У Польщі закінчилися парламентські вибори, які оглядачі називали найважливішими в історії країни за останні 30 років. Вони відбувалися за надзвичайно високої явки у 72,9% виборців, найбільш активно голосували виборці у Варшаві.
Згідно з результатами екзитполу, керівна партія “Право і Справедливість” отримала 36,8% голосів, опозиційна ліберальна “Громадянська коаліція” – 31,6%, коаліція лібералів та аграріїв “Третій шлях” – 13%, “Лівиця” – 8,6%, ультраправа “Конфедерація” – 6,2%. Це означає, що “Право і справедливості” вдалося зберегти перше місце, але загалом опозиційні партії отримали набагато більше голосів, підкреслює ВВС.
Розподіл мандатів у польському Сеймі – нижній, ключовій палаті польського парламенту – виглядатиме так:
- “Право і Справедливість” – 200
- “Громадянська коаліція” – 163
- “Третій шлях” -55
- “Лівиця” – 30
- “Конфедерація” -12
Втім, остаточні результати виборів можуть відрізнятися від результатів екзитполу, тож повну картину можна буде побачити лише в понеділок.
Одним з ймовірних сценаріїв є формування коаліції з опозиційних “Громадянської коаліції”, “Третього шляху” та “Лівиці”.
Для формування уряду треба буде створити коаліцію, яка б мала більшість у Сеймі у 231 з 460 депутатів або ж спробувати сформувати уряд меншості. В останньому випадку достатньо, щоб кількість депутатів, які проголосують за запропонований уряд меншості, перевищувала кількість тих, які проголосують проти.
Експрем’єр Польщі й колишній голова Європейської ради Дональд Туск заявив за підсумками парламентських виборів у країні 15 жовтня, що його політична сила – опозиційна ліберально-консервативна партія “Громадянська платформа” (ГП) – найближчим часом разом із партнерами сформує новий уряд. Відеозапис зі штабу “Громадянської платформи” опубліковано в X політсили.
Туск зазначив, що хоче сформувати новий уряд разом з іншими опозиційними силами. Згідно з постом у Х “Громадянської платформи”, йдеться про коаліцію ГП, блоку “Третій шлях” та партії “Ліві”. З огляду на дані опитування, вона здобуде 248 із 460 мандатів у Сеймі Польщі.
Колишній (і давайте чесно казати, швидше за все, майбутній) прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск навіть не приховував тріумфу ні у виразі обличчя, ні в інтонації.
“Сьогодні ми можемо сказати: це кінець поганого часу для Польщі. Ми виграли демократію. Цей день увійде в історію Польщі як світлий день, день відродження нашої республіки”, – говорив він у своєму виборчому штабі, перекрикуючи радісні вигуки натовпу своїх прихильників.
“Громадянська коаліція” Туска ще перед виборами створила неформальний союз із блоком “Третій шлях” та лівими: польські опозиційні сили вирішили піти на вибори трьома колонами, але у разі перемоги сформувати нову владу разом.
Чинний прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив про готовність сформувати новий уряд після парламентських виборів. Про це він сказав в ефірі Polsat News після оголошення результатів екзитполу.
Моравецького запитали, чи буде він говорити із представниками блоку “Третій шлях” Шимоном Головнею і Владиславом Косиняком-Камишем про ймовірне створення коаліційного уряду.
“Звісно, ми готові говорити з ким завгодно, – відповів Моравецький. – Ми поглянемо, як сформується остаточна кількість місць, це перше. Це ми дізнаємося швидше вранці або, можливо, посеред сьогоднішньої ночі. З іншого боку, найголовніше, що, згідно із правилами демократії, найімовірніше, – оскільки це рішення президента – він довірить місію формування уряду партії, яка перемогла. І на цьому першому етапі ми, звісно, подбаємо про створення парламентської більшості”.
Результати парламентських виборів у Польщі Моравецький назвав “історичною перемогою”, оскільки, за його словами, жодній партії раніше не вдавалося виграти їх утретє поспіль.
У штабі “Права та справедливості” панувала зовсім інша атмосфера. Посмішки на обличчях членів цієї партії були натягнуті. А слова Ярослава Качинського, лідера цієї партії, який формально обіймає посаду віце-прем’єра, але насправді є найвпливовішим політиком в країні: мовляв, ми перемогли на виборах втретє поспіль, – зустрічали досить рідкими оплесками.
“Право і справедливість” не обдурила очікування соціологів і набрала найбільше голосів виборців. Але який сенс, якщо цього недостатньо для формування більшості, навіть якщо додати туди мандати ультраправої “Конфедерації”, яка теж подолала прохідний бар’єр.
Втім, Качинський і сам все чудово розумів: перемога перемогою, казав він, але перед нами постає питання, чи вдасться конвертувати цей успіх у черговий термін нашої партії при владі. І відразу відповідав на це запитання: чи у владі, чи в опозиції (він таки вимовив це слово вголос) – ми не дозволимо, щоб Польщу зраджували, щоб Польща втратила незалежність.
“Нас, – казав Качинський. – очікують дні боротьби, але її фінал однозначно буде за нами”.
Повна зала прихильників “Права та справедливості” відповідала йому скандуванням “Переможемо!” – саме так, у майбутньому часі. Тобто вони також усе розуміли.
Звичайно, всі учасники виборів відзначали: зараз потрібно дочекатися остаточних результатів виборів (що може статися з тими, хто поспішить та почне святкувати після перших озвучених соціологами результатів екзит-полів, нещодавно можна було спостерігати після виборів у Словаччині).
Так само завмерли, стиснувши кулаки, в європейських столицях: втрата влади євроскептиками у п’ятій за величиною країні ЄС здатне перезавантажити Євросоюз і дати йому нове дихання. Та й, здається, у Києві: українсько-польські відносини останніми тижнями стали жертвою виборчої кампанії, і тепер вони, ймовірно, отримають шанс на перезавантаження.
Що це значить для України
Для України результати екзитполів виглядають оптимістично, оскільки ультраправа партія Конфедерація, яка виступала проти продовження підтримки України і один з лідерів якої Гжегож Браун долучився до кампанії “Стоп українізації Польщі”, отримала менше голосів, ніж прогнозували опитування, і не змогла стати третьою політичною силою країни.
Всі інші партії та коаліції виступають за підтримку України в умовах війни з Росією.
Водночас, яка б партія не очолила формування уряду, навряд чи відбудеться зміна політики Польщі щодо імпорту українського зерна, на яке накладено ембарго з весни цього року. Ця політика, яку запровадила керівна партія “Право і справделивість”, має підтримку і в “Громадянській коаліції”, до якої входить один з лідерів протестів фермерів проти українського зерна Міхал Колодзейчак, і в блоку “Третій шлях”, до якого входить Польська селянська партія.
