Як спецслужби Росії готувалися до великої війни проти України, скільки агентів під це завербували – і зрештою потрапили в немилість диктатора Путіна
Підготували в Україні цілу мініармію зрадників та колаборантів – і провалили бліцкриг. Обіцяли Путіну швидко доставити в урядовий квартал Києва кремлівських маріонеток, плели агентурні мережі – і потрапили в немилість навіть у Кремлі.
“П’ятий відділ ФСБ та ГРУ роками конкурували у створенні п’ятої колони всередині України – серед політиків, силовиків, суддівської спільноти та адвокатів, блогерів-журналістів”, – каже журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозев. Він кілька років розслідує діяльність та злочини спецслужб Росії.
“Крали та розтягували гроші на кожному етапі. Інформаційні спецоперації ділили між собою в основному ГУР та Євген Пригожин, частково ФСБ. Мільйонні бюджети на війну”, – додає колишній заступник міністра інформації Дмитро Золотухін.
Історія великих амбіцій – і величезного провалу. Як російські спецслужби будували мережу агентів в Україні та “продали” диктатору Володимиру Путіну ідею “швидкого бліцкригу”, чим займаються після початку великого вторгнення в Україну: розбір LIGA.net.
ФСБ, ГРУ, ЗОВНІШНЯ РОЗВІДКА. СКЛАДАЄМО ПАЗЛ
В Україні залучені практично всі спецслужби Росії, але різною мірою “зануреності”, розповідає генерал-майор СБУ у запасі Віктор Ягун. Найбільш активно працюють дві структури: ФСБ – “більше по політиці”, і Головне управління Генштабу РФ (більш відоме як ГРУ) – на них все, що пов’язане з армією, ВПК, військовими.
П’ЯТА СЛУЖБА ФСБ, або Служба оперативної інформації та міжнародних зв’язків, у структурі якою працює Департамент оперативної інформації з функцією зовнішньої розвідки. Керівник (з 2009 року) – генерал-полковник Сергій Бесєда.
“Мозковий центр” усіх російських спецслужб в Україні – так характеризує п’яту службу співрозмовник у правоохоронних органах: “Вони повністю курирують напрямок роботи спецслужб по Україні. Нічим іншим взагалі не займаються”.”У п’ятої служби масштаб був індустріальний. Понад 120 офіцерів ФСБ займалися рекрутуванням та кураторством “активів”. За передбачуваною кількістю відносин з “активами” у кожного куратора від 5-10, можна припустити, що на обліку у п’ятої служби стояло понад 1000 українських агентів впливу”, – вважає Грозев.
Серед агентів впливу – політики, наприклад, декілька від ОПЗЖ та від Медведчука, проросійські блогери та журналісти, адвокати та судді, а також “топи-втікачі” часів Януковича – типу Азарова, перераховує він.
Останніми роками п’ята служба ФСБ активно розширювалася, стверджує співрозмовник із силовиків, – у повноваженнях, кількісному складі та матеріальному забезпеченні. У 2019 році її було реорганізовано.
“З близько 30 осіб стало понад 120, – підтверджує він цифри Грозева. – Саме в цьому підрозділі. Тобто Росія вчетверо наростила свої зусилля щодо підривної діяльності в Україні”.
Значна частина кураторів ФСБ діяла під прикриттям дипломатичного імунітету, уточнює співрозмовник. В основному вони працювали через своїх агентів: “Дуже загрозливі наслідки викриття, тому шукали поплічників серед українців. У них була умовна категоризація: від корисних ідіотів до топчиновників”.
Причому якщо у 2014 році ФСБшники орієнтувалися виключно на топів найвищого рангу, то ближче до 2022 року хапали всіх підряд, аж до обслуговчого персоналу чиновників: “Збирали інформацію маленькими крихтами і складали її в загальний пазл”.
На основі цих відносин з агентурою п’ята служба ФСБ і писала стратегію про захоплення влади зсередини та про необхідність/достатність військового вторгнення у форматі бліцкригу, додає Грозев: “Вони ж і звітували (перед керівництвом. – Прим. ред.) про політичну нестабільність влади та зростання протестних настроїв в Україні, про готовність значної частини суспільства прийняти чи, принаймні, примиритися з новою владою, приведеної з Москви”.
За офіційною інформацією СБУ, російська ФСБ планувала створювати в Україні маріонеткові окупаційні адміністрації з-поміж колишніх функціонерів Партії регіонів, які давно втекли з України, і чинних політиків ОПЗЖ. Вже з середини лютого ці люди виїхали до прикордонних областей РФ та Білорусі, до Криму.
У СБУ стверджують, що “нову владу” в Україні, за задумом ФСБ, мали представляти: колишній міністр оборони Павло Лебедєв, ексглава СБУ Олександр Якименко, ексглава МВС Віталій Захарченко, ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, колишній голова Адміністрації президента Андрій Клюєв.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНШТАБУ РФ, воно ж ГРУ. Військова розвідка. Начальник (з 2018 року) – адмірал Ігор Костюков.
Ця спецслужба розвивала свою паралельну мережу агентів: серед тих самих груп населення, що й п’ята служба ФСБ, але у більш “бутикових” вимірах – їх було від 100 до 300, розповідає Христо Грозев. Штатний склад ГРУшників, які працювали ексклюзивно за українським напрямком, – близько 30-40 осіб.”Але в ГРУ немає такого чіткого поділу роботи, як у ФСБ, їх кидають з одного проєкту на інший у міру актуальних завдань. Наприклад, секретний відділ 29155 – приблизно 50 осіб, які раніше займалися переважно диверсіями та вбивствами в Європі, зараз займаються тільки Україною. Найімовірніше, так і з іншими відділами”, – каже Грозев.
Саме ГРУ, за даними Служби безпеки України, ще у 2016 році завербувало народного депутата Андрія Деркача, який надалі керував російською агентурною мережею. З депутатом працювало найвище керівництво ГРУ – начальник управління Ігор Костюков та його перший заступник Володимир Алексєєв.
Деркач, як стверджує СБУ, отримував від росіян фінансування для створення приватних охоронних підприємств, які планувалося використати під час захоплення України. Ці приватні охоронні підприємства повинні були забезпечувати проходження техніки та вхід у міста.
У Києві росіяни збиралися використати дві бригади спецпідрозділу та сили спецоперацій, щоб захопити урядовий квартал.
Але більшість з агентів впливу ГРУ після 24 лютого не пішли на пряму співпрацю зі своїми кураторами, стверджує Грозев.
“Був випадок, коли ГРУ викрали та стратили на російському полігоні в Сенежі (закрите військове містечко, в/ч 92154 спецпризначення ГРУ в Московській області. – Прим. ред.) свого агента-ренегата, публічно для структури. Так, щоб чутки про його страту поширювалися всім у ГРУ, – зазначив він. – Страчений був їхнім агентом усередині СБУ, який відмовився співпрацювати”. Імені цього агента із СБУ Грозев не назвав.
ДОВІДКА. 17 липня 2022 року президент Зеленський усунув, а 19 липня звільнив голову СБУ Івана Баканова, пояснивши це великою кількістю правоохоронців-зрадників, які перейшли на бік РФ – особливо у Херсоні та Харкові.
За його словами, зареєстровано 651 кримінальне провадження за статтями про держзраду та колабораціонізм проти працівників прокуратури, слідства та силовиків. Понад 60 співробітників прокуратури, слідства та СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти України. Затримано колишнього керівника Головного управління СБУ в Криму Олега Кулініча: за даними ДБР, він збирав і передавав російським спецслужбам розвіддані.
“Коли в нас летять, умовно, 10 ракет, і ППО збиває шість – це хороший результат чи поганий? – не згоден з оцінкою масштабів зради співрозмовник у правоохоронних органах. – А коли, умовно, у природі є 10 зрадників, з яких СБУ виявила шість, – це хороший результат? Риторичне питання”.
Окремо від усіх цих законсервованих “агентів впливу”, ФСБ та ГРУ займалися в Україні рекрутуванням колаборантів для допомоги під час реального ведення бойових дій – шпигунів та навідників, каже Грозев: “На жаль, для цієї мети вони змогли використати й церковні мережі, переважно московського патріархату”.
Активне використання церковних каналів може продовжуватися і зараз, вважає Ягун: “Вони тут залишилися, нікуди не поділися. Ці церковні канали нам відхаркуватимуться ще не одне десятиліття… І до останнього часу вони підконтрольні спецслужбам РФ”.
СЛУЖБА ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ. Директор (з 2016) – Сергій Наришкін.
Із самого початку ця спецслужба була орієнтована на країни “Далекого Заходу”, пояснює Віктор Ягун. А країни колишнього Радянського Союзу потрапили під “опіку” ФСБ. Тому зовнішня розвідка використовувалася у війні проти України найменше.
“Але їхня роль – у неадекватному прогнозуванні реакції на агресію Росії з боку всесвітньої спільноти, – упевнений Грозев. – І ця їхня роль у рішенні Путіна розпочати війну була точно вирішальною”.
ВЕЛИКИЙ ПРОВАЛ У ВЕЛИКІЙ ВІЙНІ
Путін ухвалив остаточне рішення про вторгнення в Україну 23 лютого о 15:00, стверджує начальник ГУР МО Кирило Буданов. Рішення ґрунтувалося на доповідях та аналітичних записках спецслужб.
“Це провал… Вони малювали значну підтримку Путіна в Україні”, – вважає Ягун. Тактика вторгнення РФ була побудована на прикладі окупації Чехословаччини в 1968 році, коли величезні колони танків пронеслися вулицями, десятки літаків одночасно сідали в аеропортах, і “все це буквально за кілька днів”.
Таку ж тактику вони вирішили застосувати в Україні, каже він: “Увірватися величезними колонами, залякати. ЗСУ – розбігаються, Зеленський – біжить, вони заходять на Печерськ, усе. Росіяни були щиро здивовані, що у них тут стріляють. І ось тоді у них впала планка”.
На руку Україні зіграла корупція в Росії, упевнений співрозмовник у правоохоронних органах. Захоплення та дестабілізація України були мало не держпрограмою у РФ, під яку виділялися величезні гроші: “Але на кожному з траншів хтось крав. Зокрема й українські агенти. Той же Деркач придбав дві класні квартири в новобудовах у Москві. Вони дуже добре почувалися”.
У кожного учасника агентурних мереж “рильце було в пушку”, каже він, – сформувалося коло поруки, в якому кожен був зацікавлений у тому, щоб прикрити товариша та “поліпшити” результат, інакше будуть питання: “І так вони створили ілюзію перемоги для Путіна”.
ДОВІДКА. У березні Путін нібито відправив під домашній арешт начальника п’ятої служби ФСБ Бесєду та його заступника, а у квітні його посадили до СІЗО “Лефортово”. Про це повідомляв журналіст Андрій Солдатов, який спеціалізується на російських спецслужбах. Серед причин називалося нецільове використання коштів та погана розвідінформація. Справою Бесєди займалися підрозділи військової контррозвідки. У РФ арешт спростовували.
Слідом за головою п’ятої служби ФСБ репресіям піддали офіцерів, повідомляв у квітні Грозев. Значна частина з них була “якщо не заарештована, то точно не працює вже у ФСБ, чистка пройшла”.
“Процес втрати довіри до п’ятої служби незворотний, і їхня роль тепер дуже обмежена, – каже Христо Грозев. – Ми бачимо на основі білінгів, що багато з цих 120+ співробітників вже не працюють або працюють, але на інших напрямках — наприклад, у контррозвідці”.
ГРУ не мало такого провалу в інформації, тому їхню роль, навпаки, підвищено в останні місяці, зазначив розслідувач: “Спостерігається ситуація, дзеркальна війні у 2014 році, коли ФСБ виграла у ГРУ довіру Путіна після початку вторгнення на Донбас”.
Стосовно СЗР є індикації, що довіра до Наришкіна теж втрачена, констратує Грозев: “Через помилкове прогнозування міжнародної реакції – а ця помилка фатальна для Кремля, оскільки Путін ніяк не враховував такого рівня ізоляції”.
Внутрішні процеси та рокіровки в спецслужбах РФ зовсім не означають, що вони пішли з України. Вони продовжують:
Терор на окупованих територіях. Про те, що групи ФСБ зайшли на захоплені території, нам розповідали місцеві мешканці. “Життя в Херсоні контролюють російські військові, ФСБ та Росгвардія, – каже херсонський журналіст Костянтин Риженко. – Намагаються нас насильно змусити полюбити Росію”.
ФСБ в окупації виконує роль гестапо, додає Ягун. Якщо Росгвардія – це просто карателі, то “чекісти залякують людей, намагаються їх вербувати, хоча вербування на такій основі – це маячня”.
Контроль за колаборантами. У захоплені міста після військових одразу ж заходять Росгвардія “для порядку” та ФСБшники для формування окупаційних адміністрацій. “У них із самого початку був список тих, на яких вони можуть розраховувати, – каже джерело у правоохоронних органах. – Плюс вони підтягують тих, хто готовий співпрацювати з місцевого населення. Бачимо, що вони мають значний кадровий дефіцит: призначають уже двірників, касирів та фриків”.
Збір даних з українських агентів, навідників та корегувальників, провокації — на кшталт вибухів у невизнаному Придністров’ї.
Вербування. За даними російського проєкту “Важливі історії”, співробітники ФСБ разом із ФСВП та ПВК “Вагнера” вже побували в 15 місцях ув’язнення Петербурга, Мордовії, Адигеї, Комі, кількох областей. Вони вербують на війну в Україні ув’язнених, – насамперед із військовим досвідом. У пріоритеті – ті, хто відбуває покарання за вбивство.
Інформаційні спецоперації. Завдання – посіяти паніку. Фінансуються у двох напрямках, розповідає Золотухін.
1) Гроші, які виділяються безпосередньо на ГРУ та частково ФСБ (п’ята служба та центр інформаційної безпеки, зовнішні хакери для зламу ресурсів). “Всі ці так звані воєнкори – це чисті офіцери ГРУ, під прикриттям ГРУ, за гроші ГРУ”, – пояснює він.
2) Вкидання через олігархів на кшталт Пригожина та його медіаімперію з 25-27 сайтів.”Пригожину дають красти дикі гроші на тендерах Міноборони, – каже Золотухін. – Одну частину він залишає собі, а другу віддає під завдання держави, які озвучують йому перший заступник голови адміністрації Громов з орбіти Путіна чи Шойгу. Пригожин – фінансове вікно, через яке все проходить”.
Саме Пригожин фінансував такі фільми, як “Турист”, “Солнцепек” – про війну на Донбасі у 2014 році: “Загалом він випустив, здається, п’ять пропагандистських повнометражних фільмів, усі вони жахливі та дешеві, але кожен – від одного до двох мільйонів доларів”.
“Фактично через канали спецслужб та Пригожина і йдуть гроші на реалізацію інформаційних операцій в Україні”, – вважає Золотухін. Останній вкид зі зламом радіостанцій – про те, що Зеленський у реанімації– теж на 90% справа рук хакерів та спецслужб РФ.
