На травневу сесію Миколаївської міськради планується винести два проекти рішень, які стосуються реорганізації лікарняних закладів Миколаєва.
Одним з них передбачено укрупнення лікарень: до міської лікарні №1 приєднується ЛШМД та міська лікарня №4, до міської лікарні №3 – пологовий будинок №3 та міська дитяча лікарня №2.
Іншим проектом рішення передбачено укрупнення Центрів первинної медико-санітарної допомоги: до ЦПМСД №2 приєднуються ЦПМСД №1 та ЦПМСД №7, до ЦПМСД №3 – ЦПМСД №4, ЦПМСД №5 та ЦПМСД №6.
Навіщо це потрібно, який з цього зиск, сьогодні, 23 травня, на брифінгу пояснювали заступник Миколаївського міського голови Анатолій Петров та начальниця УОЗ ММР Ірина Шамрай, передає кореспондентка Інше ТВ.
Заступник міського голови Анатолій Петров нагадав, що, згідно постанови КМУ №174, в усіх регіонах України має бути створена спроможна мережа лікувальних закладів. Для 6 прифронтових областей, до яких відноситься і Миколаївщина, кінцевий термін створення спроможної мережі – 1 січня 2026 року.
Заступник мера більш детально зупинився на спроможній мережі, пояснивши, що мають бути створені надкластерні лікувальні заклади (це заклади ІІІ рівня, як от онкологічні диспансери) та кластерні заклади, які розраховані на 150 тис.населення та мають 16 відділень (педіатрія, гінеколологія, трансфузіологія і т.д.). Якщо брати кількість населення у Миколаєві – зараз приблизно 400-430 тис.мешканців, то у Миколаєві мають бути створено не більше 3 кластерних медичних закладів.
«Які привілеї у кластер них медзакладів? У тому, що НСЗУ буде фінансувати кластерні заклади по-іншому на відміну від закладів загальної медичної практики. Наприклад, заклад загальної медичної практики за 100 операцій на апендициті отримає від НСЗУ 1 млн.грн., а кластер ний заклад – 1,7 млн.грн. До того ж, кластерні лікарні мають змогу отримувати сучасне обладнання за кошти державного бюджету.
Тому ми подали депутатам пропозиції щодо реорганізації нашої мережі, а рішення вже буде приймати власник – Миколаївська міська рада. Ми пропонуємо створити дві кластерні лікарні – на базі лікарні №1, приєднавши до неї ЛШМД та лікарню №4, і на базі лікарні №3, приєднавши до неї пологовий будинок №3 та міську дитячу лікарню №2. А лікарня №5 у Корабельному районі залишиться так, як і була, – вона має 14 відділень, до того ж це віддалений район.
Таким чином, у нас буде 3 кластерні лікарні.
Хочу зазначити, що не постраждає жоден лікар та жодна медична сестра. Відділення всі залишаться. Приєднані лікувальні заклади залишаються філіями, з печаткою, єдине, чого в них після реорганізації не буде, – це бухгалтерія, і буде невелике скорочення в адміністративному апараті.
Мешканці міста Миколаєва не відчують якесь погіршення у наданні медичної допомоги – як медичні послуги надавались, так і будуть надаватись», – сказав Анатолій Петров.
Щодо реорганізації Центрів первинної медико-санітарної допомоги заступник мера навів приклади інших міст, де ЦПМСД набагато менше, ніж у Миколаєві, – два-три, а не 7, як в нашому місті.
«Скорочення адмінперсоналу дасть можливість зекономити кошти і направити їх на покращення матеріально-технічної бази. Але всі лікарі та молодший медичний персонал, які працюють у 39 амбулаторіях, які відносяться до Центрів первинної медико-санітарної допомоги, залишаються на місцях», – сказав Анатолій Петров.
Як додала до сказаного начальниця УОЗ ММР Ірина Шамрай, робота зі створення спроможної мережі медзакладів була розпочата ще 6 років тому, але потім був ковід, після нього – повномасштабне російське вторгнення. Знов до питання створення мережі спроможних мед закладів повернулись минулого року. «Утримання адміністративно-господарчого персоналу «первинки» коштує 24 млн.грн. Якщо буде проведена реорганізація, то це економія складе близько 18 млн.грн.», – сказала Ірина Шамрай.
Представники влади обіцяють скороченим працівникам нову роботу, особливо бухгалтерам, яких є великий дефіцит на комунальних підприємствах. Хоча не скривають, що незгодні із запропонованою реорганізацією є – наприклад, було звернення від ЦПМСД №1, не згоден із запропонованою реорганізацією ЦПМСД №6.
“Хто може бути не згоден? Це представники адмінистративно-господарчого персоналу, які можуть підпасти під скорочення. Наприклад, у нас є ЦПМСД, який має всього три амбулаторії, не має своєї лабораторії, однак там є керіівник закладу, заступник з економіки, медичний директор, керівник відділу кадрів, юристи і т.д. Така система дісталась нам у спадок”, – каже Ірина Шамрай і додає, що майже кожного дня зустріічається з колективами медзакладів і роз’яснює ситуацію.
Анатолій Петров та Ірина Шамрай пояснили, чому два проекти рішень виносяться на травневу сесію. За їх словами, процес реорганізації – складний, а треба встигнути до жовтня, щоб подати документи на заключення угод з НСЗУ.
Якщо ж депутати міськради не приймуть рішень щодо цього питання, то можливі кілька варіантів розвитку подій. Наприклад, дофінансування міських медзакладів з міського бюджету або об’єднання міських медзакладів з обласними мед закладами. У будь-якому випадку, підкреслив Анатолій Петров, до 1 січня 2026 у Миколаївській області має бути сформована мережа спроможних медзакладів, тому, якщо Миколаїв самоусунеться від цього процесу, сформує цю мережу Миколаївська ОВА на власний розсуд.
Як повідомляло Інше ТВ, Дефіцит лікарів у Миколаєві будуть намагатись «покрити» завдяки порталу вакансій МОЗ
