У неділю вся Україна вшановувала День медичних працівників — тих, хто щодня стоїть на передовій боротьби за людське життя. Про їхню мужність, професіоналізм і самопожертву можна говорити без упину, адже в умовах повномасштабної війни лікарі, медсестри, парамедики та бойові медики — це герої без зброї, які рятують військових і цивільних, часто ризикуючи власним життям.
31-річний Ігор Садівничий — бойовий медик, який пройшов Піски, Донбас і Запорізький напрямок. Його покликання — рятувати життя, а життєве кредо звучить коротко: “Do no harm” і “Do know harm”, що прекладається як: «Не заподій шкоди, але знай, як заподіяти шкоду».
Його історію розповіла Група комунікацій Миколаївського обласного ТЦК та СП, передає Інше ТВ.
Родом Ігор із невеликого селища під Києвом. До війни навчався у Київському медичному університеті на лікувальному факультеті, мріяв стати травматологом. Але у 2014 році, коли росія почала агресію проти України, не зміг залишатися осторонь. Спершу намагався вступити до Збройних Сил чи добровольчих батальйонів, та через так званий «білий квиток» був визнаний непридатним до служби у воєнний час.
«Казали: “Молодий, учись, ще встигнеш”, — пригадує Ігор. — Але душа не витримувала».
Попри бюрократичні перешкоди, характер переміг: Ігор підписав контракт і приєднався до лав ЗСУ. Перші бойові завдання не обмежувалися наданням допомоги пораненим — він часто опинявся безпосередньо на передовій, під обстрілами, витягував бійців із-під вогню, ризикуючи власним життям. Його професійність, відповідальність і співчуття стали опорою для побратимів.
Повномасштабне вторгнення Ігор зустрів уже в статусі цивільного: на той час його контракт завершився. Спершу евакуював родину, а вже 6 березня 2022 року сам прийшов до призовного пункту, аби знову стати до лав захисників. Повернутися у рідну 93-тю бригаду не вдалося — його мобілізували до 159-го розвідувального центру, що діяв на Запорізькому напрямку.
Під час виконання бойового завдання біля села Білогір’я Ігор зазнав тяжкого поранення. Після тривалого лікування його перевели зі служби у бойовому підрозділі до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Миколаєві, де він служить нині.
До медицини як професії Ігор, каже, не повернеться через наслідки контузій, однак оптимізму не втрачає. Прагне здобути нову вищу освіту — цікавиться ІТ-сферою або фінансами.
Він переконаний: до служби треба готуватися заздалегідь, бо війна з росією не завершиться швидко. «Зараз дуже величезна кількість курсів… Можна освоїти якусь військову професію. Якщо хтось не хоче йти в піхоту, штурмовики, зараз є величезна потреба в тих самих медиках, операторах БпЛА, мобільних вогневих групах. Просто вибери собі спеціальність, яка більше тобі подобається».
Як повідомляло Інше ТВ, Головнокомандувач ЗСУ нагородив захисника з Миколаєва відзнакою «Хрест Військова честь»
