Сьогодні, 21 вересня 2022 року, як очікується, на Генеральну асамблею ООН винесуть пропозиції щодо створення міжнародного трибуналу щодо Росії. Українська сторона сподівається, що відповідна резолюція дозволить запустити цей орган і надалі притягти Володимира Путіна та його поплічників до відповідальності за воєнні злочини.
РБК-Україна нагадує, що відомо про ідею трибуналу та на якій стадії перебуває її реалізація.
Ідея з перших днів
Українська сторона почала просувати ідею спеціального трибуналу з перших днів масштабного вторгнення Росії. Вже тоді зазнала ударів не лише військова, а й цивільна інфраструктура, що призвело до жертв серед мирних жителів. На третій день війни ідею озвучив прем’єр-міністр Денис Шмигаль .
“Стріляють по дитячих садках, лікарнях, житлових будинках, розстрілюють карети швидкої допомоги, автобуси з дітьми. За ці злочини російське командування обов’язково чекає трибунал. За вбивство українських дітей ворог обов’язково буде покараний. Україна не пробачить!” – говорив він 26 лютого.
Вже наступного дня Україна подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі . За словами президента Володимира Зеленського, суд має притягнути Росію до відповідальності за перекручування поняття геноциду заради виправдання агресії. Він також просив негайно наказати Москві припинити військові дії та терміново призначити слухання.
У березні Організація Об’єднаних Націй сформувала незалежну комісію з розслідування військових злочинів. Її очолив Ерік Мессе з Норвегії – колишній голова Міжнародного кримінального трибуналу з розслідування геноциду у Руанді; Ясминка Джумхур з Боснії та Герцеговини та Пабло де Грейффа з Колумбії.
До її завдань входить збір, узагальнення та аналіз доказів російських військових злочинів в Україні. Комісія створена терміном на один рік, вона має у вересні подати усну доповідь, а до березня 2023 року – письмовий звіт для Генеральної асамблеї. Однак після численних випадків звірства у Бучі та інших населених пунктах Київської області стало зрозуміло, що лише механізмів ООН недостатньо.
У квітні контури майбутнього можливого трибуналу навів міністр юстиції України Денис Малюська. Хоча й визнав, що притягнути винних до відповідальності буде дуже складно, а злочини проти людяності та геноцид мають складну процедуру розслідування, яке зазвичай триває роками.
“Цей трибунал буде спрямований на топових чиновників Росії. Путін, його найближче оточення (міністр оборони Росії, – ред.) Шойгу та інші чиновники”, – уточнив він.
За його словами, саме в рамках спеціального трибуналу процедури притягнення до відповідальності працюють оперативніше. І у такому разі можна розраховувати на швидкий вирок.
Того ж місяця Зеленський закріпив ідею трибуналу, прив’язавши його до умов перемоги України у нинішній війні. На його думку, українці зможуть повноцінно відчути перемогу лише після того, як воєнних злочинців покарають.
“Діти мерзли, ховаючись у підвалах; жінки були зґвалтовані; люди похилого віку вмирали від голоду; перехожі були розстріляні на вулиці. Як ці люди зможуть насолодитися перемогою? Вони не зможуть зробити з російськими солдатами те, що ті зробили з їхніми дітьми або доньками”, – додав президент.
Параметри трибуналу
У середині липня Володимир Зеленський виступив на Міжнародній конференції щодо притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини в Україні.Де знову заявив про необхідність створення спеціального трибуналу. Президент пообіцяв, що українське правосуддя виконає ту частину роботи , яку дозволяє національна юрисдикція. Але далі у справу мають вступити міжнародні механізми.
При цьому Зеленський не заперечував здатності Міжнародного кримінального суду (МКС) засудити військових злочинців. Але водночас наголосив, що існуючі інстанції не змогли залучити всіх винних в агресії Росії, яка розпочалася ще 2014 року.
“Тому й потрібен спеціальний трибунал щодо цього злочину російської агресії проти України. Трибунал, який забезпечить справедливе та законне покарання тих, хто розпочав цю історію катастроф та трагедій, яка стала найбільшою війною в Європі з часів Другої світової війни”, – заявив він.
У свою чергу, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба навів п’ять параметрів майбутнього трибуналу для Путіна:
Спецтрибунал має базуватися на правилах та підходах, які застосовуються Міжнародним кримінальним судом та викладені у Римському статуті. Він розслідуватиме злочини агресії проти України, скоєні на її території;
Юрисдикція Спецтрибуналу має поширюватись на всі події з лютого 2014 року;
Вона поширюватиметься на політичне керівництво Російської Федерації;
Статус президента чи будь-якої іншої посадової особи не повинен звільняти від індивідуальної кримінальної відповідальності або пом’якшувати покарання;
Спеціальний трибунал буде створено як міжнародний спеціальний кримінальний трибунал ad hoc для розгляду збройної агресії Росії проти України.
Пізніше в Офісі президента заявили, що кілька міжнародних партнерів погодилися взяти участь у створенні трибуналу. Проте точний список прихильників української ідеї не розкривався.
В чому проблема
Незважаючи на підтримку деяких міжнародних партнерів, ідея спеціального трибуналу для Путіна, як перспектива переслідування в Міжнародному кримінальному суді (МКС) стикається з проблемами. Дмитро Кулеба наголошував, що союзникам “страшнувато з різних причин”.
“Тема трибуналу – це оголений нерв. Будь-яку позицію, в принципі, можна якось закамуфлювати чи розмити. Але незалежно від того, чи підтримуєш ти трибунал, чи не підтримуєш, ти розумієш, що йдеться про юридичне рішення, де буде зафіксовано, що Володимир Путін є злочинцем і несе відповідальність за накази, внаслідок яких загинули десятки тисяч людей”, – говорив міністр.
Багато партнерів насправді проти створення окремого трибуналу. Нібито через наявність Міжнародного кримінального суду не можна створювати йому альтернативу. У світовій історії було лише кілька таких випадків – Нюрнберзький процес проти нацистів, Токійський процес, Міжнародні трибунали ООН над колишнім президентом Югославії та Сербії Слободаном Мілошевичем, щодо геноциду в Руанді та щодо розслідування вбивства в 2005 році ліванського прем’єр-міністра Рафіка.
Таким чином, трибунал над Володимиром Путіним може стати шостим у цьому списку.
Справа в тому, що найшвидший і найпотенційніший спосіб винести вирок Путіну – це довести його провину у злочині агресії. Але головна проблема – на якому майданчику можна розглядати цю справу. Міжнародний кримінальний суд не підходить, оскільки Україна та Росія не є сторонами Римського статуту. А альтернативу у вигляді передачі справи до суду рішенням Ради безпеки ООН буде заблоковано, оскільки Москва застосує право вето.
Тому зусилля українських юристів та дипломатів зосереджені на створенні саме міжнародного трибуналу над Росією, який по праву можна буде “Гаазьким трибуналом” для Путіна.
Детально про проблему переслідування військових злочинців РБК-Україна докладно писало у матеріалі ” Від Нюрнберга до Гааги. Як Путіна можуть судити за війну проти України” .
Зокрема, пропонується, щоб суд розглядав злочин агресії, а у справі проходила лише російська військово-політична верхівка. На думку посла з особливих доручень МЗС України Антона Кориневича, окрім Путіна та Шойгу може йтися про переслідування кількох десятків осіб – від міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова до генералів російського Генштабу тощо.
Передбачається, що такий трибунал працюватиме на додаток до МКС: у Гаазі розглядатимуть геноцид, військові злочини та злочини проти людяності широкого кола осіб, а на трибуналі – все, що стосується російського керівництва.
За словами Кориневича, створити спеціальний трибунал та надати потрібну легітимність можна підписанням договору між Україною та іншими країнами, через домовленість із Радою Європи чи рішення Генеральної асамблеї ООН.
У будь-якому випадку, щоб ця ідея втілилася в життя, потрібне залучення якомога більшої кількості країн. У серпні МЗС України запустило петицію “Путіна під трибунал”.
“Ми закликаємо наших міжнародних партнерів підтримати створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Світова громадська підтримка ініціативи є дуже важливою. Ми закликаємо людей по всьому світу підписати петицію “Путіна під трибунал”, – заявляв міністр Дмитро Кулеба.
За його словами, наказом напасти на Україну російський президент вчинив найважчий із усіх злочинів проти міжнародного миру, який не може і не має залишитися безкарним.
Що говорили у світі
Одним із перших іноземних лідерів на ідею про спеціальний трибунал для Путіна ще у квітні відреагував федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр . За його словами, судити треба також міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова та всіх, хто несе політичну відповідальність за військові злочини.
“Будь-хто, хто несе відповідальність за ці злочини, повинен буде відповісти. У тому числі солдат. У тому числі воєначальники. І, звичайно ж, ті, хто несе політичну відповідальність”, – говорив він в інтерв’ю німецькому журналу Der Spiegel.
На тлі свідчень про розправи над мирними жителями під час окупації територій Київської області у травні висловилася тодішній міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс. Вона підтримала створення трибуналу, але наголосила, що необхідно знайти найефективніший спосіб судового переслідування. Водночас вона прямо звинувачувала російського президента.
“Ми чітко розуміємо, що Путін і всі ті, хто стоїть за жахливими військовими злочинами, які скоюються в Україні, повинні бути притягнуті до відповідальності, і ми дуже тісно співпрацюємо з міжнародним кримінальним судом”, – наголосила Трасс.
Зважаючи на те, що після підвищення до глави уряду вона лише посилила градус риторики щодо Росії, сумніватися в позиції Лондона поки що не доводиться.
Навесні резолюцію про створення трибуналу було підтримано Європейським парламентом. А голова європейської дипломатії Жозеп Боррель порівнював російські злочини з геноцидом у Сребрениці (Боснія та Герцеговина) у 1995 році під час югославських війн.
У вересні світ облетіли фотографії з місць поховань в Ізюмі (Харківська область), на сьогодні відомо про кількасот загиблих у цьому місті за п’ять місяців окупації. За словами міністра закордонних справ Чехії Яна Липавського, ці злочини “немислимі та огидні”.
“Ми не повинні залишати це без уваги. Ми виступаємо за покарання всіх військових злочинців. Я закликаю до якнайшвидшого створення спеціального міжнародного трибуналу, який переслідуватиме злочин агресії”, – наголосив він.
У цьому випадку голос Чехії особливо вирізняється, оскільки до кінця 2022 року ця країна головує у Раді Європи.
Надії на Генасамблею ООН
Станом на вересень намітився певний прогрес. Якщо спочатку партнери відмовлялися брати участь у цій ініціативі, схиляючись до механізмів МКС, то тепер з’явилося розуміння, що в його рамках неможливо засудити Росію та її керівництво.
“Тобто ми пройшли еволюцію від відкидання цієї ідеї до її сприйняття. Ще раз наголошую: не тому, що не хочуть судити, а тому що саме цей формат їм не підходив. Тепер ми вже обговорюємо, як саме цей формат може бути реалізований. Це дуже серйозний прогрес… ми рухаємося вперед та знайдемо рішення”, – розповів Дмитро Кулеба в інтерв’ю РБК-Україна.
Днями в Нью-Йорку розпочалася чергова Генеральна асамблея ООН, яка може дати поштовх для створення трибуналу. Сьогодні, 21 вересня, на ній виступить президент Володимир Зеленський. До цього він натякнув на ухвалення кількох резолюцій і додав, що два важливі пункти мають підняти на найвищий рівень.
“Перший – знайти правильне рішення і підтримати резолюцію щодо механізму відшкодування грошей Україні від країни-агресора за рахунок її активів. Другий – це резолюція щодо створення спеціального трибуналу щодо людей, які вчиняли злочини в Україні”, – наголосив він.
***
Заради справедливості жодна міжнародна інстанція не зможе реально покарати Путіна, поки Росія не зазнає військової поразки, а в Москві не зміниться правлячий режим. Але від рішень Генеральної асамблеї певною мірою залежить те, наскільки ближчою стане така перспектива.
Читайте: Указ про часткову мобілізацію підписано – путін (ДОКУМЕНТ)
