Поліція моралі Ірану, яка відповідає за дотримання ісламського дрес-коду в країні, розпускається, заявив генеральний прокурор країни.
Заяви прокурора Мохаммада Джафара Монтазері були зроблені напередодні на релігійній конференції, коли його запитали, чи розпускається поліція моралі, повідомляє ВВС.
“Поліція моралі не мала нічого спільного з судовою системою, і її було закрито саме там, де вона була створена”, — сказав він. Контроль над структурою покладається на міністерство внутрішніх справ, а не на судову систему.
В Ірані існували різні форми “поліції моралі” з часів Ісламської революції 1979 року, але остання версія — формально відома як Гашт-е Ершад — наразі є головним агентством, якому доручено забезпечувати дотримання ісламського кодексу поведінки Ірану.
Ці сили почали патрулювати вулиці в 2006 році, щоб забезпечити дотримання дрес-коду, який також вимагає від жінок носити хіджаб, довгий одяг і забороняє шорти, рвані джинси та інший одяг, який вважається нескромним.
Щодо хіджабу, то генпрокурор Монтазері заявив, що парламент має переглянути закон, який вимагає від жінок носити цей елемент одягу.
Він не уточнив, що саме буде змінено. Прокурор обіцяє, що 1-2 тижні парламентська комісія з культури покаже анонсовані нововведення.
Протести в Ірані
Якщо це підтвердиться, то скасування поліції моралі буде суттєвою поступкою для мітингувальників. Але немає гарантій, що цього буде достатньо, щоб зупинити протести, під час яких демонстранти спалювали свої хіджаби.
Триваючі акції непокори, які влада називає “масовими заворушеннями”, продовжуються без зупину в різних регіонах держави вже майже три місяці.
Вони розпочались в середині вересня після смерті молодої дівчини Мехси Аміні, яка була затримана поліцією моралі через “неправильне носіння хіджабу”.
Хустка в хіджабі стала обов’язковою для всіх жінок в Ірані в квітні 1983 року, через чотири роки після Ісламської революції, яка повалила монархію. 22-річна Аміні померла 16 вересня, через три дні після її арешту в Тегерані. Її смерть стала каталізатором заворушень. Але протести також стали наслідком невдоволення населення через бідність, безробіття, нерівність, несправедливість і корупцію.
Неурядова організація Iran Human Rights, що базується в Норвегії, заявляє, що не менше 448 людей були вбиті силами безпеки під час цих протестів.
Глава ООН з прав людини Фолькер Турк заявив минулого тижня, що 14 000 людей, включаючи дітей, були заарештовані під час придушення протестів.
При цьому під переслідування потрапляють не лише звичайні громадяни, але й відомі іранські спортсмени і кінозірки, які висловились на підтримку мітингувальників.
