Японія традиційно дотримується одного з найсуворіших у світі підходів до експорту озброєнь, який здебільшого не дозволяє японським оборонним компаніям та державним установам експортувати чи навіть передавати військове обладнання до інших країн. Ще більше винятковим видається той факт, що японський уряд вніс зміни до своїх власних процедур, щоб обійти закони, які не дозволяють постачати Україні військову допомогу.
Хоча в результаті поставки обмежилися нелетальним обладнанням, цей крок щодо постачання України військовим обладнанням є безпрецедентним у сучасній японській історії. На сьогодні військова допомога включає 40 малих розвідувальних БПЛА, 6900 касок та 1900 бронежилетів.
Фокус переклав новий матеріал аналітиків Стейна Мітцера та Юста Оліманса (у співавторстві з Тарао Гоо), присвячений японській допомозі Україні.
Допомога Японії Україні у протистоянні російським військам розпочалася з листа міністра оборони України Олексія Резнікова, який міністр оборони Японії Нобуо Кісі отримав 25 лютого. У листі Резніков просив про постачання військового обладнання з Японії, щоб допомогти Україні відобразити вторгнення Росії. Незважаючи на те, що руки Нобуо Кісі були зв’язані суворими експортними правилами, Кісі доручив своєму відомству “зробити все можливе!” Так почався важкий шлях японського уряду, який намагається з’ясувати, які товари можна відправити, залишаючись у межах суворих законів, встановлених попередніми адміністраціями у 1960-х та 1970-х роках.
Спочатку Міністерство оборони Японії вивчило статтю 116-3 Закону про Сили самооборони, яка передбачає, що надмірне обладнання Сил самооборони може бути передано країнам-союзникам, що розвиваються. Однак стаття 116-3 навмисно виключає передачу озброєння та боєприпасів, що перешкоджає постачанню більшої частини обладнання, яке запросив Резніков у його листі від 25 лютого.
Ще однією перешкодою, яку необхідно було подолати, була політика “Трьох принципів передачі оборонного обладнання”, прийнята у 1967 році та забороняє експорт (нелетального) військового обладнання “сторонам конфлікту”. За визначенням цього документа, “сторона конфлікту — це країна, щодо якої діють певні заходи Ради Безпеки ООН”. Під визначення “сторони конфлікту” відповідно до “Трьох принципів передачі оборонного обладнання” підпадають хіба що Північна Корея та Ірак. Таким чином, Японія могла вільно постачати Україні нелетальне оборонне обладнання, оскільки за іронією долі вона не є “стороною конфлікту” відповідно до японського законодавства”.
Однак потім МО Японії зіткнулося з проблемами, пов’язаними з “оперативними інструкціями”, що обмежують постачання нелетального обладнання виключно предметами, що використовуються для транспортування, порятунку, патрулювання (кораблів), спостереження та розмінування. Таким чином, виключалася передача шоломів та куленепробивних жилетів, оскільки вони вважаються оборонним спорядженням відповідно до японської Постанови про контроль за експортною торгівлею.
Щоб обійти ці суворі правила, японський уряд заявив, що шоломи Type 88, які використовуються і японськими військовими, технічно не є військовим обладнанням, оскільки їх можна купити і на приватному ринку, це, безумовно, креативна інтерпретація. Щоб уникнути майбутніх проблем при постачанні країнам нелетального спорядження на кшталт шоломів, японський уряд також заявив про свій намір додати їх разом із бронежилетами до “оперативних інструкцій”. Після цієї цікавої, але виснажливої бюрократичної гри 6900 шоломів Тype 88 та 1900 бронежилетів Type 3 Kai, а також інша військова уніформа та гуманітарна допомога були відправлені до Європи на борту транспортних літаків JASDF KC-767 та C-2 протягом березня 2010 року.
Посол України в Японії Сергій Корсунський (який, як відомо, вбирався в костюм самурая) зустрівся з міністром оборони Японії Нобуо Кісі 9 березня, наступного дня після вильоту першого рейсу, щоб висловити подяку за доставлене обладнання та запросити інші предмети, такі як приціли зброї та бойові ножі. Оскільки російсько-українській війні вже виповнилося пів року, Японія продовжує надавати Україні військову допомогу і в серпні до країни прибула чергова партія з десяти розвідувальних БПЛА.
Японська підтримка України, напевно, не ослабне і в майбутньому, а рішення Росії призупинити переговори з Японією про статус окупованих Росією чотирьох південних Курильських островів тільки підлило олії у вогонь.
Приєднання до режиму санкцій проти Росії та надання Україні допомоги у розмірі 300 мільйонів доларів на додачу до майже 2 мільярдів доларів, виділених з 2014 року, показує, що Японія не боїться зайняти чітку позицію в конфлікті і зробить все можливе, щоб обійти свої власні обмежувальні правила та надати максимальну підтримку.
У наведеному нижче списку зроблено спробу відстежити (нелетальне) обладнання, поставлене або обіцяне Японією за час російського вторгнення в Україну в 2022 році. Список сортовано за категоріями обладнання. Цей список буде оновлюватися в міру оголошення про подальшу підтримку.
Розвідувальні БПЛА із Японії
- 30 Parrot ANAFI [Постачаються з квітня 2022 року і далі].
- ~10 розвідувальних безпілотників [серпень 2022]
Транспорті засоби
- Декілька фургонів для перевезення персоналу та продовольства [серпень 2022]
Військове спорядження для ЗСУ з Японії
- 6900 шоломів Kai Type 88 Version 2 [березень 2022]
- 1900 куленепробивних жилетів Kai Type 3 [березень 2022]
- військова уніформа (включаючи польову куртку версії 2) [березень 2022]
- костюми Type 00/Type 18 для захисту від небезпечних речовин (включаючи протигази) [Постачається з квітня 2022 р.]
Різне обладнання
- обладнання зв’язку [березень 2022 р.]
- супутникові телефони [березень 2022 р.]
- біноклі [Постачається з березня 2022 року і далі]
- 240 наметів [березень 2022]
- генератори [березень 2022 р.]
- 50 фотоапаратів [березень 2022]
- освітлювальні прилади [березень 2022]
Медичне приладдя [березень 2022]
- 110 000 пайків на випадок надзвичайних ситуацій [березень 2022]
