Рішення про вторгнення в Україну Путін ухвалив після консультацій лише з дуже вузьким колом людей, а відтоді російський лідер опинився у ще більшій ізоляції, пише Financial Times, яка поспілкувалася з шістьма давніми довіреними особами Путіна та людьми, залученими до воєнних дій Росії, а також з нинішніми та колишніми високопосадовцями на Заході та в Україні, повідомляє ВВС.
Путін зробив помилку, коли вирішив розпочати повномасштабне вторгнення – а потім, замість того, щоб цю помилку визнати, лише подвоїв свої зусилля, стверджує видання.
У статті йдеться, що про плани вторгнення не знав навіть міністр закордонних справ Сергій Лавров – Путін повідомив йому про це лише о першій ночі 24 лютого, у день вторгнення.
Водночас вище керівництво Кремля дізналося про вторгнення лише тоді, коли вранці того дня Путін оголосив про “спеціальну воєнну операцію” по телебаченню, пише FT.
Пізніше того ж дня кілька десятків олігархів зібралися в Кремлі на зустріч, організовану лише напередодні, усвідомлюючи, що вторгнення спричинить західні санкції, які можуть знищити їхні імперії.
“Усі просто сходили з розуму”, – каже людина, яка була на заході.
Один із олігархів зустрів Лаврова і запитав його, як Путін міг спланувати таке величезне вторгнення в такому крихітному колі – настільки, що більшість високопосадовців у Кремлі, російське мінекономіки та бізнес-еліта не вірили, що це взагалі можливо.
“У нього є три радники, – за словами олігарха, відповів Лавров. – Іван Грозний. Петро Перший. І Катерина Велика”.
Відповідно до плану вторгнення Путіна, російські війська мали захопити Київ протягом кількох днів у блискучому, порівняно безкровному бліцкригу.
Натомість війна виявилася для Росії трясовиною історичного масштабу.
Рік по тому вторгнення Путіна забрало понад 200 000 убитих і поранених російських військових, за даними американських і європейських чиновників, виснажила запас танків, артилерії та крилатих ракет і відрізати країну від глобальних фінансових ринків і західних ланцюгів постачання.
Водночас, пише FT, навіть коли йому стає очевидною величезна ціна вторгнення для Росії, Путін як ніколи налаштований довести його до кінця, кажуть люди, які його знають.
“Ідея ніколи не полягала в тому, щоб загинули сотні тисяч людей. Усе пішло жахливо не за планом”, – каже колишній високопоставлений російський чиновник. Коли початковий план провалився, Путін почав шукати нові обґрунтування, щоб виправдати війну, наполягаючи, що у нього не було іншого вибору, окрім як продовжувати вторгнення будь-якою ціною, кажуть нинішні та колишні чиновники.
Люди, які знають Путіна, кажуть, що після початку війни став ще більш ізольованим.
“Сталін був лиходієм, але хорошим менеджером, тому що його не можна було обманювати. Але ніхто не може сказати Путіну правду, – каже один з них. – Люди, які нікому не довіряють, починають вірити дуже невеликій кількості людей, які їм брешуть”.
“Якщо ви не згодні – можете йти геть”
Минулого року Путін не вперше приховував плани вторгнення навіть від близьких радників. Коли 2014 року Росія анексувала Крим, він не повідомив про це свою власну Раду безпеки – натомість усю ніч до 7 ранку обговорював анексію півострова зі своїм міністром оборони Сергієм Шойгу та трьома високопосадовцями служби безпеки.
Спочатку радники закликали Путіна не вводити війська до Криму, за словами колишнього високопоставленого російського чиновника та колишнього високопоставленого чиновника США.
“Путін сказав: “Це історичний момент. Якщо ви з цим не згодні, можете йти геть”, – згадує колишній російський чиновник.
Після 2014 року найближче оточення Путіна скоротилося ще більше, а під час пандемії Covid-19 його ізоляція тільки поглибилася.
Одним із небагатьох людей, які проводили з Путіним багато часу, був його друг Юрій Ковальчук, колишній фізик, який у 1990-х роках мав дачу поряд із майбутнім президентом.
Разом зі старшим братом Михайлом він має пристрасть до російського імперського реваншизму та конспірологічних теорій про плани США розробити суперсолдат і “етнічну зброю”, які час від часу пізніше виринали у промовах Путіна, пише FT із посиланням на людей, які його добре знають.
Саме з молодшим Ковальчуком, йдеться у статті, Путін провів багато часу під час локдауну, і він надихнув Путіна на думку про його історичну місію утвердження величі Росії, подібно до Петра Першого.
“Він дійсно вірить у все, що він говорить про сакральність і Петра Першого. Він думає, що його запам’ятають, як Петра”, – каже колишній російський високопосадовець.
За словами джерел FT, Путін почав дедалі більше фокусуватися на Україні після того, як у нього псувалися стосунки із молодим та енергійним президентом Володимиром Зеленським.
Коли Путін розробляв плани вторгнення, він дослухався до думки свого кума Віктора Медведчука, який наполягав, що українці зустрінуть війська Росії з розпростертими обіймами.
У Москві щодо цього було багато скепсису. “Якщо Медведчук каже, що йде дощ, то треба дивитися у вікно – буде сонячно, — каже інший колишній високопоставлений російський чиновник. – Є опитування, є спецслужби – як можна робити щось серйозне на основі того, що говорить Медведчук?”
Однак його оцінки підтримала ФСБ, яка запевнила, що перемога Путіна є певною – і платила великі суми хабарів чиновникам в Україні в надії, що це гарантує успіх.
Водночас незгодні голоси в СВР, російській зовнішній розвідці, та російському генеральному штабі намагалися поставити вторгнення під сумнів. На засіданні Ради безпеки за три дні до вторгнення навіть Микола Патрушев, секретар Ради безпеки та найдавніший і найзлобніший союзник Путіна, запропонував дати дипломатії ще один шанс.
Але, як і в 2014 році, Путін відкинув ці заклики, наполягаючи на тому, що він краще поінформований.
“Путін був надто самовпевненим, – цитує FT колишнього високопосадовця США. – Він знає краще за своїх радників так само, як Гітлер знав краще за своїх генералів”.
Однак реальність показала, що геніальний план обернувся крахом.
“Унікальна війна у світовій історії”
Коли наслідки вторгнення стали очевидними, Путін почав шукати цапа відбувайла, щоб покласти на нього відповідальність за помилки розвідки, що спричинили невдачу. За словами двох західних чиновників, ним став Сергій Бесєда, керівник п’ятого управління ФСБ, яке відповідає за закордонні операції та заклало основу для вторгнення, заплативши гроші українським колаборантам, пише FT.
Однак після свого відсторонення Бесєда дуже швидко повернувся, і це, на думку багатьох, продемонструвало найбільшу слабкість Путіна – цінувати відданість більше за компетенцію.
І це лише посилило стимул для радників говорити йому те, що він хоче почути.
“Він у здоровому глузді. Він не божевільний. Але ніхто не може бути експертом у всьому. Їм [радникам] потрібно бути з ним чесними, а вони цього не роблять”, – цитує FT іншу давню довірену особу Путіна.
“Це справді унікальна війна у світовій історії, коли вся еліта проти неї”, – каже колишній високопоставлений чиновник.
“У нього немає причин натискати кнопку”
Водночас сам Путін не бажає визнавати, що рішення про вторгнення було помилкою, і наполягає, що війна Росії триватиме до переможного кінця, пише FT.
У своїй промові у вівторок він майже нічого не говорив про Україну, а натомість зосередився на протистоянні зі США, які він звинувачує у намаганні “зруйнувати” Росію.
У цій же промові він вперше за довгий час знову повернувся до ядерної риторики і заявив, що Росія призупинить свою участь у ядерній угоді зі США, яка регулює ядерні арсенали країн.
Цього разу, однак, Путін не погрожував фактично застосувати ядерну зброю – й аналітики витлумачили це як ознаку того, що він почав усвідомлювати обмеження Росії.
За словами двох людей, близьких до Кремля, Путін виключив можливість застосування ядерної зброї в Україні і дійшов висновку, що навіть обмежений удар не принесе користі Росії.
“У нього немає причин натискати кнопку. Який сенс бомбити Україну? – каже колишній російський чиновник. – Ви підриваєте тактичну ядерну зброю у Запоріжжі. Все повністю опромінене, туди не можна зайти, а там нібито Росія, то який сенс?”
Водночас, як пише FT, Путін робить ставку на те, що Росія більш віддана війні, ніж Захід – підтримці України. І, за словами колишнього високопосадовця, дійсно сподівається на те, що увійде в історію як Петро І, бо збере і об’єднає російські землі.
Але, за словами одного колишнього високопоставленого кремлівського чиновника, Путіну надто важко навіть подумати про альтернативу.
“Страшно подумати, що станеться, якщо це закінчиться катастрофічною поразкою для Росії, – каже колишній чиновник. – Це означатиме, що були зроблені катастрофічні помилки, і людина, яка стоїть за цим, повинна піти з життя – чи то за допомогою кулі, чи ціаніду, чи чогось іще.
“Це як коли грають два шахісти. Один з них програє і б’є іншого по голові шахівницею. Чи означає це, що він переміг? Ні, це просто акт відчаю”.
