Китай продовжує стверджувати, що “підтримує зв’язок з усіма сторонами”, хоча його лідер Сі Цзіньпін за період великої війни Росії проти України не знайшов часу поговорити з президентом Володимиром Зеленським. Представник МЗС КНР Ван Веньбін на брифінгу залишив без прямої відповіді запитання Sky News, пише Ліга.
Журналіст зазначив, що Сі та російський диктатор Володимир Путін провели настільки “теплу та доброзичливу” зустріч у Москві, що це “змушує деяких сумніватися в тому, що Пекін справді нейтральний у питанні України”, особливо з урахуванням, що Сі не бажає спілкуватися із Зеленським, проте активно спілкується з Путіним.
Дипломат, як і неодноразово раніше, не став відповідати на запитання, чому так відбувається, обмежившись наступним: “Наша позиція щодо українського питання послідовна і зрозуміла. Китай підтримує зв’язок з усіма сторонами”.
Веньбін неодноразово за брифінг повторював, що все, що потрібно знати про позицію Китаю щодо війни, викладено у його “мирному плані”. На думку Веньбіна, цей компактний список із 12 пунктів “всебічно і систематично розкриває позицію” Пекіна.
На питання, “чи готовий Китай працювати зі США” для просування мирних переговорів між Росією та Україною, представник МЗС КНР заявив, що “Китай готовий працювати з міжнародною спільнотою” і порадив запитати США, “чи готові вони до мирних переговорів”.
Дипломат та його колеги з МЗС, як і інші чиновники Китаю, ігнорують у висловлюваннях про переговори суб’єктність України: суть їхніх повідомлень у тому, що “Вашингтону треба домовлятися з Москвою”, – про врахування думки Києва у висловлюваннях влади КНР не йдеться.
Спікера попросили оцінити те, що 20 березня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Китай, замість засудити Росію, “надає Росії дипломатичне прикриття”. Він відповів, що Китай “не несе відповідальності за створення української кризи, не є стороною кризи та не надавав зброї жодній зі сторін конфлікту”, і традиційно заявив, що у всьому, завжди й скрізь у світі “винні США”.
Також Веньбін додав, що “і Китай, і Росія <…> прагнуть більшої демократії у міжнародних відносинах”.
