Невдачі у війні проти України призводять до втрати російським диктатором Володимиром Путіним впливу на лідерів Центральної Азії, зокрема президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва.
Про це повідомляється в аналітичному матеріалі газети The Washington Post.
Нездатність Росії підкорити Україну показала слабкість Путіна перед країнами Центральної Азії, які розглядали в Москві як сферу свого впливу. Казахстан поглибив зв’язки з Китаєм, Туреччиною та Європою, залучив до себе сотні західних компаній, які залишили Росію через санкції, а також став перевалочним пунктом росіян, які тікають від мобілізації.
Токаєв 29 листопада зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном, щоб обговорити поглиблення зв’язків між країнами, – це був перший візит лідера Казахстану до Парижа за сім років.
Путін підірвав довіру до себе повномасштабним вторгненням в Україну та підірвав уявлення про Росію як про потужну державу, а Токаєв неодноразово заявляв про підтримку Казахстаном територіальної цілісності України.
Спочатку Росія намагалася тиснути на Токаєва, призупинивши роботу каспійського нафтопроводу, яким казахстанська нафта доставляється в Чорне море. Російські нацисти заявляли, що Казахстан має бути наступним у списку Москви для агресії, а Путін перекручував ім’я Токаєва на зустрічах.
У відповідь президент Казахстану заручився підтримкою глави КНР Сі Цзіньпіна та президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, які пообіцяли підтримувати територіальну цілісність країни, — це був сигнал для Росії, що її агресивна риторика на адресу Казахстану є неприйнятною.
Через постійні образи на адресу Казахстану з боку російських пропагандистів і чиновників, суспільство країни підтримує у війні Україну, оскільки побоюється, що Росія може спробувати окупувати північні території Казахстану, де мешкають багато етнічних росіян.
Запросивши Токаєва зупинитися в Москві шляхом до Парижа, Путін, схоже, прагнув продемонструвати значення Росії для Казахстану і 28 листопада привітав його з переобранням.
