Олексій Арестович продовжує підігрівати чутки щодо своєї власної політичної партії. Спільні фото з Марком Фейгіним та Дмитром Гордоном стали приводом знову говорити про це. Фокус дізнавався, якими є політичні амбіції Арестовича та чи мають вони під собою якісь перспективи.
9 травня в соціальній мережі Instagram колишній радник Офісу президента Олексій Арестович та журналіст Дмитро Гордон опублікували схожі дописи. В описі згадувалося, що під час запису інтервʼю з Марком Фейгіним, вся трійця випадково зустрілася в центрі Києва. Пост проілюстрували відповідними фото. Це спровокувало чергову хвилю чуток та обговорень ймовірності створення політичного проєкту колишнім радником ОП.
Арестович вже неодноразово робив заяви, що не проти піти у велику політику. В серпні 2022 року, в інтервʼю тому ж таки Гордону, він заявив, що готовий балотуватися в президенти України, але за умови — що Володимир Зеленський не піде на другий президентський термін. Згодом він навіть розробив свій, так званий політичний маніфест “Пʼятий проєкт”, який детально проаналізував Фокус.
Відзначимо, що тоді Арестович ще обіймав посаду радника Офісу президента, з якої звільнився в січні 2023 року після гучного скандалу. Скандал спричинила його заява у програмі “Фейгін лайв”, що ракету, яка знищила частину будинку в Дніпрі, збили сили ППО України, потім вона впала на багатоповерхівку і вибухнула. Сьогодні місцем роботи Арестовича у його власному профілі у Facebook вказано скромно — “митець”.
Росіянин Марк Фейгін втратив ліцензію адвоката ще у 2018 році, таке рішення прийняла адвокатська палата міста Москви. Наразі Фейгін є популярним блогером, на його Youtube каналі налічується понад 2 млн підписників. У серпні 2022 році низка Телеграм каналів повідомила, що Фейгін отримав від президента Зеленського громадянство України. Але в розмові з Фокусом блогер спростував цю інформацію, зауваживши, що не є громадянином України.
Яку назву матиме партія Арестовича
Чутки про створення політичного проєкту від Арестовича зʼявляються систематично. Раніше видання Телеграф повідомляло, що він готується до створення політичної партії, навіть називалися варіанти назви — “Дія” або “Воля”. Раніше називався варіант “Україна-Русь”. До слова, про Україну-Русь також йдеться в “Пʼятому проєкті”. Концепцією політичної сили займаються політолог Юрій Романенко, ексдиректор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів та генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длігач. Згодом, всі вони спростували цю інформацію.
Пошук інформації ускладнюють непрацюючі державні реєстри, які не публікують на період воєнного стану. Але, за інформацією з відкритих джерел відомо, що партії з такими назвами вже зареєстровані в Міністерстві юстиції, “Воля” — з 2014 року, а “Дія” — 2021 року.
За словами Фейгіна, він не має жодних політичних амбіцій в Україні, а свою публічну появу в компанії Арестовича та Гордона пояснив записом інтервʼю для популярного каналу відомого журналіста.
“Більш ідіотського припущення і придумати не можна. Я ніколи не втручався і не збираюся втручатися у внутрішні політичні справи України. Не беру участі, не брав участі і не братиму участі в жодних політичних проєктах в Україні. Я — не громадянин України. Я всього лише дав інтерв’ю великому каналу Дмитра Гордона, вельми популярному і численному. Ось власне і все”, — заявив Фейгін.
В свою чергу Арестович чутки про свій політичний проєкт не підтвердив, але й не спростував.
“Ніяких політичних проєктів до закінчення війни. Зараз все має бути зосереджено на підтримці діючого воєнно-політичного керівництва України і спрямовано на перемогу”, — сказав він.
Яка підтримка у Арестовича
Нещодавно фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова опублікували результати соціологічного опитування хто найбільш обʼєктивно і фахово висвітлював події в Україні під час війни. 26% респондентів вказали на Олексія Арестовича, він поступився лише Зеленському — 56,6% та Михайлу Подоляку — 36,6%. Опитування проводилося з 23 по 30 березня 2023 року.
Директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко відзначає, що соціологічні опитування під час війни, як правило, не проводяться, адже вони не мають репрезентативної вибірки – ми маємо мільйони внутрішньо переміщених осіб. Тому похибка колосальна, а особливо щодо політичних симпатій.
Разом з тим, Арестович має величезну популярність і підтримку, яку згодом може перетворити в політичний капітал. Він не боїться загравати з російськомовним виборцем та зачіпати провокаційні теми, що суттєво резонує з інформаційним полем створеним єдиним інформаційним марафоном новин.
За словами політолога, голови Комітету виборці України Олексія Кошеля, якщо кандидат має хоча б кілька процентів рейтингу, то кошти спонсорів самі його знайдуть. За його підрахунками, під час виборчої кампанії витрачається близько 70% тіньових коштів.
“Арестович не продемонстрував політичного досвіду, розуміння принципів функціонування та державотворення. Тому важко оцінювати який з нього політик. З іншого боку він показав відмінне вміння говорити, пояснювати, жартувати чи заспокоювати. Сьогодні Арестович це представник класичного інтернет блогера — тобто фахівця у всіх питаннях, який може просто розповісти про складне. Саме тому ми бачимо, що Арестович час від часу потрапляє в якісь скандали — йому потрібно, щоб про нього пам’ятали та не забували. Він має підтримку та зможе серйозно поборотися на парламентських виборах”, — пояснює він Фокусу.
“Олексій Арестович, при всьому скепсисі, добре розкручений, в міру цинічний, впізнаваний. За його публічними виступами та риторикою заяв можна припустити, що акцент робиться саме на російськомовних виборцях південно-східних регіонів. Якщо говорити про Фейгіна, то складно уявити собі його політичні перспективи, в команді Арестовича він може займатися лише медійною роботою та пропагандою”, — коментує Фокусу Небоженко.
Україну чекає запит на нові партії
За словами експертів, після війни суспільство матиме запит на нові політичні сили, адже старі партії навряд чи зможуть в повному обсязі зберегти свого виборця, а нових політичних проєктів ми не знаємо, та й не встигнемо добре проаналізувати через обмаль часу до виборів.
“Вже зараз можна прогнозувати появу нових політичних проєктів — це як мінімум ветеранський проєкт, така собі реінкарнація “Народного фронту”. Та читається два волонтерських проєкти – один, так званий, напіволігархічний, інший – від Офісу президента. Саме за ветеранами і волонтерами підуть виборці, вони воювали, визволяли, допомагали”, — говорить Небоженко.
Він впевнений, що проєкт “Слуга народу” себе не виправдав — після війни буде складно з ним працювати. Але просто так його “поховати” теж не вийде, адже це дискредитує президента, який був його символом. Тому Зеленський буде ставити на нові політичні партії, а “Слугу народу” спробують розколоти. Саме такі імітації любить український виборець.
На думку Кошеля, поки не закінчилася війна, рано розділяти електоральну карту за регіональним принципом, адже картина може стрімко змінитися. Так само, ще рано розділяти електорат заборонених партій, типу ОПЗЖ чи Шарія.
