1 вересня розпочався навчальний рік не тільки для школярів, а й для студентів.
Про підсумки вступної кампанії, проблеми, з якими стикались виші, профорієнтацію говорили сьогодні, 3 вересня, на брифінгу ректори трьох миколаївських національних університетів – Євген Трушляков (НУК ім.адмірала Макарова), В’ячеслав Шебанін (МНАУ) та Леонід Клименко (ЧНУ ім.П.Могили).
Але перш ніж головні спікери сказали своє слово, загальну інформацію щодо результатів вступної кампанії надала директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська, повідомляє кореспондент Інше ТВ.
За словами А.Веліховської, з 1 вересня розпочали навчання у закладах вищої освіти 21140 студентів, з-поміж яких 3665 першокурсників. Серед них є різні вступники – це не тільки вчорашні школярі з прифронтових і відносно безпечних регіонів, це і діти з ТОТ, і військовослужбовці. Алла Веліховська зауважила, що загальна кількість здобувачів освіти у вишах зменшилась, на що вплинули об’єктивні фактори (демографічна ситуація, виїзд молоді за кордон у зв’язку з війною), і нагадала, що виші Миколаївщини отримали 30,6 млн.грн. державної підтримки. «На сьогодні у нас 11 закладів вищої освіти, два знаходяться в стані реорганізації», – додала вона.
Голова Ради ректорів Миколаївської області, ректор НУК ім.адмірала Макарова Євген Трушляков вважає, що ця вступна кампанія, незважаючи на всі проблеми, пройшла досить успішно у всіх національних вишах.
«Звичайно, що нам хотілося б краще. Але пройшло набагато краще, ніж ми прогнозували, – зазначив він. – Чому я кажу, що досить непогано? Тому що у нас буде випуск бакалаврів через 4 роки саме завдяки прийому цього року. Цього року вступили не тільки діти з Миколаївщини, але й діти з Херсонщини, Запоріжжя, Криму, інших областей, і це дає нам привід не сумніватись в тому, що все буде добре».
Торкнулись на брифінгу і необхідності зміни умов вступу. Євген Трушляков тільки підкреслив, що умови вступу не повинні бути однаковими для дітей з прифронтових регіонів і з більш безпечних регіонів, оскільки умови навчання, умови складання НМТ у них різні, відповідно, і результати у дітей різні. Звернення, які писали керівники вишів Миколаївщини, ще не отримали результат у вигляді конкретних рішень МОН чи Уряду, але, за словами Є.Трушлякова, вже є група народних депутатів, яка підтримує університети прифронтових територій щодо змін умов прийому.
В.о. ректора Миколаївського НАУ В’ячеслав Шебанін більш детально зупинився на необхідних змінах до умов прийому.
Так, на думку В.Шебаніна, яку розділяють і ректори інших вишів, не слід чекати від випускників нашої області найкращих результатів НМТ, оскільки діти знаходяться в постійному стресі через тривоги і обстріли. А тому в умовах прийому для прифронтових регіонів треба змінити існуюче правило щодо порогового балу.
«Не треба було встановлювати для прифронтових регіонів планку у 130 балів, щоб дозволити дітям брати участь у конкурсі на бюджетні місця. Ми бачимо такий вихід з ситуації – треба дати прифронтовим регіонам фіксоване замовлення на певні спеціальності (педагогічні, інженерні, аграрні) за погодженням з обласними військовими адміністраціями, і дати право питання щодо порогового балу вирішувати на місцях», – сказав керівник МНАУ.
Також очільник «аграрки» вважає, що необхідні додаткові умови підтримки для сільської молоді, яка теж не завжди може показати високі бали у НМТ, однак протягом навчання у виші вони, так би мовити, вирівнюються у знаннях. До таких висновків В.Шебанін прийшов внаслідок 25-річного аналізу успіхів у навчанні студентів 3-4-х курсів. Минулого навчального року у МНАУ було 90 переможців всеукраїнських і міжнародних конкурсів наукових студентських робіт, з-поміж яких 70% – це діти з сільської місцевості. До того ж МНАУ проводить профорієнтацію, команди університету відвідають села, де взагалі немає Інтернету. Які у випускників цих сіл будуть бали за НМТ?
Ще одна пропозиція, озвучена В.Шебаніним, – відмінити визначення пріоритетів при навчанні на контракті. Крім того, ректор «аграрки» звернув увагу на складність отримання грантів на навчання саме через високий пороговий бал (150), і привів приклад свого вишу: із 1180 зарахованих вступників гранти за сьогоднішніми умовами можуть отримати всього шестеро.
Крім цього, ректор МНАУ звернув увагу і на низькі зарплати викладачів вишів. «Молодий викладач на руки отримує 7,5 тис.грн. Ми розуміємо, що в країні війна, це складно. Але це треба вирішувати», – зауважив В.Шебанін.
Ректор ЧНУ ім.П.Могили Леонід Клименко підтримав колег, особливо в питанні зарплати викладачів, але зосередився на ситуації у своєму виші. Очільник «могилянки» нагадав, що його виш дуже сильно постраждав від російських обстрілів, однак зараз проведений ремонт, і матеріально-технічна база стала навіть краще, чим була до війни. Також виш збільшив кількість укриттів.
Журналістів цікавило питання, чи вплинуло надання дозволу на виїзд за кордон для молодих чоловіків 22 років на кількість першокурсників. Є.Трушляков та В.Шебанін не мали випадків, що саме з цього приводу вступники забирали документи з вишу, в ЧНУ ім.П.Могили випадки, що вступники забрали докeменти, є, але чи пов’язані вони з цим? Крім цього, три студенти ЧНУ ім.П.Могили не повернулись із закордону зі стажування. Таких випадків у НУК ім.адмірала Макарова та МНАУ не було, хоча на стажування і практику за кордон виїжджали і студенти, і викладачі.
Як повідомляло Інше ТВ, На Миколаївщині 87% шкіл планують працювати в очному або змішаному форматі – Веліховська
