Один із найближчих соратників російського лідера Володимира Путіна, секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев вважає, що Сполучені Штати в 2021 році пішли з Афганістану, щоб «зосередитися на Україні», а Росія воює не проти України, а проти альянсу НАТО.
Про це Патрушев сказав в опублікованому 10 січня інтервʼю виданню «Аргументы и факты», передає Радіо Свобода.
«Події в Україні – це не зіткнення між Москвою і Києвом, це військове протистояння між НАТО, і перш за все США і Британією, та Росією», – твердить 71-річний російський високопосадовець і додає, що Захід, на його думку, намагається розірвати Росію на частини та остаточно стерти її з політичної мапи світу.
Патрушев також вважає, що виведення американських військ з Афганістану у серпні 2021 року було необхідне для підготовки для конфлікту з Росією на українській території.
«Раптовий відхід американців із цієї країни, як виявилося, багато в чому був повʼязаний із тим, щоб зосередитися на Україні, де, за їхніми оцінками, підготовка київського маріонеткового режиму до наступальних антиросійських дій тривала успішно», – говорить соратник Путіна.
Оцінка Патрушева різниться від реального розвитку подій, зокрема, на початку війни. Значна частина західних аналітиків не чекала тривалого опору України. Зокрема, за даними видання The Washington Post, яке цитувало американських посадовців і членів Конгресу, уряд США пропонував президенту Володимиру Зеленському надати допомогу, щоби він міг безпечно залишити столицю України й уникнути захоплення або вбивства російськими військовими, однак він відмовився від такої пропозиції.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
