, протягом яких відомства вирішуватимуть питання щодо їх висилки.

Головне об’єднання європейських організацій, які займаються біженцями ECRE, критикує у своєму звіті владу Італії за те, що вони ускладнюють та подовжують процес отримання притулку. Просителям притулку доводиться чекати на місяці необхідних адміністративних процедур.

Багато мігрантів не залишаються в Італії і прямують далі на північ — до Німеччини та Австрії, щоб просити притулку там, хоча згідно з дублінськими угодами, їх має приймати Італія як перша країна ЄС, до якої вони потрапляють. Тих мігрантів, яких Німеччина знову відправляє до Італії, влада країни приймати відмовляється.

Ситуація з біженцями у Греції, Угорщині, Австрії, Нідерландах

У Греції так звані “пушбеки” — коли нелегалів одразу на кордоні витісняють назад на територію Туреччини або човни з мігрантами, які прагнуть берегів Греції, змушують повернутися до акваторії сусідньої країни, – є скоріше правилом, ніж винятком. У всякому разі, так пише у своїй доповіді організація ECRE.

Доступ до притулку ускладнений, мігранти під час розгляду клопотання не отримують жодних виплат від держави. За деякі адміністративні процедури прохачі притулку у Греції мають платити по сто євро, йдеться у доповіді.

Але серед усіх країн ЄС у тому, що стосується мігрантів, особливо вирізняється Угорщина. З 2016 року на кордонах Угорщини діє надзвичайний стан. В’їзд мігрантів у країну практично неможливий. Подання прохання про надання притулку можливе лише на території угорського посольства у Белграді чи Києві. У своєму звіті ECRE вважає, що на кордоні Угорщини, зараз оточеного парканом, 150 тис. осіб було виправлено до Сербії. Як Європейський суд у Люксембурзі, так і Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі визнали такі дії Угорщини нелегальними. Однак Будапешт ігнорує їхні вердикти.

У Нідерландах через посилення міграційного законодавства розпався праволіберальний уряд. Прем’єр-міністр Марк Рютте пішов у відставку тому, що не зміг просунути обмеження на в’їзд членів сімей тих мігрантів, які отримали відмову у притулку.

В Австрії міністерство внутрішніх справ зобов’язало прохачів притулку йти на роботу, поки розглядаються їх клопотання. Якщо претенденти на притулок будуть відмовлятися від громадських робіт, то їм відмовлять у гуртожитку та мінімальній допомозі.

Які нововведення чекають на ЄС

До 24 квітня Європейський парламент і Рада ЄС, які представляють інтереси 27 країн-членів, мають ухвалити міграційний пакт. Він передбачає велику реформу системи надання притулку до ЄС. Згідно з ним, передбачено прискорене подання розгляду прохання про притулок прямо на кордонах ЄС для 30 тис. осіб, які мають мало шансів на набуття статусу біженця, а також прискорену процедуру депортації з прикордонних таборів для біженців. Вперше у пакті йдеться і про обов’язкову солідарність усіх країн ЄС у питаннях міграції.

Так, у разі надмірної кількості претендентів на притулок у перших країнах в’їзду мігрантів до ЄС — Італії, Греції, Іспанії, Кіпру, Мальті — прохачів притулку будуть зобов’язані приймати за системою квот інші країни Євросоюзу. Але до повної реалізації всіх восьми законів із міграційного пакту буде потрібен час до 2026 року. Незважаючи на це, міграційний пакт стане головною темою передвиборної кампанії в ЄС.

Як повідомляло Інше ТВ, У Британії все більше українських біженців стають жертвами візових шахраїв – The Independent



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube