Однієї заборони Комуністичної партії України замало. Перед владою тепер стоїть куди складніша задача. На кін поставлено численне майно комуністів, яке вони розтягнули по всій країні. Його потрібно знайти і передати у власність держави. Саме такі санкції передбачає законодавство стосовно політичних партій, діяльність яких заборонено судами.
Саме тому із вересня 2023 року представники Міністерства юстиції почали штурмувати господарські суди країни.
Під час великої війни українські суди заборонили діяльність 18 партій: «Партія Шарія»; «Блок Володимира Сальдо»; «Соціалісти»; «Держава»; «Прогресивна соціалістична партія України»; «Ліва опозиція»; «Союз лівих сил»; «Опозиційна платформа – За життя»; «Наші»; «Соціалістична партія України»; «Опозиційний блок»; «Партія справедливості та розвитку»; Комуністична партія України; «Русь Єдина»; «Щаслива України»; Робітнича партія України (марксистсько-ленінська); «Велика Україна»; «Партія регіонів».
За даними Міністерства юстиції, близько 150 об’єктів нерухомості (адміністративні будівлі, житлові будинки, квартири, земельні ділянки), якими володіла КПУ, завчасно були переписані на близьке оточення лідера комуністів Петра Симоненка. Це відбулося протягом 2014-2016 років. І тепер, щоб дотягнутися до майна комуністів, Мін’юст через суди ініціював масові арешти.
За підрахунками «Главкома», у серпні-вересні 2023 року накладено арешти на понад 90 об’єктів нерухомості, відчужених Компартією. Половиною арештованого майна (39 об’єктів) володіє Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення.
Окрім самої назви, фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення мало що пов’язує зі знедоленими людьми. Організацією керує старший син головного комуніста України Петра Симоненка Андрій. Засновником Фонду виступає столичне ТОВ «Науково комерційна фірма «Контур», яке належить уже згаданому Андрію Симоненку та його молодшому брату Костянтину Симоненку.
Аналітики руху «Чесно» підтвердили: фонд синів лідера Комуністичної партії України діє на папері. Проте восени 2019 року благодійна організація одержала солідний дарунок. Компартія переказала їй 2,5 млн грн. Ймовірно, так комуністи вивели зі свого рахунку гроші, які не знадобилися їй на виборчу кампанію, припустили експерти. Адже Центральна виборча комісія відмовилася реєструвати партійний список КПУ на позачергових виборах народних депутатів, що відбулися влітку 2019 року.
Лідер комуністів Петро Симоненко полюбляє розкіш, мармур на стінах та кришталеві люстри під стелею. Такі знахідки виявили силовики у його будинку під час війни. Фото: СБУ
Перемога Мін’юсту
Перше рішення у справах про «полювання» за майном комуністів 14 листопада видав Господарський суд Черкаської області. Феміда дійшла висновків, що влітку 2015 року Компартія Симоненка здійснила фіктивне дарування свого майна Благодійному фонду сприяння соціально незахищеним верствам населення, яким володіють сини Петра Миколайовича. Зокрема, йдеться про низку офісних приміщень загальною площею майже 400 кв. м у Черкасах на вул. Остафія Дашковича, 20.
«…сторони мали спільний умисел на використання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно відповідача Комуністичної партії України внаслідок заборони діяльності партії за рішенням суду», – вважає Феміда.
У результаті суд визнав недійсним договір дарування офісних приміщень і скасував державну реєстрацію прав благодійному фонду синів Симоненка на це нерухоме майно.
Що цікаво: щоб підтвердити сімейний зв’язок лідера комуністів та власників благодійної організації, якій дарувалося майно, суд був вимушений витребовувати витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження Андрія та Костянтина, батьком яких є Петро Симоненко.
Крім цього, у суді було доведено, що Компартія чітко усвідомлювала, що з 2014 року тривав розгляд справи про заборону її діяльності. А тому, як зазначив представник Мін’юсту під час розгляду, партія Симоненка з метою уникнення передачі майна у державну власність уклала фіктивний договір дарування.
Загалом, розгляд справи тривав три місяці. За цей час, ані комуністи, ані представники від фонду синів Симоненка не прибули на засідання. При цьому головуючий суддя Андріан Гладун видав спеціальну ухвалу, в якій попередив: неявка представників будь-якої із сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи.
За що вхопилися нащадки Симоненка?
Водночас є об’єкти, які Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення синів Симоненка точно не хоче проморгати. А тим паче – добровільно віддати державі. Насамперед наразі боротьба кипить за цінні квадратні метри, що за адресою: Київ, вулиця Борисоглібська, 7. Саме тут прописаний головний офіс комуністів. У листопаді 2014 року партія Симоненка подарувала фонду його синів нежитловий будинок площею 226,8 кв. м, адміністративний будинок площею 143,9 кв. м, нежитлові приміщення загальною площею 377,5 кв. м і нежитлове адмінприміщення площею 415,4 кв. м на вулиці Борисоглібська, 7А, 7Б, 7В.
У вересні 2023 року Господарський суд Києва став на захист Благодійного фонду сприяння соціально незахищеним верствам населення. Суддя Світлана Чебикіна відмовилася арештовувати перераховану нерухомість через відсутність доказів з боку Міністерства юстиції. Мовляв, Мін’юст лише припустив ризик того, що Благодійний фонд може відчужити спірне майно.
Через тиждень міністерство юстиції повторно пішло до госпсуду. І – овва! Суддя Наталія Плотницька арештувала нерухоме майно на Борисоглібській, оскільки «існує велика ймовірність вчинення дій, пов’язаних із відчуженням спірного майна, що призведе до порушення прав та інтересів держави та невідворотних наслідків у вигляді втрат державного бюджету».
У листопаді Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення звернувся до Північного апеляційного господарського суду. Просить скасувати ухвалу столичного суду, якою арештовано майно, що вулиці Борисоглібська, 7. Наразі кінцевого рішення немає.
Також на етапі розгляду перебуває інша апеляційна скарга благодійного фонду синів Симоненка. Зокрема, апелянт добивається скасування арешту з частини будівлі та земельної ділянки у Вінниці на вулиці Кішки матроса, 10-Г. Це майно теж дісталося фонду у вигляді дарунку від Компартії.
Рішення про арешт ухвалив місцевий господарський суд за клопотанням Мін’юсту.
Варто додати, що Петро Симоненко – двічі одружений. У 1974 році він зійшовся зі своєю одноліткою Світланою. У пари народилося двоє синів: Андрій і Костянтин. Старший син Андрій займається бізнесом і є засновником кількох фірм. Він навіть обіймав посаду першого заступника Держагентства України з інвестицій та розвитку. Його теща – колишня нардеп від Партії регіонів Катерина Ващук. Молодший син Костянтин працює хірургом в одній зі столичних клінік.
У Петра Симоненка є онук Володимир і онука Єлизавета.
Другий раз глава КПУ одружився в 2009 році, проживши з першою дружиною 35 років. Його обраницею стала журналістка видання Голос UA Оксана Ващенко. За віком нова дружина Симоненка молодша за його двох синів. У Симоненка та Ващенко народилося двоє синів і донька.
