Російська влада помітила зниження суспільної підтримки війни на тлі постійних поразок на фронті та мобілізації. У розпорядження “Медузи” потрапили результати останнього закритого соцопитування, проведеного ФСО (такі дослідження робляться на замовлення Кремля і тільки для внутрішнього користування). За цими даними, за мирні переговори з Україною зараз виступають близько 55% росіян, а за продовження війни – лише 25%.
Ці цифри загалом збігаються з результатами жовтневого опитування “Левада-Центру”, єдиного великого незалежного соціологічного центру в Росії. У звіті “Левади” “за” і “скоріше, за” мирні переговори виступили 57% респондентів; “за” і “скоріше, за” продовження бойових дій – 27%.
При цьому, судячи із закритих соцопитувань ФСО, ставлення росіян до війни різко погіршилося саме останнім часом. Ще в липні 2022 року опитування показували, що за мир з Україною виступають тільки 30% росіян.
За словами двох джерел “Медузи”, близьких до адміністрації президента (АП), із цієї причини російська влада планує обмежити кількість відкритих опитувань про ставлення росіян до війни (раніше їх, наприклад, регулярно проводив державний ВЦВГД).
Директор “Левада-Центру” Денис Волков вказує, що кількість росіян, які виступають за переговори з Україною, почала швидко зростати після оголошення мобілізації 21 вересня:
Це небажання громадян особисто брати участь у військових діях. Їхня підтримка [бойових дій] залишається високою, але бажання особисто в цьому брати участь у людей досить невелике.
Крім того, підтримка від самого початку була декларативною на тлі того, що люди це сприймали як щось, що їх не стосується, – “життя триває і навіть налагоджується”. Зараз ризики зросли і люди хочуть, щоб переговори вже почалися. При цьому поки що більшість все одно залишають це на відкуп влади: “Ми хотіли б, але вирішувати будуть вони”.
Соціолог Григорій Юдін також пов’язав зростання кількості прихильників переговорів із мобілізацією. За його оцінкою, восени росіяни зіткнулися з “руйнуванням повсякденності і відчуттям небезпеки”. Ще одним аргументом для росіян на користь переговорів Юдін вважає “втрату віри в перемогу через поразки на фронті і відсутність переконливої теорії того, як саме Росія переможе”.
“При цьому я не здивуюся, якщо це поєднується з гострим відчуттям небезпеки для країни. У тому сенсі, що переговори і [подальша] легалізація анексії [нових українських територій] мають убезпечити країну”, – додав він.
На думку Юдіна, таке невдоволення перебігом війни можна назвати, швидше, “апатичним”. Проте він не виключив можливості антивоєнних протестів: “Протести виникають не тому, що люди щось думають, а тому що для них виникають можливості. Протестний потенціал у Росії і без того дуже високий. Коли з’являться можливості, будуть протести. Цілком можливо, що чекати залишилося не так довго”.
Як кажуть джерела “Медузи”, близькі до Кремля, сама влада не дуже вірить, що найближчим часом у Росії розгорнуться масові антивоєнні виступи. Утім, співрозмовники визнають, що зараз “ситуацію краще не підігрівати і не дратувати людей зайвий раз”. За інформацією джерел, державні та провладні ЗМІ вже отримали рекомендації “не педалювати тему війни” – і зосередитися на “більш позитивному порядку денному”.
Політолог Володимир Гельман заявляє, що динаміка ставлення росіян до війни навряд чи підштовхне російську владу до адекватних переговорів з Україною. Судячи з усього, російська сторона “не готова йти на поступки”, нагадує Гельман: “Та й загалом перспективи переговорів залежать від перебігу бойових дій, а зовсім не від уподобань учасників опитувань”.
Як раніше писала “Медуза”, Путін дійсно не готовий відмовлятися від домагань на українські території, а своїми натяками на переговори він лише намагається виграти час для підготовки нового наступу. Як стверджують джерела “Медузи”, близькі до Кремля, від своїх планів Путін не відмовився – і взимку в Росії можлива “нова хвиля” мобілізації. Наскільки масовою вона буде, невідомо.
