Перейменування УПЦ МП. Суддя Завгородня, чоловік якої є громадянином Росії, готувала проєкт рішення на користь Московської церкви…
Суддя Конституційного суду Ірина Завгородня, яка вже відправлена у відставку, готувала проєкт рішення, який визнавав би неконституційними зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації».
Про це йдеться у публікації «Главкома» «На вихід із Лаври. Драма митрополита Павла».
У січні 2019 року на цю суддю було розподілено конституційне подання 49 нардепів VIII скликання, більшість яких колишні члени Партії регіонів.
(для перегляду – натисніть на документ)
Парламентарі просили перевірити на відповідність Конституції зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», які передбачали відображення у назві релігійних організацій керівного центру, який розташований у державі-агресорці.
Ухваленням цього закону тодішня влада намагалася змусити УПЦ МП перейменуватися у «Російську православну церкву в Україні».
«Завгородня готувала проєкт рішення, який визнавав би неконституційними зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Словом, це підіграло би московським попам», – розповіло «Главкому» високопоставлене джерело у Конституційному суді.
Після відходу з посади судді Завгородньої, на початку грудня 2022 року за цю справу взялися судді Сергій Головатий (нині є виконувачем обов’язків голови Конституційного суду) і Олександр Петришин, який за квотою президента Зеленського став суддею Конституційного суду.
«Нові доповідачі переписали проєкт рішення Завгородньої. Але до останнього існував ризик зриву голосування. Орієнтовно вагалися четверо суддів із 13-ти. Для ухвалення рішення необхідно, щонайменше, 10 голосів. Все ж у підсумку знайшлося 11 голосів», – додало джерело «Главкому».
Відділ комунікацій та правового моніторингу Конституційного суду обмежився коротким повідомленням: «Ухвалюючи рішення, Конституційний суд України врахував рішення Європейського суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: «сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву».
Додамо, що Ірину Завгородню було призначено суддею у вересні 2018 року за квотою Верховної Ради. А вже 7 грудня 2022 року, не досидівши дев’ятирічну суддівську каденцію, пішла у відставку.
