Новий уряд Ізраїлю відновив переговори з Лавровим (попередній уряд Яїра Лапіда їх призупинив), бо розглядають усе, що робив уряд Лапіда, як неправильне. І це стосується не лише війни Росії проти України, а взагалі будь-яких дій попереднього уряду у внутрішній і зовнішній політиці. Тому не варто було очікувати якоїсь послідовності в ізраїльській політиці. А тут ми бачимо радикальний відхід від попередніх принципів і позиції.
Про це розповів Радіо НВ Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.
Сучасна дипломатія передбачає як мінімум інформування. Приховати щось практично неможливо. Уряди країн для просування своєї адженди і для поширення власного наративу інформують про підсумки бесід. А тут ми бачимо відсутність будь-яких звісток, і я дивлюся на реакцію своїх ізраїльських друзів, які уважно стежать за цією ситуацією, і така мовчанка їх розчаровує.
Ми можемо уявити собі (це нескладно) промову того ж самого Лаврова. Ми багато разів чули ці промови, і ця очевидно мало чим відрізнялася. І в цьому сенсі новий очільник ізраїльського МЗС вправно кивав і казав «кен, кен, кен» (так, так, так). Я не думаю, що вони заперечували, що вони пробували дискутувати з Лавровим. Мені здається, що не про це йшлося. Звісно, Ізраїль стурбований посиленням співпраці між Росією та Іраном. На жаль, справдилися ті прогнози, зокрема й мій, про те, що Росія саме цією співпрацею з Іраном буде активно шантажувати Ізраїль. А Ізраїль, на жаль, вестиметься на цей шантаж. І це ми бачимо на власні очі.
ЗМІ писали, що Біньямін Нетаньягу незабаром після призначення утретє на пост прем’єра у телефонній розмові із Зеленським у п’ятницю, 30 грудня, просив його, щоб Україна проголосувала в Генасамблеї ООН проти резолюції, в якій закликають Міжнародний кримінальний суд дати юридичний висновок щодо наслідків окупації Ізраїлем палестинських територій — Західного Берега. Натомість президент України нібито сказав, що в обмін на таке голосування України хотів би почути, як новий уряд Ізраїлю планує змінити позицію щодо допомоги Києву, зокрема, чи можна розраховувати на засоби захисту від балістичних ракет та іранських дронів.
Бібі Нетаньяху повівся як класичний арабський чиновник. Він сказав у відповідь на прохання Зеленського Інша’Аллаг букра — «дасть Бог, завтра». Я, відверто кажучи, не чув від євреїв вислову такого ж змісту, але на івриті. Але припускаю, що Бібі Нетаньяху, який довгий час був залучений у арабо-ізраїльський конфлікт, добре вивчив арабський спосіб ввічливо відповісти «ні». Тобто ми повинні розуміти, що це — «ні», а не щось інше, й діяти відповідно. Немає станом на зараз ніяких шансів і підстав говорити про те, що Україна може якимось чином вплинути на Ізраїль, аби той ухвалив рішення, що цікавить нас.
Більше того, коли ми говоримо про уряд Яїра Лапіда, цей уряд був найбільш комплементарний до України, то і цей уряд не спромігся надати Україні зброю. Про що ж ми можемо говорити зараз, коли до влади в Ізраїлі прийшли люди, які дуже далекі від українських інтересів, виборці яких бачили нас не на першому місці у списку своїх інтересів. Відверто кажучи, шанси на те, що Бібі погодиться на якусь співпрацю з Україною щодо зброї, мінімальні. Тому нам треба діяти відповідно. Я розумію, що Україна не голосувала за ту резолюцію в ООН, Україна вийшла із зали, і це, я сподіваюся, остання поступка Ізраїлю, враховуючи те, що при цьому уряді навряд чи можна очікувати на позитивні для нас рішення.
