Наші захисники просуваються на Київщині, повертають контроль над українською територією. Звільнили Ірпінь. Проте все ж зарано говорити про безпеку у цій частині області. Російські війська утримують під своїм контролем північ Київщини. Рівень їхніх втрат навіть на 90% не є для них аргументом, щоб зупинятися.
Маріуполь так і залишається заблокованим. Російські війська не дали організувати жодного гуманітарного коридору, не дали тишу.
Не повинно бути жодних підвішених санкційних пакетів. «Посилення санкцій у вигляді, наприклад, ембарго на постачання нафти в Європу лише якщо росія застосує хімічну зброю». Просто вдумайтеся: ми, живі люди, повинні чекати на хімічну зброю. А хіба все, що росія зробила до цього, не заслуговує на нафтове ембарго? Фосфорні бомби не заслуговують? Обстріляні хімічне виробництво чи атомна станція не заслуговують?
Для нас важливо, щоб санкційні пакети були дієвими та достатньо серйозними. Якщо санкційні пакети слабкі, якщо їх можна обходити, то це створює у керівництва росії небезпечну ілюзію, ніби вони можуть дозволити собі й надалі те, що роблять зараз, а ціну за це платять українці своїми життями.
На цьому тижні ми створюємо групу експертів, українських та міжнародних, які будуть аналізувати застосовані санкції поти росії, на що вони реально впливають. Наша мета — щоб санкції працювали так, як це і задумувалось. Щоб не було жодної можливості їх обходити. Це має бути метою і для всього демократичного світу.
Українці не повинні гинути через те, що дехто не може знайти в собі сміливість, щоб передати Україні необхідну зброю. Страх завжди робить співвідповідальними. Народи Європи, народи світу точно мене почують. А всім політикам раджу подумати вже зараз, що у них залишиться, якщо вони не відповідатимуть позиції свого народу.
Щойно перед тим, як звертатися до вас, я підписав два важливі укази про відзначення 302 військових ЗСУ державними нагородами.
