Центральний районний суд міста Миколаєва визнав чоловіка винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Обвинувачений працював листоношею в «Укрпошті». У лютому 2023 року, переписуючись у Telegram, він згодився передавати представнику РФ інформацію про військові обʼєкти і критичну інфраструктуру. Надсидаючи відомості про місце перебування військовослужбовців ЗСУ, він закликав: «Сделайте удар по ним. А то они вообще обнаглели, смеются… Оскорбляют рос армию… Расслабились, нанесите по ним удар».
У червні 2023-го чоловік відгукнувся на повідомлення вже іншого невідомого співрозмовника, який запропонував допомогти його «рібятам» швидше «звільнити» Миколаїв від «нациків». Після цього обвинувачений написав: «Там террористы скрываются Которые рейды белгородскую обл делают Уничтожте их ракетой».
Але за переданими координатами розташований житловий багатоквартирний будинок, який не використовується як військовий обʼєкт.
Дії зловмисника кваліфікували як державну зраду і за останнім епізодом як закінчений замах на пособництво у порушенні законів та звичаїв війни. У випадку завдання удару по житловому будинку могли бути численні жертви серед цивільного населення.
Обвинувачений у судовому засіданні говорив, що не мав ніякого умислу шкодити державним інтересам України і зі спецслужбами РФ не співпрацював та ніякої грошової винагороди не отримував. Пояснив, що єдиним його бажанням було знайомитися із жінками та привернути до себе їхню увагу. Тому писав жінкам, що працює на спецслужби і може пересилати координати. Щодо переписки з іншими невідомими особами зауважив, що не усвідомлював, що це могли бути представники спецслужб РФ, оскільки вони не представлялися, тому вважав їх просто шахраями.
Показання суду дали сім жінок, які частково підтвердили версію обвинуваченого.
Одна жінка розповіла, що наприкінці весни 2021 року раніше незнайомий чолові почав писати їй у додатку Viber. Як виявилось пізніше, він працював на Укрпошті і дізнався з бази даних її особистий номер мобільного телефону. Навіть після того, як вона його заблокувала, він продовжував їй писати з іншого номеру телефону. Після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України серпні 2022-го обвинувачений пригрозив їй, що передасть координати будинку, в якому вона проживає з дитиною. Але такі погрози жінка не сприймала серйозно, оскільки співрозмовник не знав адреси її проживання і на той момент вона знаходилась за містом. Вона впевнена, що їй писав саме обвинувачений, оскільки той скидав їй свою фотографію. Крім того, чоловік писав їй, що працює на спецслужби Росії. Цю переписку вона потім видалила.
Інша жінка повідомила, що спершу листування з обвинуваченим було дружнім. Вони навіть один раз зустрілися, пили каву і співбесідник показував їй російські літаки. Пізніше цей чоловік написав їй, що коли російські війська сюди прийдуть, то він також візьме зброю до рук та буде всіх стріляти. Свідок вирішила перестати спілкуватись із обвинуваченим і останній почав висловлювати на її адресу погрози, пообіцяв, що коли вона не буде з ним спілкуватись, то до неї прилетить ракета.
Ще одна жінка розповіла, що до початку повномасштабної збройної агресії РФ обвинувачений писав їй, що він «руський» та запитував, чи не хотіла б вона жити в Росії. А пізніше писав їй, що «росармия бьёт хохлов», на що вона відпоавіла: «А ти що колаборант напевно». Після цього оьвинувачений почав їй погрожувати: «Я могу прислать сюда убийц».
Ще одним свідком була жінка, яка раніше працювала в університеті в департаменті карʼєри. У 2013-2014 роках обвинуваченим там займався налаштуванням копіювальної техніки, виглядав як тиха і спокійна людина, але особисто вони не спілкувалися. У 2023-му жінка у Viber отримала повідомлення: «Как будешь встречать русскую армию, с калачами ли?». Потім від слідчого вона дізналась, хто надіслав це.
Cуд визнав чоловіка винним у державній зраді. Із дослідженого з листування вбачається, що він усвідомлював, що спілкується не з представником держави України і всіляко підтримував дії армії РФ, повідомляв місцезнаходження військової техніки, особового складу ЗСУ та обʼєктів критичної інфраструктури Миколаєва. А пояснення обвинуваченого з цього приводу суд оцінив критично, вважає їх неправдивими й такими, що надані з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Як зʼясувалося, обвинувачений серед іншого передав представнику РФ інформацію про будинок, в якому проживала його двоюрідна сестра. У суді він пояснював, що мав конфлікт із сестрою, хотів її налякати і скинув координати розташування її будинку раніше невідомій особі. Тепер дуже шкодує, але тоді співрозмовника, нібито, серйозно не сприймав, вважав, що це шахрай, який не має ніякого відношення до ракетних ударів.
Двоюрідна сестра розповіла в суді, що з обвинуваченим тільки листувалась у месенджері, але ніяких родинних відносин не підтримувала. Ніяких погроз на її адресу родич не висловлював, хоча виказував проросійські погляди, але подробиць вона вже не памʼятає. Свідок припускає, що брат міг це робити у нетверезому стані, коли не розумів, що писав.
У підсумку звинувачення у пособництві в воєнному злочині суд визнав недоведеним.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що обвинувачений був особою, яка проводить воєнні операції, приймає рішення щодо воєнних операцій. Суд не переконався, що чоловік діяв у тісній співпраці з особами, які мали такі повноваження, оскільки всіх співучасників злочину не встановлено.
Інформація з переписки, що абонент проживає в Санкт- Петербурзі і може передати інформацію військовим заслуговує на увагу, але слідчими не перевірена та іншими доказами у своїй сукупності не підтверджена.
Натомість докази свідчать про те, що, надаючи координати цивільного будинку невідомій особі, чоловік переслідував мету налякати свою сестру, з якою перебуває у неприязних стосунках.
Коли інші жінки відмовлялися продовжувати з ним спілкування, обвинувачений погрожував скинути координати їх місця проживання і туди щось прилетить. Тобто вдавався до маніпуляцій, перебільшував свою значимість та впливовість, щоб привернути увагу жінок. Але це не доводить, що такими діями він порушує норми міжнародного гуманітарного права.
Матеріалами справи не підтверджується, що за наданими обвинуваченим координатами взагалі проводився обстріл, що свідчить про відсутність такої кваліфікуючої ознаки, як закінчений замах на злочин.
За державну зраду чоловіка засудили до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна. В умовах СІЗО він утримується майже 2 роки.
