Нинішній рік добігає кінця з ще одним гірким нагадуванням про те, що міжнародна спільнота могла б зробити більше, щоб допомогти Україні у її боротьбі з Росією, але вирішила цього не робити, пише у своєму аналітичному огляді британське видання Independent, пише ВВС.
Автори статті нагадують, що загрози нападів хуситів у Червоному морі викликали негайну й рішучу міжнародну військову реакцію. Однак зробити те саме у Чорному морі, щоб “послабити мертву хватку” Росії над експортом українського зерна, міжнародна спільнота відмовилась.
Надії на великий український прорив, як це було на початку 2023 року, вже не буде, зазначає видання.
ЗМІ писали про взаємні звинувачення між Києвом і Вашингтоном щодо плану українського контрнаступу у 2023 році. Однак всі погоджуються, що Україні довелося вести цю кампанію без переваги в повітрі, чого не могла собі уявити жодна західна армія. А тепер не лише авіація, а й інші військові постачання опинились під загрозою через внутрішню політику в США та Угорщині, йдеться у статті.
Тож Київ вступає у новий рік без підтвердження нової фінансової підтримки як збоку США, так і збоку ЄС.
Білий дім, як пише FT, уже дійшов висновку, що конфронтація з Росією не відповідає національним інтересам США, а нинішня криза у Вашингтоні створює перспективу повного припинення підтримки України.
Водночас Європа може зрештою стикнутися з перспективою стримування Росії без підтримки США, на яку вона історично покладалася. А Києву доводиться планувати найгірше, тому українські військові операції вже адаптовані до ще більшої нестачі боєприпасів.
Однак, на думку видання, ця ситуація була цілком передбачуваною. Математика війни підказувала, що існує обмежена можливість довести її до швидкого завершення, але західні прихильники Києва не скористалися нею.
Це означає, що Україна, найімовірніше, залишатиметься в обороні більшу частину 2024 року. Тим часом Росія або почекає, поки імовірне президентство Трампа ще більше змінить баланс сил на користь Кремля, або піде ва-банк з новим наступом, щоб захопити ще більше українських земель перед президентськими виборами РФ у березні 2024 року, участь у яких Володимир Путін уже підтвердив.
Автори статті погоджуються, що тривала війна вигідна Росії. Але вказують, що це не означає, що росіяни в Україні є непереможними. Приголомшливі темпи втрат змушують Москву шукати нові сили, які можна буде “кинути в м’ясорубку”. А доставка неякісних північнокорейських артилерійських снарядів просто на фронт свідчить, що Росія поки що не здатна задовольнити свої потреби у боєприпасах за рахунок внутрішніх запасів чи виробництва.
Водночас робота морського коридору та поступове знищення Чорноморського флоту РФ — чудовий приклад успішних операцій Збройних сил України.
FT нагадує, що Україна і Британія планують підписати 10-річний пакт про безпеку, в межах якого Британія використає свій військово-морський досвід, щоб допомогти Україні контролювати Чорне море.
Крім того, Японія погодилася передати США ракети для Patriot, щоб допомогти Україні зміцнити ППО.
Важливим чинником, що сприятиме успіху України, стали також вітчизняні оборонні технології, зокрема морські ударні дрони, які є частиною прагнення Києва здобути перевагу за рахунок інновацій.
Але жодне з цих рішень не зможе повністю компенсувати потенційну втрату підтримки США, оскільки саме вони, як пише видання, є локомотивом підтримки України.
Європейський Союз виявився заручником таких членів як Угорщина. Зараз ЄС готує запасний план на суму до 20 млрд євро для України, щоб обійти заперечення угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана щодо фінансової підтримки Києва.
Автори статті переконані, що обіцянка майбутнього вступу в ЄС програє на тлі блокування Угорщиною допомоги Україні. “Який сенс пропонувати перспективу членства у ЄС, якщо Україна не доживе до цього”, – запитують вони.
Водночас все більше політиків визнають: якщо Росію не зупинити, то наслідки для європейської і глобальної безпеки будуть невтішними. Ще більше західних столиць мають усвідомити, що вони перебувають у війні, яку потрібно виграти, а не в кризі, якою можна керувати, вказують автори статті.
Багато європейських військ досі погано підготовлені до зустрічі з російською загрозою. А каскадні наслідки успіху Росії заохочують інших агресорів у всьому світі.
Водночас страх США перед наслідками конфронтації з Росією дає Володимиру Путіну шанс “вийти сухим з води”, і Росія може продовжувати війну, не побоюючись прямих наслідків, які спіткали б будь-яку країну, яка поводилася б подібним чином без ядерної зброї.
Видання зазначає, що стійкість та сила духу українського народу є важливим компонентом подальшого спротиву. Українці усвідомлюють, що виборюють право на існування, але результат війни навряд чи вирішиться в Україні.
Україна не капітулює, навіть якщо міжнародна підтримка ще більше знизиться. Українці знають, що шанси на те, що Росія виконає будь-яку угоду про припинення вогню, дуже малі: тому боротися – єдиний раціональний вибір. Але рішення, ухвалені раніше західними прихильниками Києва, та нескінченні затримки виключили успіх України у 2023 році, і навряд чи його варто чекати у 2024.
Видання вказує, що воєнні цілі Путіна не зміняться – якщо він сам їх не змінить. Бойові дії в Україні можуть закінчитись, але це не покладе край ширшій війні Росії проти Заходу.
Нині, як і завжди, лише поразка амбіцій Росії принесе в Європу мир. Але Європа має вирішити захищатися. Наступний рік покаже, чи хоче і, чи здатна вона це зробити, резюмує видання.
