У кожному підрозділі є свої герої — ті, про кого складають легенди, чиї історії передають із вуст у вуста.
В 406-й окремій артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова такий герой є беззаперечно. Начальник медичного пункту з позивним “Ковбой” — людина, яку знають і поважають усі. Завжди усміхнений, із запасом жартів та веселих історій, він вміє підбадьорити навіть у найскладніші моменти.
Про нього розповідається на фейсбук-сторінці бригади, передає Інше ТВ.
До повномасштабного вторгнення його називали “доктор Лівсі” — через добру вдачу і схожість із персонажем популярного мультфільму. Але тепер він – “Ковбой”. Жартує, що, коли один із керівників узяв собі позивний “Шериф”, хтось мав стати ковбоєм. За цим псевдо – не лише гумор, а й дух людини, яка завжди там, де найгарячіше, готова прийти на допомогу.
Ігор Миколайович ніколи не планував пов’язувати життя з армією. За освітою – лікар, мав власний бізнес, активно займався громадською діяльністю. Але події 2013–2014 років змінили все. Після Майдану він не зміг лишитися осторонь, коли ворог прийшов на українську землю. Разом з однодумцями створили психологічну кризову службу, яка працювала з військовими.
“2014–2015 рік ми фактично жили на полігоні,” – згадує він. Тоді команда складалася з капелана, лікарів та волонтерів, і кожен мав свою місію. Ігор відповідав за медичну підготовку, проводив навчання з тактичної медицини. Тисячі годин викладання, сотні врятованих життів – це була його війна задовго до того, як він одягнув військовий однострій.
У 2015–2016 роках він разом із волонтерською групою об’їздив Донецьку та Луганську області, доставляючи на передову все необхідне. Для нього ці підрозділи вже були “своїми”, тому він не міг залишити їх без підтримки. Але з часом його друзі та побратими один за одним йшли до війська. І тоді з’явилася думка: можливо, як військовий лікар він зможе зробити ще більше?
Вибір був нелегкий – 28-ма окрема механізована бригада чи 79-та десантно-штурмова, обидві надали відношення та були готові прийняти у свої лави. Але доля мала свій план: надійшла пропозиція від 406-ї окремої артилерійської бригади, і він не зміг відмовитися. Його пов’язувала з флотом особлива історія – ще під час навчання в Одеському медичному інституті він закінчив військову кафедру і навіть пройшов стажування на бойовому кораблі.
“Флот – це любов,” – каже Ігор із посмішкою. Тож він одразу вирушив на співбесіду до командування ВМС. Розповів про свою роботу, про підтримку військових на фронті. А коли спитали: “Для чого вам йти у Збройні Сили?”, відповів жартома: “Бачу, що без мене не справляєтесь.” І вже невдовзі контракт був підписаний – почалися ротації на Схід, а потім почалось повномасштабне вторгнення росії.
Тепер він – незмінна частина бригади. Воїн і лікар, що рятує життя і заряджає побратимів оптимізмом. Для багатьох він – авторитет і друг, якому можна довірити найдорожче. І, попри всі труднощі, “Ковбой” не шкодує про свій вибір.
“Я знаю, що на своєму місці. І поки є сили – служитиму далі,” – каже він. І в його словах –впевненість людини, яка зробила свій вибір раз і назавжди: захищати Україну та тих, хто поруч.
Як повідомляло Інше ТВ, Миколаївська «79-ка» в обличчях – командир підрозділу з підготовки особового складу «Тропа» (ВІДЕО)
